№22/247202-еп
Вельмишановний пане Президенте України! Просимо Вас присвоїти почесне звання Героя України(посмертно) Гавалку Юрію Любомировичу.
Автор (ініціатор): Нагірна Соломія Степанівна
Дата оприлюднення: 23 травня 2025
Вельмишановний пане Президенте України!
Вельмишановні члени Комісії з державних нагород при Президентові України!
Звертаємося до Вас як дружина та батьки загиблого військовослужбовця Збройних Сил України, солдата Гавалка Юрія Любомировича, який героїчно загинув 29 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку, поблизу міста Покровськ, у складі 1-ї мінометної батареї 1-го єгерського батальйону 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша (військова частина А4056).
Юрій народився 27 квітня 1988 року в селі Полове Шептицького району Львівської області.
З огляду на виняткову мужність, самопожертву та вірність військовій присязі, щиро просимо Вас розглянути питання щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) нашому чоловікові та синові — Гавалку Юрію Любомировичу.
Юрій став на захист Батьківщини у важкий для країни час. 14 вересня 2022 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України відповідно до Указу Президента України №6522 від 24.02.2022 року. Службу розпочав на посаді радіотелеграфіста 3-го відділення командно-штабних машин радіовзводу зв’язку польового вузла зв’язку військової частини А4056.
Згодом, за власним бажанням, був переведений до 1-ї мінометної батареї 1-го єгерського батальйону, де виконував бойові завдання у складі мінометного підрозділу на найгарячіших ділянках фронту. Серед напрямків його участі — Чернещина, Желанне, Птиче.
Юрій проявив себе як відданий, рішучий та мужній воїн. Його професіоналізм, витримка, відповідальність і щира любов до України стали прикладом для побратимів. За життя він був нагороджений:
• Відзнакою третього ступеня «Хрест воїна-єгеря»;
• Медаллю «Ветеран війни».
29 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання, Юрій загинув смертю хоробрих на передовій — у боротьбі за вільну, незалежну Україну.
Ми глибоко переконані, що пам’ять про таких Героїв, як Юрій, має бути увіковічена найвищим державним визнанням. Його життя, віддане за свободу й незалежність України, є прикладом справжнього героїзму та незламного духу.
З глибокою повагою та вірою в справедливість,
дружина та батьки загиблого воїна.
Вельмишановні члени Комісії з державних нагород при Президентові України!
Звертаємося до Вас як дружина та батьки загиблого військовослужбовця Збройних Сил України, солдата Гавалка Юрія Любомировича, який героїчно загинув 29 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку, поблизу міста Покровськ, у складі 1-ї мінометної батареї 1-го єгерського батальйону 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша (військова частина А4056).
Юрій народився 27 квітня 1988 року в селі Полове Шептицького району Львівської області.
З огляду на виняткову мужність, самопожертву та вірність військовій присязі, щиро просимо Вас розглянути питання щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) нашому чоловікові та синові — Гавалку Юрію Любомировичу.
Юрій став на захист Батьківщини у важкий для країни час. 14 вересня 2022 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України відповідно до Указу Президента України №6522 від 24.02.2022 року. Службу розпочав на посаді радіотелеграфіста 3-го відділення командно-штабних машин радіовзводу зв’язку польового вузла зв’язку військової частини А4056.
Згодом, за власним бажанням, був переведений до 1-ї мінометної батареї 1-го єгерського батальйону, де виконував бойові завдання у складі мінометного підрозділу на найгарячіших ділянках фронту. Серед напрямків його участі — Чернещина, Желанне, Птиче.
Юрій проявив себе як відданий, рішучий та мужній воїн. Його професіоналізм, витримка, відповідальність і щира любов до України стали прикладом для побратимів. За життя він був нагороджений:
• Відзнакою третього ступеня «Хрест воїна-єгеря»;
• Медаллю «Ветеран війни».
29 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання, Юрій загинув смертю хоробрих на передовій — у боротьбі за вільну, незалежну Україну.
Ми глибоко переконані, що пам’ять про таких Героїв, як Юрій, має бути увіковічена найвищим державним визнанням. Його життя, віддане за свободу й незалежність України, є прикладом справжнього героїзму та незламного духу.
З глибокою повагою та вірою в справедливість,
дружина та батьки загиблого воїна.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Нестеренко Оксана Миколаївна
20 серпня 2025
2.
Пиптюк Надія Володимирівна
20 серпня 2025
3.
Бобровник Марина Анатоліївна
20 серпня 2025
4.
Білоус Назарій Мирославович
20 серпня 2025
5.
Журавська Тетяна Миколаївна
20 серпня 2025
6.
Петренко Олеся Володимирівна
20 серпня 2025
7.
Божек Марія-Марта Миколаївна
20 серпня 2025
8.
Демчук Василь Васильович
20 серпня 2025
9.
Качала Ольга Михайлівна
20 серпня 2025
10.
Семчук Марія Василівна
20 серпня 2025
11.
Климко Олена Андріївна
19 серпня 2025
12.
Паньків Наталія Миколаївна
19 серпня 2025
13.
Міщенко Майя Василівна
19 серпня 2025
14.
Самусєва Оксана Сергіївна
19 серпня 2025
15.
Мариняк Зоряна Степанівна
19 серпня 2025
16.
Швець Лілія Юріївна
19 серпня 2025
17.
Дичук Наталія Олександрівна
19 серпня 2025
18.
Домарецька Христина Юріївна
19 серпня 2025
19.
Блінова Аліна Ігорівна
19 серпня 2025
20.
Шапальчук Наталія Іванівна
19 серпня 2025
21.
Фолюш Наталія Володимирівна
19 серпня 2025
22.
Бокієва Вікторія Олегівна
19 серпня 2025
23.
Сєргєєва Анастасія Олексіївна
19 серпня 2025
24.
Довжинська Анастасія Олександрівна
19 серпня 2025
25.
Пархоменко Ярина Сергіївна
19 серпня 2025
26.
Меланченко Ніна Іванівна
19 серпня 2025
27.
Андреюк Яна Анатоліївна
19 серпня 2025
28.
Приходько Валерій Адамович
19 серпня 2025
29.
Богдан Світлана Михайлівна
19 серпня 2025
30.
Дунас Олена Вікторівна
19 серпня 2025