№22/247876-еп
Присвоєння почесного звання Герой України (посмертно)
Автор (ініціатор): Татко Віта Вадимівна
Дата оприлюднення: 05 червня 2025
Шановний Володимире Олександровичу!
Я, дружина Татко Віта Вадимівна, звертаюсь до Вас із проханням розглянути питання про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові старшому солдатові Татку Дмитру Петровичу, який віддав своє життя за незалежність та територіальну цілісність і свободу України!
Татко Дмитро Петрович, старший солдат, кулеметник 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону військової частини А4784. Народився в селі Семенівка, Бердичівського району Житомирської області. Бути військовим, справжнім воїном - це покликання всього його життя. Ще змалечку Дмитро чітко усвідомлював що йому подобається та ким хоче стати. Свій військовий шлях розпочав ще у 2013 році, на той момент йому було 19 років. Відслужив строкову службу у спецпідрозділі внутрішніх військ МВС України. Служив спочатку у Криму, після анексії перебрався до Маріуполя та Донецька не зрадивши нашої країни. Воював в зоні АТО. Близько 10 років Дмитро віддав службі в автомобільному батальйоні, згодом був переведений до 32-ї механізованої бригади, де продовжував бити агресора. Дмитро був сміливим, справедливим, мужнім лідером, який з упевненістю вів за собою людей. Загинув від отриманих поранень під час виконання бойового чергування 09 січня 2025 року на позиції ВП "Сонце", що знаходиться поблизу населеного пункту Нововасилівка, Покровського району, Донецької області, зі зброєю в руках, захищаючи кожного з нас та нашу незалежну Україну. Моєму чоловіку навіки 30, в Дмитра залишився маленький синочок, якому тільки 3 рочки, який буде змушений зростати без рідного батька.
Мій чоловік віддав усе за нас, за вільну Україну та мир.
Він з гордістю віддав найцінніше - своє життя!
Пишаємося його незламністю, силою духу і патріотизмом!
Справжній герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду Герой України (посмертно)!
Я, дружина Татко Віта Вадимівна, звертаюсь до Вас із проханням розглянути питання про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові старшому солдатові Татку Дмитру Петровичу, який віддав своє життя за незалежність та територіальну цілісність і свободу України!
Татко Дмитро Петрович, старший солдат, кулеметник 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону військової частини А4784. Народився в селі Семенівка, Бердичівського району Житомирської області. Бути військовим, справжнім воїном - це покликання всього його життя. Ще змалечку Дмитро чітко усвідомлював що йому подобається та ким хоче стати. Свій військовий шлях розпочав ще у 2013 році, на той момент йому було 19 років. Відслужив строкову службу у спецпідрозділі внутрішніх військ МВС України. Служив спочатку у Криму, після анексії перебрався до Маріуполя та Донецька не зрадивши нашої країни. Воював в зоні АТО. Близько 10 років Дмитро віддав службі в автомобільному батальйоні, згодом був переведений до 32-ї механізованої бригади, де продовжував бити агресора. Дмитро був сміливим, справедливим, мужнім лідером, який з упевненістю вів за собою людей. Загинув від отриманих поранень під час виконання бойового чергування 09 січня 2025 року на позиції ВП "Сонце", що знаходиться поблизу населеного пункту Нововасилівка, Покровського району, Донецької області, зі зброєю в руках, захищаючи кожного з нас та нашу незалежну Україну. Моєму чоловіку навіки 30, в Дмитра залишився маленький синочок, якому тільки 3 рочки, який буде змушений зростати без рідного батька.
Мій чоловік віддав усе за нас, за вільну Україну та мир.
Він з гордістю віддав найцінніше - своє життя!
Пишаємося його незламністю, силою духу і патріотизмом!
Справжній герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду Герой України (посмертно)!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кінах Любов Андріївна
13 червня 2025
2.
Цісарук Ольга Юріївна
13 червня 2025
3.
Паранька Оксана Василівна
12 червня 2025
4.
Токар Олена Миколаївна
12 червня 2025
5.
Кореновська Софія Іванівна
12 червня 2025
6.
Юрченко Ксенія Сергіївна
12 червня 2025
7.
Малинівська Ірина Миколаївна
12 червня 2025
8.
Бодрова Богдана Валентинівна
12 червня 2025
9.
Климик Тетяна Степанівна
12 червня 2025
10.
Чиляков Сергій Вікторович
12 червня 2025
11.
Довгалюк Людмила Станіславівна
12 червня 2025
12.
Бабчук Любов Михайлівна
12 червня 2025
13.
Залетний Олексій Олексійович
12 червня 2025
14.
Куліш Ірина Віталіївна
12 червня 2025
15.
Олейнікова Світлана Геннадіївна
12 червня 2025
16.
Тарасюк Юлія Анатоліївна
12 червня 2025
17.
Фарафонова Тетяна Василівна
12 червня 2025
18.
Бейзак Олена Леонідівна
12 червня 2025
19.
Лисейко Аліна Миколаївна
12 червня 2025
20.
Андрусь Еліна Василівна
12 червня 2025
21.
Безпалько Катерина Володимирівна
12 червня 2025
22.
Поліщук Олеся Вікторівна
12 червня 2025
23.
Крамар Ірина Миколаївна
12 червня 2025
24.
Пігур Марія Михайлівна
12 червня 2025
25.
Старожилова Наталія Володимирівна
12 червня 2025
26.
Матвіїва Тетяна Сергіївна
12 червня 2025
27.
Петраченко Людмила Романівна
12 червня 2025
28.
Рейзіна Таміла Василівна
12 червня 2025
29.
Браілко Юлія Володимирівна
12 червня 2025
30.
Ісаєва Марія Ігорівна
12 червня 2025
1634
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 85 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.