№22/247938-еп
Шановний Пане Президенте! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Національної Гвардії України, молодшому сержанту, 1відділення 3 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення 6-го батальйону спеціального призначення “АЗОВ” військової частини А3057, Степанюку Ярославу Сергійовичу, 01.06.2003 р.н., народжений в Кіровоградській області.
Автор (ініціатор): Корчемна Тетяна Олексіївна
Дата оприлюднення: 06 червня 2025
Ярослав Степанюк з позивним "Кіндер" народився в селі Підвисоке, Голованівського району Кіровоградської області, закінчив Кропивницький Університет сучасних знань за спеціальністю “Право”.
Коли почалося повномасштабне вторгнення російських військ на територію Ураїни, Ярослав проходив навчання на спеціальності "Право", на останньому курсі свого навчання підписав добровільно контракт на службу до Національної Гвардії України, далі продовжив службу в підрозділі спеціального призначення “ОМЕГА”, потім перевівся на службу до окремого загону спеціального призначення “Азов” ,добровільно виявив бажання захищати Батьківщину та родину.
У складі 1відділення 3 взводу 1 роти 6-го батальйону спеціального призначення “Азов” поїхав на передову, щоб боронити Україну у запеклих боях на Донеччині.
Рятуючи життя побратимів, ризикуючи собою під потужними обстрілами був вбитий.
Останнє своє бойове завдання він виконував у місті Торецьк Бахмутського району Донецької області. Виконуючи бойове завдання 04 вересня 2024 року, молодший сержант (помічник кулеметника) 3 взводу 1 роти спеціального призначення Степанюк Ярослав Сергійович, відданий військовій присязі на вірність Українському народові, вступив в нерівний бій з окупантами де був жорстоко розтріляний в спину і навіть при останньому подиху встиг показати побратимам в якому напрямку окупанти аби вони були обережні.
Побратими Ярослава зазначали, що він був безстрашним воїном, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу.
Він був справжнім патріотом, мужнім і хоробрим воїном!
За проявлені мужність та героїзм, під час виконання військових обов’язків та за врятовані життя побратимів в умовах воєнного стану, сумлінну службу Степанюк Ярослав Сергійович заслуговує на найвищу державну нагороду — Герой України (посмертно).
Ярослав із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі українському народові та Україні.
Загинув Ярослав Сергійович 4 вересня 2024 року.
Вічна пам'ять і слава українському воїну, який захищав Україну і кожного з нас.
Коли почалося повномасштабне вторгнення російських військ на територію Ураїни, Ярослав проходив навчання на спеціальності "Право", на останньому курсі свого навчання підписав добровільно контракт на службу до Національної Гвардії України, далі продовжив службу в підрозділі спеціального призначення “ОМЕГА”, потім перевівся на службу до окремого загону спеціального призначення “Азов” ,добровільно виявив бажання захищати Батьківщину та родину.
У складі 1відділення 3 взводу 1 роти 6-го батальйону спеціального призначення “Азов” поїхав на передову, щоб боронити Україну у запеклих боях на Донеччині.
Рятуючи життя побратимів, ризикуючи собою під потужними обстрілами був вбитий.
Останнє своє бойове завдання він виконував у місті Торецьк Бахмутського району Донецької області. Виконуючи бойове завдання 04 вересня 2024 року, молодший сержант (помічник кулеметника) 3 взводу 1 роти спеціального призначення Степанюк Ярослав Сергійович, відданий військовій присязі на вірність Українському народові, вступив в нерівний бій з окупантами де був жорстоко розтріляний в спину і навіть при останньому подиху встиг показати побратимам в якому напрямку окупанти аби вони були обережні.
Побратими Ярослава зазначали, що він був безстрашним воїном, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу.
Він був справжнім патріотом, мужнім і хоробрим воїном!
За проявлені мужність та героїзм, під час виконання військових обов’язків та за врятовані життя побратимів в умовах воєнного стану, сумлінну службу Степанюк Ярослав Сергійович заслуговує на найвищу державну нагороду — Герой України (посмертно).
Ярослав із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі українському народові та Україні.
Загинув Ярослав Сергійович 4 вересня 2024 року.
Вічна пам'ять і слава українському воїну, який захищав Україну і кожного з нас.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Жердєва Тетяна Станіславівна
06 вересня 2025
2.
Костишин Іванна Василівна
06 вересня 2025
3.
Широкоступ Тетяна Володимирівна
06 вересня 2025
4.
Тимофєєва Марина Петрівна
06 вересня 2025
5.
Білейчук Галина Василівна
06 вересня 2025
6.
Муха Катерина Володимирівна
06 вересня 2025
7.
Степась Христина Андріївна
06 вересня 2025
8.
Самусєва Оксана Сергіївна
05 вересня 2025
9.
Кучерова Тетяна Борисівна
05 вересня 2025
10.
Петренко Марина Олександрівна
05 вересня 2025
11.
Петренко Олександра Олександрівна
05 вересня 2025
12.
Вразовська Олена Володимирівна
05 вересня 2025
13.
Бірін Анна Володимирівна
05 вересня 2025
14.
Шелест Аліна Володимирівна
05 вересня 2025
15.
Калитка Олеся Богданівна
05 вересня 2025
16.
Гуцайлюк Віра Іванівна
05 вересня 2025
17.
Голінчак Наталія Вікторівна
05 вересня 2025
18.
Коваленко Інна Іванівна
05 вересня 2025
19.
Гуменюк Наталія Іванівна
05 вересня 2025
20.
Зайцева Олена Володимирівна
05 вересня 2025
21.
Резнік Оксана Вікторівна
05 вересня 2025
22.
Насадик Зоряна Василівна
05 вересня 2025
23.
Агалакова Наталія Андріївна
05 вересня 2025
24.
Саєнко Олена Олександрівна
05 вересня 2025
25.
Смаглій Уляна Миколаївна
05 вересня 2025
26.
Степенко Оксана Петрівна
05 вересня 2025
27.
Пікалова Оксана Михайлівна
05 вересня 2025
28.
Зінченко Юнна Ігорівна
05 вересня 2025
29.
Перик Юлія Миколаївна
05 вересня 2025
30.
Возна Василина Василівна
05 вересня 2025