№22/247938-еп
Шановний Пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Національної Гвардії України, молодшому сержанту, 1відділення 3 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення 6-го батальйону спеціального призначення “АЗОВ” військової частини А3057, Степанюку Ярославу Сергійовичу, 01.06.2003 р.н., народжений в Кіровоградській області.
Автор (ініціатор): Корчемна Тетяна Олексіївна
Дата оприлюднення: 06 червня 2025
Ярослав Степанюк з позивним "Кіндер" народився в селі Підвисоке, Голованівського району Кіровоградської області, закінчив Кропивницький Університет сучасних знань за спеціальністю “Право”.
Коли почалося повномасштабне вторгнення російських військ на територію Ураїни, Ярослав проходив навчання на спеціальності "Право", на останньому курсі свого навчання підписав добровільно контракт на службу до Національної Гвардії України, далі продовжив службу в підрозділі спеціального призначення “ОМЕГА”, потім перевівся на службу до окремого загону спеціального призначення “Азов” ,добровільно виявив бажання захищати Батьківщину та родину.
У складі 1відділення 3 взводу 1 роти 6-го батальйону спеціального призначення “Азов” поїхав на передову, щоб боронити Україну у запеклих боях на Донеччині.
Рятуючи життя побратимів, ризикуючи собою під потужними обстрілами був вбитий.
Останнє своє бойове завдання він виконував у місті Торецьк Бахмутського району Донецької області. Виконуючи бойове завдання 04 вересня 2024 року, молодший сержант (помічник кулеметника) 3 взводу 1 роти спеціального призначення Степанюк Ярослав Сергійович, відданий військовій присязі на вірність Українському народові, вступив в нерівний бій з окупантами де був жорстоко розтріляний в спину і навіть при останньому подиху встиг показати побратимам в якому напрямку окупанти аби вони були обережні.
Побратими Ярослава зазначали, що він був безстрашним воїном, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу.
Він був справжнім патріотом, мужнім і хоробрим воїном!
За проявлені мужність та героїзм, під час виконання військових обов’язків та за врятовані життя побратимів в умовах воєнного стану, сумлінну службу Степанюк Ярослав Сергійович заслуговує на найвищу державну нагороду — Герой України (посмертно).
Ярослав із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі українському народові та Україні.
Загинув Ярослав Сергійович 4 вересня 2024 року.
Вічна пам'ять і слава українському воїну, який захищав Україну і кожного з нас.
Коли почалося повномасштабне вторгнення російських військ на територію Ураїни, Ярослав проходив навчання на спеціальності "Право", на останньому курсі свого навчання підписав добровільно контракт на службу до Національної Гвардії України, далі продовжив службу в підрозділі спеціального призначення “ОМЕГА”, потім перевівся на службу до окремого загону спеціального призначення “Азов” ,добровільно виявив бажання захищати Батьківщину та родину.
У складі 1відділення 3 взводу 1 роти 6-го батальйону спеціального призначення “Азов” поїхав на передову, щоб боронити Україну у запеклих боях на Донеччині.
Рятуючи життя побратимів, ризикуючи собою під потужними обстрілами був вбитий.
Останнє своє бойове завдання він виконував у місті Торецьк Бахмутського району Донецької області. Виконуючи бойове завдання 04 вересня 2024 року, молодший сержант (помічник кулеметника) 3 взводу 1 роти спеціального призначення Степанюк Ярослав Сергійович, відданий військовій присязі на вірність Українському народові, вступив в нерівний бій з окупантами де був жорстоко розтріляний в спину і навіть при останньому подиху встиг показати побратимам в якому напрямку окупанти аби вони були обережні.
Побратими Ярослава зазначали, що він був безстрашним воїном, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу.
Він був справжнім патріотом, мужнім і хоробрим воїном!
За проявлені мужність та героїзм, під час виконання військових обов’язків та за врятовані життя побратимів в умовах воєнного стану, сумлінну службу Степанюк Ярослав Сергійович заслуговує на найвищу державну нагороду — Герой України (посмертно).
Ярослав із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі українському народові та Україні.
Загинув Ярослав Сергійович 4 вересня 2024 року.
Вічна пам'ять і слава українському воїну, який захищав Україну і кожного з нас.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Коршикова Тетяна Олександрівна
30 липня 2025
2.
Шпік Марія Дмитрівна
30 липня 2025
3.
Проценко Ірина Миколаївна
30 липня 2025
4.
Соколова Дар'я
30 липня 2025
5.
Свистун Марина Вікторівна
30 липня 2025
6.
Мислінська Оксана Володимирівна
30 липня 2025
7.
Худобович Тетяна Василівна
30 липня 2025
8.
Микитюк Микола Олександрович
30 липня 2025
9.
Дрожак Наталя Володимирівна
30 липня 2025
10.
Сєлємєнєва Валентина Олександрівна
30 липня 2025
11.
Чинчик Алла Павлівна
30 липня 2025
12.
Мельник Наталія Леонідівна
30 липня 2025
13.
Кахнич Оксана Миколаївна
30 липня 2025
14.
Сень Юлія Леонтіївна
29 липня 2025
15.
Науменко Юлія Сергіївна
29 липня 2025
16.
Голянда Оксана Іванівна
29 липня 2025
17.
Мережинська Лариса Леонідівна
29 липня 2025
18.
Кулик Юлія Миколаївна
29 липня 2025
19.
Пальчик Світлана Миколаївна
29 липня 2025
20.
Кожокарь Віталіна Олександрівна
29 липня 2025
21.
Сварчевська Алла Антонівна
29 липня 2025
22.
Дорош Наталія Володимирівна
29 липня 2025
23.
Слюсарчук Тетяна Миколаївна
29 липня 2025
24.
Червонна Олена Олексіївна
29 липня 2025
25.
Горбатюк Ніна Анатоліївна
29 липня 2025
26.
Донець Валентина Андріївна
29 липня 2025
27.
Остапів Наталія Сергіївна
29 липня 2025
28.
Бондаревська Ірина Анатоліївна
29 липня 2025
29.
Григоренко Рита Іванівна
29 липня 2025
30.
Груздова Наталія Володимирівна
29 липня 2025
2312
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 38 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.