№22/247354-еп
Звертаємося з проханням присвоїти почесне звання Героя (посмертно) Будніку Максиму, військовослужбовцю Збройних Сил України, який героїчно загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
Автор (ініціатор): Буднік Наталія Анатоліївна
Дата оприлюднення: 26 травня 2025
Прошу Президента України присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) військовослужбовцю Будніку Максиму В’ячеславовичу, який віддав своє життя за свободу, незалежність і майбутнє України.
Максим Буднік народився 20 березня 1992 року в селищі Ладан, мама Максима стверджує, що він був дуже привʼязаний до свого дому і дуже його любив, а за два місяці хотів приїхати у відпустку, та приїхав на щиті - назавжди.
Максим пішов добровольцем до лав Збройних Сил України в березні 2024 року, не будучи професійним військовим. Він зробив свій вибір свідомо, із серцем громадянина, сина, чоловіка й батька.
Гідно ніс службу в 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Проявив себе як мужній, сильний духом, розумний і наполегливий воїн. Його рішучість, відданість присязі та любов до України стали прикладом справжнього героїзму та самопожертви.
Коли я запитала його: "Ну чому ти таки йдеш?", він відповів:
"Ти стоїш там, на мітингах у Польщі за Україну, а я тут боротимуся зі злом."
10 травня 2025 року, у Куп’янському районі, під час ворожої атаки FPV-дронами, Максим до останнього вів оборону бойової позиції.
Під час евакуації бойової техніки один з ворожих дронів наніс удар, що став фатальним.
Його побратими говорили:він був справжнім лідером, у всьому був першим, професіонал своєї справи, завжди приходив на допомогу якщо того вимагала ситуація, був справжнім патріотом України. І коли мій син запитав, «мамо чому тато не втік від дрона» я відповіла словами його друга: "Максим не втік. Він Героїчно боровся з ворогом до останнього подиху, виконуючи свій службовий обовʼязок»
Максим завжди казав, що воює, насамперед — за майбутнє свого сина, та всіх українських дітей, які вимушені були виїхати зі своїх домівок.
Ми з сином перебуваємо у Польщі, у вимушеній евакуації. І він казав:
"Я хочу, щоб ви могли повернутись у вільну країну. Щоб наш син ніколи не мусив воювати."
ВІДЗНАКИ МАКСИМА БУДНІКА:
• Почесний нагрудний знак "Відзнака командира" 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого — за особисту мужність, ініціативу, дисципліну та бездоганне виконання бойових завдань.
• Медаль "За службу Україні" — за сумлінну військову службу та вірність присязі.
Максим Буднік — приклад справжнього Героя.
Воїна. Чоловіка. Батька. Людини, яка впевноно пішла на зустріч ворогу, і зробила вибір — стояти до кінця.
Прошу вшанувати його пам’ять на найвищому рівні — присвоївши звання "Герой України" (посмертно).
З повагою,
Буднік Наталія, мама 6-річного сина Будніка Михаїла
Громадянка України
Максим Буднік народився 20 березня 1992 року в селищі Ладан, мама Максима стверджує, що він був дуже привʼязаний до свого дому і дуже його любив, а за два місяці хотів приїхати у відпустку, та приїхав на щиті - назавжди.
Максим пішов добровольцем до лав Збройних Сил України в березні 2024 року, не будучи професійним військовим. Він зробив свій вибір свідомо, із серцем громадянина, сина, чоловіка й батька.
Гідно ніс службу в 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Проявив себе як мужній, сильний духом, розумний і наполегливий воїн. Його рішучість, відданість присязі та любов до України стали прикладом справжнього героїзму та самопожертви.
Коли я запитала його: "Ну чому ти таки йдеш?", він відповів:
"Ти стоїш там, на мітингах у Польщі за Україну, а я тут боротимуся зі злом."
10 травня 2025 року, у Куп’янському районі, під час ворожої атаки FPV-дронами, Максим до останнього вів оборону бойової позиції.
Під час евакуації бойової техніки один з ворожих дронів наніс удар, що став фатальним.
Його побратими говорили:він був справжнім лідером, у всьому був першим, професіонал своєї справи, завжди приходив на допомогу якщо того вимагала ситуація, був справжнім патріотом України. І коли мій син запитав, «мамо чому тато не втік від дрона» я відповіла словами його друга: "Максим не втік. Він Героїчно боровся з ворогом до останнього подиху, виконуючи свій службовий обовʼязок»
Максим завжди казав, що воює, насамперед — за майбутнє свого сина, та всіх українських дітей, які вимушені були виїхати зі своїх домівок.
Ми з сином перебуваємо у Польщі, у вимушеній евакуації. І він казав:
"Я хочу, щоб ви могли повернутись у вільну країну. Щоб наш син ніколи не мусив воювати."
ВІДЗНАКИ МАКСИМА БУДНІКА:
• Почесний нагрудний знак "Відзнака командира" 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого — за особисту мужність, ініціативу, дисципліну та бездоганне виконання бойових завдань.
• Медаль "За службу Україні" — за сумлінну військову службу та вірність присязі.
Максим Буднік — приклад справжнього Героя.
Воїна. Чоловіка. Батька. Людини, яка впевноно пішла на зустріч ворогу, і зробила вибір — стояти до кінця.
Прошу вшанувати його пам’ять на найвищому рівні — присвоївши звання "Герой України" (посмертно).
З повагою,
Буднік Наталія, мама 6-річного сина Будніка Михаїла
Громадянка України
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Ярмоленко Юлія Леонідівна
28 травня 2025
2.
Бандура Крістіна Вадимівна
28 травня 2025
3.
Щербак Лариса Миколаївна
28 травня 2025
4.
Бондар Ганна Василівна
28 травня 2025
5.
Диба Ірина Ярославівна
28 травня 2025
6.
Василенко Олена Михайлівна
28 травня 2025
7.
Сомова Тетяна Миколаївна
28 травня 2025
8.
Єфремова Таїсія Володимирівна
28 травня 2025
9.
Кудирко Аліна Олександрівна
28 травня 2025
10.
Ковальчук Валентина Вікторівна
28 травня 2025
11.
Емірова Ольга Юріївна
28 травня 2025
12.
Литвиненко Софія Олексіївна
28 травня 2025
13.
Васюник Вікторія Валеріївна
28 травня 2025
14.
Немиря Анастасія Миколаївна
28 травня 2025
15.
Кукіна Олена Геннадіївна
28 травня 2025
16.
Кучмар Степан Анатолійович
28 травня 2025
17.
Первухіна Юлія Сергіївна
28 травня 2025
18.
Голубенко Ірина Володимирівна
28 травня 2025
19.
Іонова Ольга Миколаївна
28 травня 2025
20.
Круглікова Анастасія Петрівна
28 травня 2025
21.
Пасічник Катерина Олегівна
28 травня 2025
22.
Коверза Галина Олександрівна
28 травня 2025
23.
Пасько Юрій Іванович
28 травня 2025
24.
Федина Оксана Богданівна
28 травня 2025
25.
Леошек Євгенія Юріївна
28 травня 2025
26.
Сидорук Світлана Дмитрівна
28 травня 2025
27.
Гудзенко Світлана Анатоліївна
28 травня 2025
28.
Обиякіна Юлія Юріївна
28 травня 2025
29.
Одноволик Ніна Володимирівна
28 травня 2025
30.
Савчук Наталія Петрівна
28 травня 2025
1645
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.