Шановний пане Президенте!
Звертаємося до Вас із проханням про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) — солдату Наконечному Дмитру Володимировичу, військовослужбовцю військової частини А4010 (5 окрема штурмова бригада, 2 батальйон), який віддав своє життя за свободу, незалежність і майбутнє України.
Наконечний Дмитро Володимирович, народився 5 серпня 1987 року, усе своє життя щиро любив Батьківщину та боровся за її незалежність. Він неодноразово доводив свою відданість Україні — вчинками, словами, думками. Незважаючи на стан здоров’я, у перший рік повномасштабного вторгнення вступив до лав Збройних Сил України, чим надзвичайно пишався.
Дмитро — ветеран війни, був обмежено придатним до військової служби, але мужньо виконував свій обов’язок. За сумлінність і відвагу був нагороджений відзнакою «За зразкову службу».
Він був прикладом не лише для своїх дітей, а й для всього українського суспільства.
25 травня 2025 року, під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Яблунівка , Краматорського району на Донеччині, Дмитро отримав поранення, несумісні з життям.
В нашій памʼяті йому на вічно 37…Мати залишилась без сина, брат — без брата, дружина — без чоловіка, а дві донечки — без батька.
Господь забрав Дмитра до Себе, і як сказано: «Немає більшої любові за ту, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ів. 15:13). Нехай Його душа знайде спокій у Царстві Небесному, а пам’ять про нього буде вічною серед живих. Його подвиг, сила духу та жертовна любов до України назавжди залишаться у серцях тих, заради кого він віддав життя.
Просимо Вас, пане Президенте, вшанувати пам’ять солдата Наконечного Дмитра Володимировича присвоєнням найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно). Нехай його ім’я буде вписане в історію нашої боротьби як символ мужності, віри й нескореності.