Прошу присвоїти Воїну на Щиті Усик Максиму
Олексійовичу, 10.04.2001 р.н, звання Героя України.
З початком повномасштабної війни Максим прийняв свідоме рішення вступити до Збройних Сил України добровольцем.
Пройшов базову загальновійськову підготовку, після чого проходив подальшу службу в Донецькій Області в складі 5-окремої штурмової бригади ( в/ч А4010).
Пройшов дуже важкий шлях.
Був на посаді зовнішній пілот ( оператор ) безпілотних літальних апаратів з відділення ударних безпілотних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини (А4010), старший солдат.
Сміливо йшов у бій ніколи не боявся!
Завжди говорив: «Хто, як не я?»
Завжди боровся за свою країну за свободу і незалежність кожного українця. Відданий Військовій присязі на вірність Українському народу.
Але його життя обірвалося в травні 2025 року в результаті ворожого мінометного обстрілу по позиції, в районі населеного пункту Предтечине Краматорського району Донецької області.
Незважаючи на свій юний вік, він був хоробрий, доброзичливим товаришем, гарним другом, найкращим братом, а для сім’ї він був надійною опорою. Його подвиг заслуговує на найвищу державну нагороду - звання "Герой
України" (посмертно).
Він віддав своє життя за вільну країну, за близьких людей, за мрію жити разом в мирній державі.
Шановний пане Президенте, прошу Вас
підтримати петицію та присвоїти почесне звання «Героя України» (посмертно) моєму брату Усик Максиму Олексійовичу , що служило б визнанням його мужності та самовідданості, героїзму та пожертви за свободу нашої України.
Слава Україні! Слава Героям, які гідно боронять нас усіх!