Шановний, пане Президент!
Я, Догойда Тетяна Дмитрівна, дружина загиблого військовослужбовця, Догойди ЮРІЯ Миколайовича, прошу розглянути петицію про присвоєння звання "Герой України" (посмертно) , старшому сержанту, головному сержанту інженерно-саперного взводу, 47 інженерно-саперної бригади, військової частини А 2755,Догойді Юрію Миколайовичу.
Мій чоловік з перших днів війни добровольцем став на захист своєї країни і героїчно загинув 7 листопада 2024 року у Харківській області Чугуївського району, село Вовчанські Хутори. Його рішення стати на захист своєї Батьківщини було свідомим, остаточним і безповоротним, хоча і мав проблеми зі здоров'ям,вдома залишалась я та наші дві донечки.
Хто, як не я?! -основний аргумент. Вважав, що має хороший досвід строкової служби в Збройних Силах і щось таки розуміється на військовій справі .
Для друзів, рідних, побратимів-він уже ГЕРОЙ!
Мій чоловік не тільки був відважним бійцем, а й хорошим чоловіком, батьком, братом, справжнім другом. Його поважали побратими, командири, особовий склад.
Він був людиною з великим серцем та незламною волею, його ніколи не зупиняли та не лякали труднощі. Юра мав єдине бажання - швидка та закономірна перемога .Але не судилось йому дожити до цього світлого переможного дня..
Юрій мав чудове почуття гумору, бо вважав, що з посмішкою легше жити та долати труднощі. Гумором підтримував своїх побратимів, знаходив потрібні слова, щоб підняти настрій, навіть коли сам був втомлений та виснажений. Його щира посмішка та віра в майбутнє надихала та підтримувала всіх нас.
Мій чоловік, Догойда Юрій, поклав своє життя на вівтар нашої Перемоги.. залишивши в серцях непомірний біль, тугу, гіркоту втрати..
Він не шукав слави та визнання, але заслужив їх своїми вчинками і самовідданістю, до останнього подиху залишався вірним присязі, українському народу, державі, був гідним прикладом для своїх побратимів і загинув, як Герой!
Його подвиг-приклад найвищого ступеня любові до ближнього- самопожертва в ім'я всіх нас, в ім'я життя наших дітей, в ім'я миру та свободи рідної України.
Ось уже шість місяців, як його немає з нами... Чорна хустина стала шоденним атрибутом для мене та дітей.. Ніщо не може заглушити біль втрати:ні слова, ні співчуття, ні час.. Ніби й розумію, що його не повернути, а душа відмовляється сприймати реальність.
Присвоєння звання "Герой України" (посмертно) -стане гідним вшануванням мого чоловіка ДОГОЙДИ ЮРІЯ МИКОЛАЙОВИЧА.
Прошу Вас, пане Президенте, присвоїти Догойді Юрію Миколайовичу звання "Герой України", (посмертно)