№22/247642-еп
Звертаюся як донька безвісти зниклого воїна ЗСУ — Шелеста Валерія Миколайовича. Він проявив героїзм у бою 30.06.2022 на Донеччині й зник безвісти. Прошу нагородити його орденом «За мужність» III ступеня. Це важливо для нашої родини, яка живе в очікуванні, і для всіх, хто боронить Україну, знаючи: держава пам’ятає кожного свого захисника.
Автор (ініціатор): Турович Юлія Валеріївна
Дата оприлюднення: 30 травня 2025
Президенту України
Зеленському Володимиру Олександровичу
ПЕТИЦІЯ
щодо нагородження військовослужбовця Збройних Сил України
Шелеста Валерія Миколайовича орденом «За мужність» III ступеня
Я, Турович Юлія Валеріївна, донька безвісти зниклого військовослужбовця Збройних Сил України Шелеста Валерія Миколайовича, звертаюся до Вас із проханням розглянути можливість його нагородження орденом «За мужність» III ступеня.
Мій батько, Шелест Валерій Миколайович, був молодшим сержантом, старшим стрільцем військової частини А4427 (58 окрема мотопіхотна бригада).
30 червня 2022 року, під час виконання бойового завдання в районі села Покровське, Бахмутського району, Донецької області, він зник безвісти.
Згідно з офіційним актом бойового розслідування, складеним командуванням підрозділу, підтверджено, що під час виконання завдання в умовах активних бойових дій мій батько проявив мужність, витримку, професіоналізм та вірність військовій присязі. Його поведінка є прикладом честі й гідності для кожного українського воїна.
Незважаючи на відсутність підтвердження його місцеперебування, держава має всі підстави визнати його бойовий внесок і героїчну службу.
Прошу Вас, пане Президенте, вшанувати військову звитягу мого батька шляхом присвоєння йому ордена «За мужність» III ступеня — як символу вдячності від держави за виявлений героїзм, самопожертву та відданість народові України.
Таке рішення матиме велике значення не лише для родини, яка чекає на повернення близької людини, а й для побратимів та всіх військовослужбовців, які щоденно захищають незалежність і свободу України.
Це важливий крок — не лише для нашої родини, яка вже довгий час живе в очікуванні та невідомості, а й для всіх, хто сьогодні ризикує життям на передовій.
Визнання тих, хто зник безвісти у бою, — це свідчення того, що держава пам’ятає кожного свого захисника і високо цінує їхню відданість.
З повагою,
Турович Юлія Валеріївна
28.05.2025
Зеленському Володимиру Олександровичу
ПЕТИЦІЯ
щодо нагородження військовослужбовця Збройних Сил України
Шелеста Валерія Миколайовича орденом «За мужність» III ступеня
Я, Турович Юлія Валеріївна, донька безвісти зниклого військовослужбовця Збройних Сил України Шелеста Валерія Миколайовича, звертаюся до Вас із проханням розглянути можливість його нагородження орденом «За мужність» III ступеня.
Мій батько, Шелест Валерій Миколайович, був молодшим сержантом, старшим стрільцем військової частини А4427 (58 окрема мотопіхотна бригада).
30 червня 2022 року, під час виконання бойового завдання в районі села Покровське, Бахмутського району, Донецької області, він зник безвісти.
Згідно з офіційним актом бойового розслідування, складеним командуванням підрозділу, підтверджено, що під час виконання завдання в умовах активних бойових дій мій батько проявив мужність, витримку, професіоналізм та вірність військовій присязі. Його поведінка є прикладом честі й гідності для кожного українського воїна.
Незважаючи на відсутність підтвердження його місцеперебування, держава має всі підстави визнати його бойовий внесок і героїчну службу.
Прошу Вас, пане Президенте, вшанувати військову звитягу мого батька шляхом присвоєння йому ордена «За мужність» III ступеня — як символу вдячності від держави за виявлений героїзм, самопожертву та відданість народові України.
Таке рішення матиме велике значення не лише для родини, яка чекає на повернення близької людини, а й для побратимів та всіх військовослужбовців, які щоденно захищають незалежність і свободу України.
Це важливий крок — не лише для нашої родини, яка вже довгий час живе в очікуванні та невідомості, а й для всіх, хто сьогодні ризикує життям на передовій.
Визнання тих, хто зник безвісти у бою, — це свідчення того, що держава пам’ятає кожного свого захисника і високо цінує їхню відданість.
З повагою,
Турович Юлія Валеріївна
28.05.2025
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Онопрієнко Альона Анатоліївна
04 червня 2025
2.
Кравчук Сергій Ігорович
04 червня 2025
3.
Атрошенко Мар'яна Богданівна
04 червня 2025
4.
Поліщук Христина Леонідівна
04 червня 2025
5.
Кушнірик Ольга Василівна
04 червня 2025
6.
Фалат Юлія Романівна
04 червня 2025
7.
Зубик Марія Василівна
04 червня 2025
8.
Олійник Надія Вікторівна
04 червня 2025
9.
Грушевська Христина Ігорівна
04 червня 2025
10.
Пігур Марія Михайлівна
04 червня 2025
11.
Шевчук Вікторія Вікторівна
04 червня 2025
12.
Копанчук Валентина Миколаївна
04 червня 2025
13.
Шевченко Олена Олександрівна
04 червня 2025
14.
Кулик Ірина Борисівна
03 червня 2025
15.
Волох Олена Володимирівна
03 червня 2025
16.
Сусла Юлія Володимирівна
03 червня 2025
17.
Радолова Алла Володимирівна
03 червня 2025
18.
Павлік Юлія Володимирівна
03 червня 2025
19.
Денисовець Алла Андріївна
03 червня 2025
20.
Бузинна Валентина Іванівна
03 червня 2025
21.
Коба-Коломієць Олеся Юріївна
03 червня 2025
22.
Дороніна Сара Семенівна
03 червня 2025
23.
Івашко Галина Григорівна
03 червня 2025
24.
Угорова Юлія Сергіївна
03 червня 2025
25.
Власюк Олеся Ігорівна
03 червня 2025
26.
Цабан Романна Юріївна
03 червня 2025
27.
Сидоренко Вадим Сергійович
03 червня 2025
28.
Шабельнюк Данило Андрійович
03 червня 2025
29.
Бабчук Любов Михайлівна
03 червня 2025
30.
Мороз Лариса Анатоліївна
03 червня 2025
1261
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 88 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.