№22/247640-еп
Присвоїння почесного звання герой України(посмертно) Шевчуку Віталію Сергійовичу
Автор (ініціатор): Шевчук Віталія Сергіївна
Дата оприлюднення: 30 травня 2025
Шановний Володимире Олександровичу!
Я,Шевчук Віталія Сергіївна,сестра полеглого воїна,звертаюсь до Вас із проханням про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Шевчуку Віталію Сергійовичу — мужньому захиснику нашої держави, який віддав своє життя в боротьбі за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.
Шевчук Віталій Сергійович, народився 8 червня 1992 року в селі Великі Лісівці, Житомирської області. Після навчання та здобуття професії, він розпочав власну справу як коваль ручного кування. Був активним, життєрадісним, талановитим, люблячим сином, чоловіком, батьком і справжнім другом. Віталій також був учасником клубу «Айна Бера», брав участь у турнірах з лицарських боїв, мав сильний характер, глибоке почуття гідності та високий моральний дух.
З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Віталій добровільно став на захист України у лавах Територіальної оборони ЗСУ. Згодом він служив у інших бойових підрозділах, мужньо бився під Коростенем, ніс службу на білоруському кордоні, брав участь у боях на Харківщині поблизу Куп’янська, проходив підготовку в Німеччині та продовжив свою боротьбу на Запорізькому напрямку.
Він обіймав посаду командира 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А7304 (115-та окрема бригада ТрО, 138 батальйон). Його бойовий шлях став прикладом незламності, сили духу та глибокого патріотизму. Його поважали побратими, до нього дослухалися, за ним ішли. Він неодноразово рятував життя інших військових.
21 липня 2024 року, під час евакуації молодшого побратима на Запорізькому напрямку біля міста Оріхів, Шевчук Віталій Сергійович загинув смертю Героя, виконуючи бойове завдання. Лише через чотири місяці його тіло вдалося повернути до рідного дому.
За свій героїзм Віталій був нагороджений:
Нагрудним знаком «За службу та звитягу» ІІІ ступеня,
Орденом «За мужність» ІІІ ступеня,
Медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій».
Проте ми переконані, що його подвиг заслуговує на найвище державне визнання — звання Героя України (посмертно).
Це не лише вшанування пам’яті Віталія, а й сильний сигнал для всіх — що наша держава пам’ятає своїх захисників, які віддали життя за кожного з нас.
З повагою та вірою в справедливість сестра полеглого воїна Шевчук Віталія Сергіївна
Я,Шевчук Віталія Сергіївна,сестра полеглого воїна,звертаюсь до Вас із проханням про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Шевчуку Віталію Сергійовичу — мужньому захиснику нашої держави, який віддав своє життя в боротьбі за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.
Шевчук Віталій Сергійович, народився 8 червня 1992 року в селі Великі Лісівці, Житомирської області. Після навчання та здобуття професії, він розпочав власну справу як коваль ручного кування. Був активним, життєрадісним, талановитим, люблячим сином, чоловіком, батьком і справжнім другом. Віталій також був учасником клубу «Айна Бера», брав участь у турнірах з лицарських боїв, мав сильний характер, глибоке почуття гідності та високий моральний дух.
З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Віталій добровільно став на захист України у лавах Територіальної оборони ЗСУ. Згодом він служив у інших бойових підрозділах, мужньо бився під Коростенем, ніс службу на білоруському кордоні, брав участь у боях на Харківщині поблизу Куп’янська, проходив підготовку в Німеччині та продовжив свою боротьбу на Запорізькому напрямку.
Він обіймав посаду командира 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А7304 (115-та окрема бригада ТрО, 138 батальйон). Його бойовий шлях став прикладом незламності, сили духу та глибокого патріотизму. Його поважали побратими, до нього дослухалися, за ним ішли. Він неодноразово рятував життя інших військових.
21 липня 2024 року, під час евакуації молодшого побратима на Запорізькому напрямку біля міста Оріхів, Шевчук Віталій Сергійович загинув смертю Героя, виконуючи бойове завдання. Лише через чотири місяці його тіло вдалося повернути до рідного дому.
За свій героїзм Віталій був нагороджений:
Нагрудним знаком «За службу та звитягу» ІІІ ступеня,
Орденом «За мужність» ІІІ ступеня,
Медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій».
Проте ми переконані, що його подвиг заслуговує на найвище державне визнання — звання Героя України (посмертно).
Це не лише вшанування пам’яті Віталія, а й сильний сигнал для всіх — що наша держава пам’ятає своїх захисників, які віддали життя за кожного з нас.
З повагою та вірою в справедливість сестра полеглого воїна Шевчук Віталія Сергіївна
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Атрошенко Мар'яна Богданівна
04 червня 2025
2.
Карпік Ольга Віталіївна
04 червня 2025
3.
Михайлюк Юлія Сергіївна
04 червня 2025
4.
Поліщук Христина Леонідівна
04 червня 2025
5.
Молотюженко Ірина Олександрівна
04 червня 2025
6.
Кушнірик Ольга Василівна
04 червня 2025
7.
Ніцак Яна Борисівна
04 червня 2025
8.
Ямкова Тетяна Сергіївна
04 червня 2025
9.
Фалат Юлія Романівна
04 червня 2025
10.
Зубик Марія Василівна
04 червня 2025
11.
Костенко Валерія Володимирівна
04 червня 2025
12.
Олійник Надія Вікторівна
04 червня 2025
13.
Офіцинська Галина Володимирівна
04 червня 2025
14.
Грушевська Христина Ігорівна
04 червня 2025
15.
Шевчук Вікторія Вікторівна
04 червня 2025
16.
Пігур Марія Михайлівна
04 червня 2025
17.
Тоніцой Яна Олегівна
04 червня 2025
18.
Шкелебей Вікторія Василівна
04 червня 2025
19.
Горбач Лариса Миколаївна
04 червня 2025
20.
Копанчук Валентина Миколаївна
04 червня 2025
21.
Остап'юк Юрій Богданович
04 червня 2025
22.
Шевченко Олена Олександрівна
04 червня 2025
23.
Деордіца Олеся Олегівна
03 червня 2025
24.
Захарченко Олена Станіславівна
03 червня 2025
25.
Кулик Ірина Борисівна
03 червня 2025
26.
Кубай Інна Миколаївна
03 червня 2025
27.
Безкровна Тетяна Василівна
03 червня 2025
28.
Болотова Анастасія Сергіївна
03 червня 2025
29.
Колодніков Олександр Володимирович
03 червня 2025
30.
Корецька Ольга Григорівна
03 червня 2025
2222
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 88 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.