Шановний Пане Президент
Звертаємося з проханням ініціювати присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) — Войтенку Віктору Анатолійовичу, головному сержанту, командиру міномета 1-го відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки, 131- окремого розвідувального батальйону імені полковника Євгена Коновальця — підрозділу військової розвідки України, який за організаційно-штатною структурою входить до складу Сухопутних військ України.
Войтенко Віктор Анатолійович, народжений 24 листопада 1996 року, ще з 2017 року був захисником України, проходив службу за контрактом, був учасником АТО, брав участь в антитерористичній операції у складі Збройних сил України, має статус ветерана війни.
Після завершення контракту в жовтні 2021 року Віктор розпочав нову сторінку життя — створення сім’ї. 6 січня 2022 року у нього народилася донечка. Але з початком повномасштабного вторгнення, не вагаючись, він 26 лютого 2022 року добровільно повернувся до своєї частини, довівши вірність військовій присязі.
З початку повномасштабної агресії РФ Віктор брав участь у найважливіших операціях на ключових напрямках фронту:
• звільнення Херсонщини,
• бойові дії на Донеччині,
• операції на Харківщині,
• оборона та стримування ворога на Запоріжжі.
За свої бойові заслуги він був нагороджений численними відзнаками, зокрема:
• медалями 10-го армійського корпусу,
• нагородою «За взірцевість у військовій службі»,
• «Хрестом розвідника»,
• «Золотим хрестом»,
• нагородою від військ оперативного командування «Південь» («Військ Херсон»).
15 квітня 2025 року, поблизу села Кам’янське Запорізької області, Віктор виявив надзвичайну мужність і самопожертву. Ризикуючи життям, він евакуював бойову групу з-під вогню, сівши за кермо автомобіля. У результаті ворожого удару FPV-дроном транспорт був уражений, і Віктор загинув, рятуючи побратимів.
Він залишив по собі дружину, маленьку доньку та батьків. Його життя — це історія честі, самопожертви та безмежної любові до України.
Ми закликаємо Вас гідно вшанувати памʼять Войтенка Віктора Анатолійовича та присвоїти йому звання Героя України (посмертно) як символ вдячності від народу і держави, за які він віддав найдорожче — своє життя.
З повагою, дружина
Войтенко Валентина Олександрівна