Присвоєння звання Героя України (посмертно) КОРЧЕНКУ Іллі Сергійовичу, головному сержанту роти (1 ОБМП 36 Бригада МП ВЧ А277А)
25 000 голосів — це 25 000 вдячних сердець за вірність і самопожертву.
Професіонали не шукають нагород. Вони ближче до смерті, але осторонь гучних кампаній — тому часто залишаються нагороджені лише смертю на довгі роки. Саме тому нагорода має знайти їх, навіть якщо вони вже не можуть її прийняти.
Він мріяв побачити Донеччину вільною від окупантів, наближав її кожним боєм. Як завжди — до кінця...
Ілля Корченко прийняв бойове хрещення у 2010 році в місті Феодосія (1 ОБМП), склав присягу на вірність Україні й залишався їй вірним у мирний час і в найжорстокішій війні.
У січні 2022 року, під час виконання бойового завдання під Широкиним, отримав снайперське поранення. Але вже 27 лютого — попри заборону лікарів і ще не загоєні рани — став до оборони Миколаєва.
Ілля виконував бойові завдання на Миколаївщині та Херсонщині, рятував побратимів під обстрілами, не залишаючи жодного. Йшов першим — не чекаючи підкріплення, не вагаючись.
Тому відзначався командирами та отримував сержанські звання вже в бойових умовах.
У серпні–жовтні 2022 року воював на Бахмутському напрямку.
23 жовтня 2022 року загинув під рідним Донецьком, виконуючи бойове завдання із зайняття позицій у районі Донецького аеропорту — за декілька кілометрів від рідного дому.
Як завжди — першим. І — до кінця.
Його служба — не епізод, а життя. Його вибір — не геройство на словах, а щоденна, тиха, небезпечна праця.
Такі воїни — кістяк нашої армії. І пам’ять про них має бути вкарбована в історію України.
Прошу присвоїти КОРЧЕНКУ Іллі Сергійовичу звання Героя України (посмертно).