№22/247354-еп
Звертаємося з проханням присвоїти почесне звання Героя (посмертно) Будніку Максиму, військовослужбовцю Збройних Сил України, який героїчно загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
Автор (ініціатор): Буднік Наталія Анатоліївна
Дата оприлюднення: 26 травня 2025
Прошу Президента України присвоїти почесне звання "Герой України" (посмертно) військовослужбовцю Будніку Максиму В’ячеславовичу, який віддав своє життя за свободу, незалежність і майбутнє України.
Максим Буднік народився 20 березня 1992 року в селищі Ладан, мама Максима стверджує, що він був дуже привʼязаний до свого дому і дуже його любив, а за два місяці хотів приїхати у відпустку, та приїхав на щиті - назавжди.
Максим пішов добровольцем до лав Збройних Сил України в березні 2024 року, не будучи професійним військовим. Він зробив свій вибір свідомо, із серцем громадянина, сина, чоловіка й батька.
Гідно ніс службу в 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Проявив себе як мужній, сильний духом, розумний і наполегливий воїн. Його рішучість, відданість присязі та любов до України стали прикладом справжнього героїзму та самопожертви.
Коли я запитала його: "Ну чому ти таки йдеш?", він відповів:
"Ти стоїш там, на мітингах у Польщі за Україну, а я тут боротимуся зі злом."
10 травня 2025 року, у Куп’янському районі, під час ворожої атаки FPV-дронами, Максим до останнього вів оборону бойової позиції.
Під час евакуації бойової техніки один з ворожих дронів наніс удар, що став фатальним.
Його побратими говорили:він був справжнім лідером, у всьому був першим, професіонал своєї справи, завжди приходив на допомогу якщо того вимагала ситуація, був справжнім патріотом України. І коли мій син запитав, «мамо чому тато не втік від дрона» я відповіла словами його друга: "Максим не втік. Він Героїчно боровся з ворогом до останнього подиху, виконуючи свій службовий обовʼязок»
Максим завжди казав, що воює, насамперед — за майбутнє свого сина, та всіх українських дітей, які вимушені були виїхати зі своїх домівок.
Ми з сином перебуваємо у Польщі, у вимушеній евакуації. І він казав:
"Я хочу, щоб ви могли повернутись у вільну країну. Щоб наш син ніколи не мусив воювати."
ВІДЗНАКИ МАКСИМА БУДНІКА:
• Почесний нагрудний знак "Відзнака командира" 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого — за особисту мужність, ініціативу, дисципліну та бездоганне виконання бойових завдань.
• Медаль "За службу Україні" — за сумлінну військову службу та вірність присязі.
Максим Буднік — приклад справжнього Героя.
Воїна. Чоловіка. Батька. Людини, яка впевноно пішла на зустріч ворогу, і зробила вибір — стояти до кінця.
Прошу вшанувати його пам’ять на найвищому рівні — присвоївши звання "Герой України" (посмертно).
З повагою,
Буднік Наталія, мама 6-річного сина Будніка Михаїла
Громадянка України
Максим Буднік народився 20 березня 1992 року в селищі Ладан, мама Максима стверджує, що він був дуже привʼязаний до свого дому і дуже його любив, а за два місяці хотів приїхати у відпустку, та приїхав на щиті - назавжди.
Максим пішов добровольцем до лав Збройних Сил України в березні 2024 року, не будучи професійним військовим. Він зробив свій вибір свідомо, із серцем громадянина, сина, чоловіка й батька.
Гідно ніс службу в 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Проявив себе як мужній, сильний духом, розумний і наполегливий воїн. Його рішучість, відданість присязі та любов до України стали прикладом справжнього героїзму та самопожертви.
Коли я запитала його: "Ну чому ти таки йдеш?", він відповів:
"Ти стоїш там, на мітингах у Польщі за Україну, а я тут боротимуся зі злом."
10 травня 2025 року, у Куп’янському районі, під час ворожої атаки FPV-дронами, Максим до останнього вів оборону бойової позиції.
Під час евакуації бойової техніки один з ворожих дронів наніс удар, що став фатальним.
Його побратими говорили:він був справжнім лідером, у всьому був першим, професіонал своєї справи, завжди приходив на допомогу якщо того вимагала ситуація, був справжнім патріотом України. І коли мій син запитав, «мамо чому тато не втік від дрона» я відповіла словами його друга: "Максим не втік. Він Героїчно боровся з ворогом до останнього подиху, виконуючи свій службовий обовʼязок»
Максим завжди казав, що воює, насамперед — за майбутнє свого сина, та всіх українських дітей, які вимушені були виїхати зі своїх домівок.
Ми з сином перебуваємо у Польщі, у вимушеній евакуації. І він казав:
"Я хочу, щоб ви могли повернутись у вільну країну. Щоб наш син ніколи не мусив воювати."
ВІДЗНАКИ МАКСИМА БУДНІКА:
• Почесний нагрудний знак "Відзнака командира" 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого — за особисту мужність, ініціативу, дисципліну та бездоганне виконання бойових завдань.
• Медаль "За службу Україні" — за сумлінну військову службу та вірність присязі.
Максим Буднік — приклад справжнього Героя.
Воїна. Чоловіка. Батька. Людини, яка впевноно пішла на зустріч ворогу, і зробила вибір — стояти до кінця.
Прошу вшанувати його пам’ять на найвищому рівні — присвоївши звання "Герой України" (посмертно).
З повагою,
Буднік Наталія, мама 6-річного сина Будніка Михаїла
Громадянка України
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Рудик Вікторія Миколаївна
26 серпня 2025
2.
Охмак Євгенія Федорівна
26 серпня 2025
3.
Курусь Аріна Сергіївна
26 серпня 2025
4.
Козій Мирослава Мирославівна
26 серпня 2025
5.
Оседця Марина Іванівна
26 серпня 2025
6.
Остапюк Ірина Петрівна
26 серпня 2025
7.
Запорожець Світлана Василівна
26 серпня 2025
8.
Громанчук Оксана Анатоліївна
26 серпня 2025
9.
Балик Ольга Миколаївна
26 серпня 2025
10.
Солом'янюк Мирослава Ярославівна
26 серпня 2025
11.
Грицак Оксана Ігорівна
26 серпня 2025
12.
Щира Людмила Іванівна
26 серпня 2025
13.
Бурдученко Людмила Вікторівна
26 серпня 2025
14.
Потапова Анжеліна Олександрівна
26 серпня 2025
15.
Деменко Тетяна Володимирівна
26 серпня 2025
16.
Матвіїшин Ірина Миколаївна
26 серпня 2025
17.
Штепа Тетяна Сергіївна
26 серпня 2025
18.
Блінова Оксана Іванівна
26 серпня 2025
19.
Зайцева Ольга Миколаївна
26 серпня 2025
20.
Заморена Вікторія Вікторівна
26 серпня 2025
21.
Нестеренко Ганна Миколаївна
26 серпня 2025
22.
Дмитрієва Ірина Митрофанівна
26 серпня 2025
23.
Швед Ірина Леонідівна
26 серпня 2025
24.
Кондратенко Валентина Георгіївна
26 серпня 2025
25.
Курбат Валентина Іванівна
26 серпня 2025
26.
Калашнік Катерина Юріївна
26 серпня 2025
27.
Музиченко Анна Олександрівна
26 серпня 2025
28.
Дроздовська Світлана Андріївна
26 серпня 2025
29.
Корсаков Валерій Іванович
26 серпня 2025
30.
Галиця Юлія Ігорівна
26 серпня 2025