Прошу присвоїти Воїну на Щиті Усик Максиму Олексійовичу, 10.04.2001 р.н, звання Героя України
З початком повномасштабної війни Максим з початком повномасштабної війни Ігор прийняв свідоме рішення вступити до Збройних Сил України добровольцем.
Пройшов базову загальновійськову підготовку, після чого проходити подальшу службу в Донецькій Області в складі 5-окремої штурмової бригади ( в/ч А4010).
Пройшов дуже важкий шлях.
Був на посаді зовнішній пілот ( оператор ) безпілотних
літальних апаратів 3 відділення ударних безпілотних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини ( А4010), старший солдат.
Сміливо йшов у бій ніколи не боявся!
Завжди говорив: «Хто, як не я?»
Завжди боровся за свою країну за свободу і незалежність кожного українця. Відданий Військовій присязі на вірність Українському народу,
Але його життя обірвалося 3 травня 2025 року в результаті ворожого мінометного обстрілу по позиції, в районі населеного пункту Предтечине Краматорського району Донецької області.
Незважаючи на свій юний вік, він був хоробрим, доброзичливим товаришем, добрим другом, найкращим братом, а для сім'ї був надійною опорою. Його подвиг заслуговує на найвищу державну нагороду - звання "Герой України" (посмертно).
Він віддав своє життя за вільну країну, за близьких людей, за мрію жити разом в мирній державі.
Шановний пане Президенте, прошу Вас підтримати петицію та присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) моєму брату Усик Максиму Олексійовичу , що служило б визнанням його мужності та самовідданості, героїзму та пожертви за свободу нашої України.
Слава Україні! Слава Героям, які гідно боронять нас усіх!