№22/247950-еп
Присвоєння Героя України посмертно офіцеру молодшому лейтенанту Копиловському Богдану Володимировичу.
Автор (ініціатор): Копиловський Дмитро Володимирович
Дата оприлюднення: 06 червня 2025
Молодший лейтенант Богдан Копиловський, позивний КОП, поліг 19 травня 2024 року в стрілецькому бою з окупантами біля села Стельмахівка на Луганщині. Воїну назавжди залишилось 30.
Богдан був родом із села Сковородки Хмельницької області. В дитинстві переїхав з родиною до міста Хмельницький. Там навчався у школі. Потім закінчив Хмельницький торгово-економічний коледж за спеціальністю «Підприємницька діяльність». Вищу освіту здобув у Львівській комерційній академії за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа». Працював кухарем. Захоплювався футболом, ІТ-технологіями. Любив відпочинок на природі та риболовлю.
З початком повномасштабної війни чоловік взяв до рук зброю та став на захист рідної країни. Службу проходив у 77-ій окремій аеромобільній бригаді Десантно-штурмових військ ЗСУ. Був командиром взводу.
«Найбільше я захоплююсь тим, що він був найдобрішою і справедливою людиною, а також найкращим братом, який завжди міг підказати, навчити і простягнути руку допомоги. Нам тебе не вистачає, Бодька», – написав молодший брат загиблого Дмитро.
Поховали офіцера на Алеї Слави цвинтаря мікрорайону «Ракове» у місті Хмельницький.
У Богдана залишились батьки Володимир Казимірович та Валентина Іллівна, брати Дмитро та Андрій.
Богдан був родом із села Сковородки Хмельницької області. В дитинстві переїхав з родиною до міста Хмельницький. Там навчався у школі. Потім закінчив Хмельницький торгово-економічний коледж за спеціальністю «Підприємницька діяльність». Вищу освіту здобув у Львівській комерційній академії за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа». Працював кухарем. Захоплювався футболом, ІТ-технологіями. Любив відпочинок на природі та риболовлю.
З початком повномасштабної війни чоловік взяв до рук зброю та став на захист рідної країни. Службу проходив у 77-ій окремій аеромобільній бригаді Десантно-штурмових військ ЗСУ. Був командиром взводу.
«Найбільше я захоплююсь тим, що він був найдобрішою і справедливою людиною, а також найкращим братом, який завжди міг підказати, навчити і простягнути руку допомоги. Нам тебе не вистачає, Бодька», – написав молодший брат загиблого Дмитро.
Поховали офіцера на Алеї Слави цвинтаря мікрорайону «Ракове» у місті Хмельницький.
У Богдана залишились батьки Володимир Казимірович та Валентина Іллівна, брати Дмитро та Андрій.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Костишин Іванна Василівна
06 вересня 2025
2.
Широкоступ Тетяна Володимирівна
06 вересня 2025
3.
Білейчук Галина Василівна
06 вересня 2025
4.
Степась Христина Андріївна
06 вересня 2025
5.
Самосій Максим Григорович
06 вересня 2025
6.
Свадеба Ольга Миколаївна
05 вересня 2025
7.
Самусєва Оксана Сергіївна
05 вересня 2025
8.
Кучерова Тетяна Борисівна
05 вересня 2025
9.
Петренко Марина Олександрівна
05 вересня 2025
10.
Петренко Олександра Олександрівна
05 вересня 2025
11.
Воляник Юлія Вікторівна
05 вересня 2025
12.
Вразовська Олена Володимирівна
05 вересня 2025
13.
Шелест Аліна Володимирівна
05 вересня 2025
14.
Калитка Олеся Богданівна
05 вересня 2025
15.
Гуцайлюк Віра Іванівна
05 вересня 2025
16.
Голінчак Наталія Вікторівна
05 вересня 2025
17.
Гуменюк Наталія Іванівна
05 вересня 2025
18.
Зайцева Олена Володимирівна
05 вересня 2025
19.
Булига Ксенія Володимирівна
05 вересня 2025
20.
Білоус Юлія Сергіївна
05 вересня 2025
21.
Перик Юлія Миколаївна
05 вересня 2025
22.
Пазюк Микола Степанович
05 вересня 2025
23.
Близнюк Микола Миколайович
05 вересня 2025
24.
Возна Василина Василівна
05 вересня 2025
25.
Коршук Тетяна Леонідівна
05 вересня 2025
26.
Рудецька Ганна Ярославівна
05 вересня 2025
27.
Болгов Сергій Олегович
05 вересня 2025
28.
Петренко Юлія Олександрівна
05 вересня 2025
29.
Лесняк Дмитро Вікторович
05 вересня 2025
30.
Якубіна Вікторія Володимирівна
05 вересня 2025