№22/247642-еп

Звертаюся як донька безвісти зниклого воїна ЗСУ — Шелеста Валерія Миколайовича. Він проявив героїзм у бою 30.06.2022 на Донеччині й зник безвісти. Прошу нагородити його орденом «За мужність» III ступеня. Це важливо для нашої родини, яка живе в очікуванні, і для всіх, хто боронить Україну, знаючи: держава пам’ятає кожного свого захисника.

Автор (ініціатор): Турович Юлія Валеріївна
Дата оприлюднення: 30 травня 2025
Президенту України
Зеленському Володимиру Олександровичу

ПЕТИЦІЯ

щодо нагородження військовослужбовця Збройних Сил України
Шелеста Валерія Миколайовича орденом «За мужність» III ступеня

Я, Турович Юлія Валеріївна, донька безвісти зниклого військовослужбовця Збройних Сил України Шелеста Валерія Миколайовича, звертаюся до Вас із проханням розглянути можливість його нагородження орденом «За мужність» III ступеня.

Мій батько, Шелест Валерій Миколайович, був молодшим сержантом, старшим стрільцем військової частини А4427 (58 окрема мотопіхотна бригада).
30 червня 2022 року, під час виконання бойового завдання в районі села Покровське, Бахмутського району, Донецької області, він зник безвісти.

Згідно з офіційним актом бойового розслідування, складеним командуванням підрозділу, підтверджено, що під час виконання завдання в умовах активних бойових дій мій батько проявив мужність, витримку, професіоналізм та вірність військовій присязі. Його поведінка є прикладом честі й гідності для кожного українського воїна.

Незважаючи на відсутність підтвердження його місцеперебування, держава має всі підстави визнати його бойовий внесок і героїчну службу.

Прошу Вас, пане Президенте, вшанувати військову звитягу мого батька шляхом присвоєння йому ордена «За мужність» III ступеня — як символу вдячності від держави за виявлений героїзм, самопожертву та відданість народові України.

Таке рішення матиме велике значення не лише для родини, яка чекає на повернення близької людини, а й для побратимів та всіх військовослужбовців, які щоденно захищають незалежність і свободу України.
Це важливий крок — не лише для нашої родини, яка вже довгий час живе в очікуванні та невідомості, а й для всіх, хто сьогодні ризикує життям на передовій.
Визнання тих, хто зник безвісти у бою, — це свідчення того, що держава пам’ятає кожного свого захисника і високо цінує їхню відданість.

З повагою,
Турович Юлія Валеріївна
28.05.2025
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Полікарпов Єгор Сергійович
18 липня 2025
2.
Бєлоногова Ганна Олександрівна
18 липня 2025
3.
Тобяш Ірина Ярославівна
18 липня 2025
4.
Весна Ольга Василівна
18 липня 2025
5.
Нагайчук Анастасія Михайлівна
18 липня 2025
6.
Резніченко Віолетта Сергіївна
18 липня 2025
7.
Юхимук Галина Михайлівна
18 липня 2025
8.
Зандер Світлана Вікторівна
18 липня 2025
9.
Мамука Майя Сергіївна
18 липня 2025
10.
Бодак Марія Вікторівна
17 липня 2025
11.
Шрамко Аліна Сергіївна
17 липня 2025
12.
Сенчак Василь Ігорович
17 липня 2025
13.
Зандер Олександр Валерійович
17 липня 2025
14.
Чумак Світлана Миколаївна
17 липня 2025
15.
Дяків Вікторія Віталіївна
17 липня 2025
16.
Риндіна Ганна Василівна
17 липня 2025
17.
Коржевич Любов Анатоліївна
17 липня 2025
18.
Колосніцина Галина N/a
17 липня 2025
19.
Боднарчук Ольга Романівна
17 липня 2025
20.
Шарко Катерина Ярославівна
17 липня 2025
21.
Солтис Христина Василівна
17 липня 2025
22.
Лучка Віра Михайлівна
17 липня 2025
23.
Коржевич Яна Володимирівна
17 липня 2025
24.
Куркач Дмитро В'ячеславович
17 липня 2025
25.
Коржевич Єлизавета Романівна
17 липня 2025
26.
Сенчак Андрій Ігорович
17 липня 2025
27.
Сенчак Христина Богданівна
17 липня 2025
28.
Афоніна Анастасія Юріївна
17 липня 2025
29.
Обухова Марія Олександрівна
17 липня 2025
30.
Музика Юлія Сергіївна
17 липня 2025
3222
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 43 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.