Шановний пане Президенте!
Звертаюся до Вас як дівчина загиблого захисника України, старшого солдата 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого — Щиглевського Ігоря Андрійовича, 18.05.1997 року народження, позивний «Щіпляний», з проханням присвоїти йому почесне звання «Герой України» (посмертно).
25 лютого 2022 року Ігор добровільно вступив до лав ЗСУ, не вагаючись жодної хвилини. Упродовж понад трьох років він чесно, мужньо та самовіддано виконував бойові завдання на найнебезпечніших напрямках фронту — у Донецькій області,зокрема: Званівка, Березівка, Соледар, Бахмут та у Харківській області у таких населених пунктах: Середній Бурлук, Чкаловське, Благодатівка, Подоли.
Увесь цей час він був на передовій — серед тих, хто тримав і рятував країну.
10 травня 2025 року старший солдат Щиглевський Ігор Андрійович загинув внаслідок ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Благодатівка Куп’янського району Харківської області.
За час служби він був нагороджений:
• Почесним нагрудним знаком «Відзнака командира 14 ОМБр» — за зразкове виконання бойових завдань;
• Медаллю «Ветеран війни» — як свідчення його бойового досвіду та незламної вірності військовій присязі;
• А також неодноразово відзначався в наказах командування за особисту мужність, дисципліну та бойовий дух.
Його вірність присязі, відвага, гідність і безмежна любов до України — не підлягає сумніву. Це втілення справжнього Героя, який заслуговує на державне визнання. Він був світлою, чесною і доброю людиною, яка не заслуговує бути забутою. Ігор віддав своє життя за кожного з нас, за майбутнє України — і я вірю, що його подвиг має бути гідно вшанований на найвищому рівні.
Він не встиг створити власну сімʼю, здійснити заповітні мрії,та стати батьком.Не встиг пожити - а так хотів.
В Ігоря залишилися батьки, брат-військовослужбовець та кохана дівчина, які бережуть його пам’ять.
Прошу Вас, пане Президенте, вшанувати пам’ять Ігоря та присвоїти йому найвище звання — Герой України (посмертно).
Ця петиція — найменше, що я можу зробити для свого коханого. Я збережу його ім’я у пам’яті, а Ви — у серці нашої держави.
З глибокою надією та повагою,
Козачук Марія
дівчина загиблого Героя
Назавжди 27.
ВІЙНА ЗАБИРАЄ НАЙКРАЩИХ…