Присвоєння звання Героя України (посмертно)

Президенту України
Зеленському В.О.
від батьків загиблого військовослужбовця
Кіциненка Вячеслава Володимировича -
Кіциненка В.М. та Кіциненко Т.А.

Звернення
щодо присвоєння почесного звання
«Герой України» (посмертно)

Шановний пане Президенте!

Ми, батьки — Кіциненко В.М. та Кіциненко Т.А., звертаємося до Вас із проханням розглянути можливість присвоєння нашому сину, молодшому сержанту Кіциненку Вячеславу Володимировичу, 24.01.1977 року народження, почесного звання «Герой України» (посмертно) за виявлені мужність, героїзм та самопожертву при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

З 2015 року Вячеслав добровільно став на захист Батьківщини, брав участь в антитерористичній операції на Сході України, зокрема в населених пунктах Волноваха, Новотроїцьке, Старогнатівка та Гранітне. Проходив службу у військовій частині В2332 з 02.07.2015 по 22.06.2016 на посаді головного сержанта мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти. За цей період був нагороджений медаллю «За взірцевість у військовій службі» та отримав статус учасника бойових дій.

З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації у 2022 році наш син 22 лютого 2022 року добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України. Він був направлений до військової частини А2120 у м. Краматорськ та зарахований до складу 81 окремої аеромобільної Слобожанської бригади, де обіймав посаду командира відділення заряджання реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї.

Вячеслав безпосередньо брав участь у бойових діях, демонструючи рішучість, професіоналізм і відвагу. Він неодноразово тримав позиції під інтенсивними обстрілами, рятував поранених побратимів, уміло застосовував ракетні комплекси, гранатомети та стрілецьку зброю.

17 листопада 2022 року, виконуючи бойове завдання поблизу н.п. Березенське Херсонської області, він підірвався на вибуховому пристрої та отримав тяжке мінно-вибухове поранення хребта. Після операції в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги та важкої 4-місячної реабілітації, Вячеслав знову повернувся на передову, попри постійний біль та складність пересування.

Улітку 2024 року Указом Президента України наш син був нагороджений медаллю «За оборону України».

29 березня 2025 року, під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України, в районі бойових дій біля н.п. Білогорівка Сіверськодонецького району Луганської області, Вячеслав Кіциненко загинув під вогнем, виявивши мужність і самопожертву.

Він був щирим, гідним, відповідальним Захисником України, для якого служба Батьківщині була справою честі. Він ніколи не відмовлявся від найнебезпечніших завдань, не шукав легких шляхів. Його сила духу, відданість та героїзм є прикладом не тільки для його рідних, а й для нинішніх і майбутніх поколінь.

Хочемо також зазначити, що наша родина вже тривалий час несе тяжкий тягар війни. Ми родом із Часового Яру та Маріуполя. Війна забрала в нас дім, спокій, звичне життя, та найстрашніше - життя нашого сина та волю онука. Наш онук, Богдан, який боронив Маріуполь, перебуває в полоні вже понад три роки. Для Вячеслава Богдан був племінником і хрещеником, якому він намагався замінити померлого батька. Вячеслав болісно переживав за нього і завжди говорив, що не може відпочивати, поки Богдан у полоні.

Попри поранення, біль та втому, він не дозволяв собі відпочинку — говорив, що не має на це права, поки триває війна, поки в полоні його племінник. Цей біль лише зміцнював його рішучість залишатися на передовій і до останнього подиху виконувати свій військовий обов’язок. Його мужність трималася на глибокій любові до родини та України.

Враховуючи виняткові заслуги Кіциненка Вячеслава перед Україною, його вірність військовій присязі, самопожертву та героїчну загибель, ми щиро просимо Вас присвоїти йому найвище звання держави — «Герой України» (посмертно).

З повагою та надією на розгляд нашого звернення,
Кіциненко В.М.
Кіциненко Т.А.

Слава Україні!
Героям Слава!