№22/247202-еп
Вельмишановний пане Президенте України! Просимо Вас присвоїти почесне звання Героя України(посмертно) Гавалку Юрію Любомировичу.
Автор (ініціатор): Нагірна Соломія Степанівна
Дата оприлюднення: 23 травня 2025
Вельмишановний пане Президенте України!
Вельмишановні члени Комісії з державних нагород при Президентові України!
Звертаємося до Вас як дружина та батьки загиблого військовослужбовця Збройних Сил України, солдата Гавалка Юрія Любомировича, який героїчно загинув 29 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку, поблизу міста Покровськ, у складі 1-ї мінометної батареї 1-го єгерського батальйону 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша (військова частина А4056).
Юрій народився 27 квітня 1988 року в селі Полове Шептицького району Львівської області.
З огляду на виняткову мужність, самопожертву та вірність військовій присязі, щиро просимо Вас розглянути питання щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) нашому чоловікові та синові — Гавалку Юрію Любомировичу.
Юрій став на захист Батьківщини у важкий для країни час. 14 вересня 2022 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України відповідно до Указу Президента України №6522 від 24.02.2022 року. Службу розпочав на посаді радіотелеграфіста 3-го відділення командно-штабних машин радіовзводу зв’язку польового вузла зв’язку військової частини А4056.
Згодом, за власним бажанням, був переведений до 1-ї мінометної батареї 1-го єгерського батальйону, де виконував бойові завдання у складі мінометного підрозділу на найгарячіших ділянках фронту. Серед напрямків його участі — Чернещина, Желанне, Птиче.
Юрій проявив себе як відданий, рішучий та мужній воїн. Його професіоналізм, витримка, відповідальність і щира любов до України стали прикладом для побратимів. За життя він був нагороджений:
• Відзнакою третього ступеня «Хрест воїна-єгеря»;
• Медаллю «Ветеран війни».
29 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання, Юрій загинув смертю хоробрих на передовій — у боротьбі за вільну, незалежну Україну.
Ми глибоко переконані, що пам’ять про таких Героїв, як Юрій, має бути увіковічена найвищим державним визнанням. Його життя, віддане за свободу й незалежність України, є прикладом справжнього героїзму та незламного духу.
З глибокою повагою та вірою в справедливість,
дружина та батьки загиблого воїна.
Вельмишановні члени Комісії з державних нагород при Президентові України!
Звертаємося до Вас як дружина та батьки загиблого військовослужбовця Збройних Сил України, солдата Гавалка Юрія Любомировича, який героїчно загинув 29 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку, поблизу міста Покровськ, у складі 1-ї мінометної батареї 1-го єгерського батальйону 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша (військова частина А4056).
Юрій народився 27 квітня 1988 року в селі Полове Шептицького району Львівської області.
З огляду на виняткову мужність, самопожертву та вірність військовій присязі, щиро просимо Вас розглянути питання щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) нашому чоловікові та синові — Гавалку Юрію Любомировичу.
Юрій став на захист Батьківщини у важкий для країни час. 14 вересня 2022 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України відповідно до Указу Президента України №6522 від 24.02.2022 року. Службу розпочав на посаді радіотелеграфіста 3-го відділення командно-штабних машин радіовзводу зв’язку польового вузла зв’язку військової частини А4056.
Згодом, за власним бажанням, був переведений до 1-ї мінометної батареї 1-го єгерського батальйону, де виконував бойові завдання у складі мінометного підрозділу на найгарячіших ділянках фронту. Серед напрямків його участі — Чернещина, Желанне, Птиче.
Юрій проявив себе як відданий, рішучий та мужній воїн. Його професіоналізм, витримка, відповідальність і щира любов до України стали прикладом для побратимів. За життя він був нагороджений:
• Відзнакою третього ступеня «Хрест воїна-єгеря»;
• Медаллю «Ветеран війни».
29 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання, Юрій загинув смертю хоробрих на передовій — у боротьбі за вільну, незалежну Україну.
Ми глибоко переконані, що пам’ять про таких Героїв, як Юрій, має бути увіковічена найвищим державним визнанням. Його життя, віддане за свободу й незалежність України, є прикладом справжнього героїзму та незламного духу.
З глибокою повагою та вірою в справедливість,
дружина та батьки загиблого воїна.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Форсюк Наталія Олександрівна
25 травня 2025
2.
Списаренко Тетяна Юріївна
25 травня 2025
3.
Черниш Віктор Іванович
25 травня 2025
4.
Горбун Юлія Володимирівна
25 травня 2025
5.
Верхоляк Христина Романівна
25 травня 2025
6.
Ковбаснюк Марія Василівна
25 травня 2025
7.
Возний Павло Петрович
25 травня 2025
8.
Фадєєва Інна Василівна
25 травня 2025
9.
Деща Ольга Петрівна
25 травня 2025
10.
Климчук Ольга Богданівна
25 травня 2025
11.
Федів Ірина Степанівна
25 травня 2025
12.
Четвер Ірина Петрівна
25 травня 2025
13.
Каплонюк Марина Юріївна
25 травня 2025
14.
Шевченко Віталія Віталіївна
25 травня 2025
15.
Рижонкова Олена Василівна
25 травня 2025
16.
Янченко Ольга Петрівна
25 травня 2025
17.
Венгрин Олеся Віталіївна
25 травня 2025
18.
Курган Ганна Володимирівна
25 травня 2025
19.
Ярощук Наталія Юріївна
25 травня 2025
20.
Малюк Валентина Леонідівна
25 травня 2025
21.
Дем'янюк Парасковія Миколаївна
25 травня 2025
22.
Попов Людмила Дмитрівна
25 травня 2025
23.
Вітовщик Маргарита Миколаївна
25 травня 2025
24.
Данилів Василь Васильович
25 травня 2025
25.
Гнатишина Лариса Василівна
25 травня 2025
26.
Міщенко Тетяна Миколаївна
25 травня 2025
27.
Галійчук Анастасія Валеріївна
25 травня 2025
28.
Гладка Ганна Миронівна
25 травня 2025
29.
Бура Антоніна Григорівна
25 травня 2025
30.
Кусьмєрчик Юлія Олександрівна
25 травня 2025
2946
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.