№22/247640-еп
Присвоїння почесного звання герой України(посмертно) Шевчуку Віталію Сергійовичу
Автор (ініціатор): Шевчук Віталія Сергіївна
Дата оприлюднення: 30 травня 2025
Шановний Володимире Олександровичу!
Я,Шевчук Віталія Сергіївна,сестра полеглого воїна,звертаюсь до Вас із проханням про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Шевчуку Віталію Сергійовичу — мужньому захиснику нашої держави, який віддав своє життя в боротьбі за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.
Шевчук Віталій Сергійович, народився 8 червня 1992 року в селі Великі Лісівці, Житомирської області. Після навчання та здобуття професії, він розпочав власну справу як коваль ручного кування. Був активним, життєрадісним, талановитим, люблячим сином, чоловіком, батьком і справжнім другом. Віталій також був учасником клубу «Айна Бера», брав участь у турнірах з лицарських боїв, мав сильний характер, глибоке почуття гідності та високий моральний дух.
З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Віталій добровільно став на захист України у лавах Територіальної оборони ЗСУ. Згодом він служив у інших бойових підрозділах, мужньо бився під Коростенем, ніс службу на білоруському кордоні, брав участь у боях на Харківщині поблизу Куп’янська, проходив підготовку в Німеччині та продовжив свою боротьбу на Запорізькому напрямку.
Він обіймав посаду командира 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А7304 (115-та окрема бригада ТрО, 138 батальйон). Його бойовий шлях став прикладом незламності, сили духу та глибокого патріотизму. Його поважали побратими, до нього дослухалися, за ним ішли. Він неодноразово рятував життя інших військових.
21 липня 2024 року, під час евакуації молодшого побратима на Запорізькому напрямку біля міста Оріхів, Шевчук Віталій Сергійович загинув смертю Героя, виконуючи бойове завдання. Лише через чотири місяці його тіло вдалося повернути до рідного дому.
За свій героїзм Віталій був нагороджений:
Нагрудним знаком «За службу та звитягу» ІІІ ступеня,
Орденом «За мужність» ІІІ ступеня,
Медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій».
Проте ми переконані, що його подвиг заслуговує на найвище державне визнання — звання Героя України (посмертно).
Це не лише вшанування пам’яті Віталія, а й сильний сигнал для всіх — що наша держава пам’ятає своїх захисників, які віддали життя за кожного з нас.
З повагою та вірою в справедливість сестра полеглого воїна Шевчук Віталія Сергіївна
Я,Шевчук Віталія Сергіївна,сестра полеглого воїна,звертаюсь до Вас із проханням про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Шевчуку Віталію Сергійовичу — мужньому захиснику нашої держави, який віддав своє життя в боротьбі за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.
Шевчук Віталій Сергійович, народився 8 червня 1992 року в селі Великі Лісівці, Житомирської області. Після навчання та здобуття професії, він розпочав власну справу як коваль ручного кування. Був активним, життєрадісним, талановитим, люблячим сином, чоловіком, батьком і справжнім другом. Віталій також був учасником клубу «Айна Бера», брав участь у турнірах з лицарських боїв, мав сильний характер, глибоке почуття гідності та високий моральний дух.
З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Віталій добровільно став на захист України у лавах Територіальної оборони ЗСУ. Згодом він служив у інших бойових підрозділах, мужньо бився під Коростенем, ніс службу на білоруському кордоні, брав участь у боях на Харківщині поблизу Куп’янська, проходив підготовку в Німеччині та продовжив свою боротьбу на Запорізькому напрямку.
Він обіймав посаду командира 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А7304 (115-та окрема бригада ТрО, 138 батальйон). Його бойовий шлях став прикладом незламності, сили духу та глибокого патріотизму. Його поважали побратими, до нього дослухалися, за ним ішли. Він неодноразово рятував життя інших військових.
21 липня 2024 року, під час евакуації молодшого побратима на Запорізькому напрямку біля міста Оріхів, Шевчук Віталій Сергійович загинув смертю Героя, виконуючи бойове завдання. Лише через чотири місяці його тіло вдалося повернути до рідного дому.
За свій героїзм Віталій був нагороджений:
Нагрудним знаком «За службу та звитягу» ІІІ ступеня,
Орденом «За мужність» ІІІ ступеня,
Медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій».
Проте ми переконані, що його подвиг заслуговує на найвище державне визнання — звання Героя України (посмертно).
Це не лише вшанування пам’яті Віталія, а й сильний сигнал для всіх — що наша держава пам’ятає своїх захисників, які віддали життя за кожного з нас.
З повагою та вірою в справедливість сестра полеглого воїна Шевчук Віталія Сергіївна
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Дегтярьова Віра Олександрівна
30 серпня 2025
2.
Бойко Аліна Геннадіївна
30 серпня 2025
3.
Кульчицька Ірина Богданівна
30 серпня 2025
4.
Волкова Вікторія Вячеславівна
30 серпня 2025
5.
Власюк Юлія Вікторівна
30 серпня 2025
6.
Мариновська Христина Орестівна
30 серпня 2025
7.
П'ята Марина Олександрівна
30 серпня 2025
8.
Ленич Наталія Володимирівна
30 серпня 2025
9.
Логін Христина Володимирівна
30 серпня 2025
10.
Овдій Наталія Борисівна
30 серпня 2025
11.
Руденко Лариса Григорівна
30 серпня 2025
12.
Зеленська Юлія Іванівна
30 серпня 2025
13.
Гончарова Юлія Олександрівна
30 серпня 2025
14.
Суонг Юлія Петрівна
30 серпня 2025
15.
Слобода Лілія Іванівна
30 серпня 2025
16.
Гнесь Юрій Ігорович
30 серпня 2025
17.
Ясенко Тетяна Олексіївна
30 серпня 2025
18.
Бурдух Людмила Іванівна
30 серпня 2025
19.
Зайчук Юлія Олександрівна
30 серпня 2025
20.
Федорчук Роман Романович
30 серпня 2025
21.
Рибіна Олена Іванівна
30 серпня 2025
22.
Рибка Тетяна Олександрівна
30 серпня 2025
23.
Лобас Юлія Сергіївна
30 серпня 2025
24.
Козік Світлана Анатоліївна
30 серпня 2025
25.
Ступка Євгенія Василівна
30 серпня 2025
26.
Лавринюк Галина Ярославівна
30 серпня 2025
27.
Зеленська Віта Володимирівна
30 серпня 2025
28.
Гречаная Наталія Миколаївна
30 серпня 2025
29.
Ларіонова Христина Сергіївна
30 серпня 2025
30.
Решетняк Христина Андріївна
29 серпня 2025