Пане Президенте України!
Просимо Вас розглянути петицію щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому сержанту поліції Примаку Віктору Вікторовичу (позивний «Джейсон»), бійцю Полку «Дніпро-1» ОШБ НПУ «Лють».
Віктор народився 28 березня 1985 року. Як люблячий батько двох дітей, він свідомо став на захист країни, аби вибороти мирне майбутнє для своїх дітей та всіх українців.
Свою службу розпочав ще у 2015 році — з перших днів проявив незламну рішучість, відданість присязі та готовність стояти за Україну до кінця. Брав участь у запеклих боях за Піски та Мар’їнку.
У перші дні повномасштабного вторгнення Віктор перебував в Дніпровському аеропорту, який систематично знищувався "Калібрами". У подальшому виконував бойові завдання в найгарячіших точках - зокрема у Маріуполі, Бахмуті, Соледарі, Богданівці, поблизу Часового Яру, отримав поранення та зазнав контузії. Попри це, після лікування повернувся до строю та продовжив службу.
Протягом усіх років служби він неодноразово ризикував власним життям, рятуючи поранених побратимів та мирних мешканців, демонструючи справжню мужність, людяність і честь.
За понад 10 років служби Віктор був відзначений численними державними й відомчими нагородами за мужність, самовідданість та вірність присязі, зокрема:
1. Нагрудний знак «Золотий хрест»
2. Нагрудний знак «Лицарський хрест доблесті» ІІІ ступеня (Дніпро-1)
3. Відзнака «За визволення Харківщини» (Балаклія, Ізюм, Солоний Лиман)
4. Медаль «Хрест Сухопутних військ»
5. Медаль «Учасник АТО»
6. Нагрудний знак «Ветеран війни - Учасник бойових дій»
7. Відзнака Президента України «За оборону України»
8. Медаль «За 10 років сумлінної служби» (Національна поліція України)
9. Медаль «Сектор М — За оборону Маріуполя»
10. Медаль «За жертовність і любов до України»
11. Медаль «Покрова Пресвятої Богородиці»
Окрім того, Віктор мав сім подяк від командування Східного угруповання, зокрема за участь у боях на Волноваському, Мар’їнському, Красногорівському та Артемівському напрямках.
26 квітня 2025 року, під час завдання поблизу Торецька, Віктор загинув, героїчно завершивши виконання бойової місії.
Віктор Примак віддав своє життя за незалежність України, проявивши незламну мужність, героїзм і самовіддане служіння Батьківщині. Його подвиг заслуговує на найвищу державну відзнаку — звання Героя України (посмертно).
Просимо Вас, пане Президенте, гідно вшанувати пам’ять Примака Віктора Вікторовича, надавши йому почесне звання.
Це буде не лише виявом вдячності, а й символом поваги до всіх, хто боронить Україну ціною власного життя.