№22/247938-еп
Шановний Пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Національної Гвардії України, молодшому сержанту, 1відділення 3 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення 6-го батальйону спеціального призначення “АЗОВ” військової частини А3057, Степанюку Ярославу Сергійовичу, 01.06.2003 р.н., народжений в Кіровоградській області.
Автор (ініціатор): Корчемна Тетяна Олексіївна
Дата оприлюднення: 06 червня 2025
Ярослав Степанюк з позивним "Кіндер" народився в селі Підвисоке, Голованівського району Кіровоградської області, закінчив Кропивницький Університет сучасних знань за спеціальністю “Право”.
Коли почалося повномасштабне вторгнення російських військ на територію Ураїни, Ярослав проходив навчання на спеціальності "Право", на останньому курсі свого навчання підписав добровільно контракт на службу до Національної Гвардії України, далі продовжив службу в підрозділі спеціального призначення “ОМЕГА”, потім перевівся на службу до окремого загону спеціального призначення “Азов” ,добровільно виявив бажання захищати Батьківщину та родину.
У складі 1відділення 3 взводу 1 роти 6-го батальйону спеціального призначення “Азов” поїхав на передову, щоб боронити Україну у запеклих боях на Донеччині.
Рятуючи життя побратимів, ризикуючи собою під потужними обстрілами був вбитий.
Останнє своє бойове завдання він виконував у місті Торецьк Бахмутського району Донецької області. Виконуючи бойове завдання 04 вересня 2024 року, молодший сержант (помічник кулеметника) 3 взводу 1 роти спеціального призначення Степанюк Ярослав Сергійович, відданий військовій присязі на вірність Українському народові, вступив в нерівний бій з окупантами де був жорстоко розтріляний в спину і навіть при останньому подиху встиг показати побратимам в якому напрямку окупанти аби вони були обережні.
Побратими Ярослава зазначали, що він був безстрашним воїном, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу.
Він був справжнім патріотом, мужнім і хоробрим воїном!
За проявлені мужність та героїзм, під час виконання військових обов’язків та за врятовані життя побратимів в умовах воєнного стану, сумлінну службу Степанюк Ярослав Сергійович заслуговує на найвищу державну нагороду — Герой України (посмертно).
Ярослав із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі українському народові та Україні.
Загинув Ярослав Сергійович 4 вересня 2024 року.
Вічна пам'ять і слава українському воїну, який захищав Україну і кожного з нас.
Коли почалося повномасштабне вторгнення російських військ на територію Ураїни, Ярослав проходив навчання на спеціальності "Право", на останньому курсі свого навчання підписав добровільно контракт на службу до Національної Гвардії України, далі продовжив службу в підрозділі спеціального призначення “ОМЕГА”, потім перевівся на службу до окремого загону спеціального призначення “Азов” ,добровільно виявив бажання захищати Батьківщину та родину.
У складі 1відділення 3 взводу 1 роти 6-го батальйону спеціального призначення “Азов” поїхав на передову, щоб боронити Україну у запеклих боях на Донеччині.
Рятуючи життя побратимів, ризикуючи собою під потужними обстрілами був вбитий.
Останнє своє бойове завдання він виконував у місті Торецьк Бахмутського району Донецької області. Виконуючи бойове завдання 04 вересня 2024 року, молодший сержант (помічник кулеметника) 3 взводу 1 роти спеціального призначення Степанюк Ярослав Сергійович, відданий військовій присязі на вірність Українському народові, вступив в нерівний бій з окупантами де був жорстоко розтріляний в спину і навіть при останньому подиху встиг показати побратимам в якому напрямку окупанти аби вони були обережні.
Побратими Ярослава зазначали, що він був безстрашним воїном, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу.
Він був справжнім патріотом, мужнім і хоробрим воїном!
За проявлені мужність та героїзм, під час виконання військових обов’язків та за врятовані життя побратимів в умовах воєнного стану, сумлінну службу Степанюк Ярослав Сергійович заслуговує на найвищу державну нагороду — Герой України (посмертно).
Ярослав із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі українському народові та Україні.
Загинув Ярослав Сергійович 4 вересня 2024 року.
Вічна пам'ять і слава українському воїну, який захищав Україну і кожного з нас.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Цісарук Ольга Юріївна
13 червня 2025
2.
Паранька Оксана Василівна
12 червня 2025
3.
Токар Олена Миколаївна
12 червня 2025
4.
Юрченко Ксенія Сергіївна
12 червня 2025
5.
Мележик Марина Леонідівна
12 червня 2025
6.
Малинівська Ірина Миколаївна
12 червня 2025
7.
Климик Тетяна Степанівна
12 червня 2025
8.
Чиляков Сергій Вікторович
12 червня 2025
9.
Довгалюк Людмила Станіславівна
12 червня 2025
10.
Савчук Оксана Миколаївна
12 червня 2025
11.
Маштакова Олександра Юріївна
12 червня 2025
12.
Котляренко Тетяна Сергіївна
12 червня 2025
13.
Куліш Ірина Віталіївна
12 червня 2025
14.
Яцишин Ольга Степанівна
12 червня 2025
15.
Олейнікова Світлана Геннадіївна
12 червня 2025
16.
Фарафонова Тетяна Василівна
12 червня 2025
17.
Лисейко Аліна Миколаївна
12 червня 2025
18.
Бояр Оксана Олегівна
12 червня 2025
19.
Андрусь Еліна Василівна
12 червня 2025
20.
Безпалько Катерина Володимирівна
12 червня 2025
21.
Крамар Ірина Миколаївна
12 червня 2025
22.
Цикун Катерина Леонідівна
12 червня 2025
23.
Пігур Марія Михайлівна
12 червня 2025
24.
Храбан Леся Володимирівна
12 червня 2025
25.
Матвіїва Тетяна Сергіївна
12 червня 2025
26.
Петраченко Людмила Романівна
12 червня 2025
27.
Рейзіна Таміла Василівна
12 червня 2025
28.
Браілко Юлія Володимирівна
12 червня 2025
29.
Попова Алла Олексіївна
12 червня 2025
30.
Чернишова Людмила Сергіївна
12 червня 2025
1401
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 86 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.