№22/247876-еп
Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно)
Автор (ініціатор): Татко Віта Вадимівна
Дата оприлюднення: 05 червня 2025
Шановний Володимире Олександровичу!
Я, дружина Татко Віта Вадимівна, звертаюсь до Вас із проханням розглянути питання про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові старшому солдатові Татку Дмитру Петровичу, який віддав своє життя за незалежність та територіальну цілісність і свободу України!
Татко Дмитро Петрович, старший солдат, кулеметник 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону військової частини А4784. Народився в селі Семенівка, Бердичівського району Житомирської області. Бути військовим, справжнім воїном - це покликання всього його життя. Ще змалечку Дмитро чітко усвідомлював що йому подобається та ким хоче стати. Свій військовий шлях розпочав ще у 2013 році, на той момент йому було 19 років. Відслужив строкову службу у спецпідрозділі внутрішніх військ МВС України. Служив спочатку у Криму, після анексії перебрався до Маріуполя та Донецька не зрадивши нашої країни. Воював в зоні АТО. Близько 10 років Дмитро віддав службі в автомобільному батальйоні, згодом був переведений до 32-ї механізованої бригади, де продовжував бити агресора. Дмитро був сміливим, справедливим, мужнім лідером, який з упевненістю вів за собою людей. Загинув від отриманих поранень під час виконання бойового чергування 09 січня 2025 року на позиції ВП "Сонце", що знаходиться поблизу населеного пункту Нововасилівка, Покровського району, Донецької області, зі зброєю в руках, захищаючи кожного з нас та нашу незалежну Україну. Моєму чоловіку навіки 30, в Дмитра залишився маленький синочок, якому тільки 3 рочки, який буде змушений зростати без рідного батька.
Мій чоловік віддав усе за нас, за вільну Україну та мир.
Він з гордістю віддав найцінніше - своє життя!
Пишаємося його незламністю, силою духу і патріотизмом!
Справжній герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду Герой України (посмертно)!
Я, дружина Татко Віта Вадимівна, звертаюсь до Вас із проханням розглянути питання про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові старшому солдатові Татку Дмитру Петровичу, який віддав своє життя за незалежність та територіальну цілісність і свободу України!
Татко Дмитро Петрович, старший солдат, кулеметник 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону військової частини А4784. Народився в селі Семенівка, Бердичівського району Житомирської області. Бути військовим, справжнім воїном - це покликання всього його життя. Ще змалечку Дмитро чітко усвідомлював що йому подобається та ким хоче стати. Свій військовий шлях розпочав ще у 2013 році, на той момент йому було 19 років. Відслужив строкову службу у спецпідрозділі внутрішніх військ МВС України. Служив спочатку у Криму, після анексії перебрався до Маріуполя та Донецька не зрадивши нашої країни. Воював в зоні АТО. Близько 10 років Дмитро віддав службі в автомобільному батальйоні, згодом був переведений до 32-ї механізованої бригади, де продовжував бити агресора. Дмитро був сміливим, справедливим, мужнім лідером, який з упевненістю вів за собою людей. Загинув від отриманих поранень під час виконання бойового чергування 09 січня 2025 року на позиції ВП "Сонце", що знаходиться поблизу населеного пункту Нововасилівка, Покровського району, Донецької області, зі зброєю в руках, захищаючи кожного з нас та нашу незалежну Україну. Моєму чоловіку навіки 30, в Дмитра залишився маленький синочок, якому тільки 3 рочки, який буде змушений зростати без рідного батька.
Мій чоловік віддав усе за нас, за вільну Україну та мир.
Він з гордістю віддав найцінніше - своє життя!
Пишаємося його незламністю, силою духу і патріотизмом!
Справжній герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду Герой України (посмертно)!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Чернишенко Діана Олександрівна
02 серпня 2025
2.
Семак Ольга Іванівна
01 серпня 2025
3.
Головчак Любов Петрівна
01 серпня 2025
4.
Плотнікова Тетяна Миколаївна
01 серпня 2025
5.
Глушакова Юлія Вікторівна
01 серпня 2025
6.
Березіна Мирослава Леонідівна
01 серпня 2025
7.
Філімонова Юлія Андріївна
01 серпня 2025
8.
Науменко Ірина Володимирівна
01 серпня 2025
9.
Прокопович Анна Романівна
01 серпня 2025
10.
Кияшко Оксана Іванівна
01 серпня 2025
11.
Бондар Юлія Володимирівна
01 серпня 2025
12.
Петрук Ольга Миколаївна
01 серпня 2025
13.
Чоломбитько Анна Вікторівна
01 серпня 2025
14.
Марич Софія Василівна
01 серпня 2025
15.
Федосова Карина Сергіївна
31 липня 2025
16.
Золотарьова Валентина Василівна
31 липня 2025
17.
Печенюк Наталія Михайлівна
31 липня 2025
18.
Крижанівська Ірина Олексіївна
31 липня 2025
19.
Новіцька Оксана Володимирівна
31 липня 2025
20.
Медвідь Світлана Дмитрівна
31 липня 2025
21.
Царинська Тетяна Іванівна
31 липня 2025
22.
Гушул Анастасія Сергіївна
31 липня 2025
23.
Іванюк Наталія Володимирівна
31 липня 2025
24.
Михайленко Світлана Михайлівна
31 липня 2025
25.
Гордієнко Мирослава Олександрівна
31 липня 2025
26.
Семенова Олена Львівна
31 липня 2025
27.
Шафорост Наталія Григорівна
31 липня 2025
28.
Білокура Юлія Русланівна
31 липня 2025
29.
Сіроватко Нелуфар Ігорівна
31 липня 2025
30.
Липка Інна Федорівна
30 липня 2025
2895
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 35 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.