Шавновний пане Призедент України! Я Радзієвська Олександра Сергіївна, рідна сестра захисника. Звертаюсь до Вас із проханням присвоїти звання Героя України(посмертно) Максимчуку Євгену Сергійовичу-відважному воїну, який віддав своє життя за свободу і незалежність держави. Максимчук Євген Сергійович народився 06.11.1996 р. в місті Хмельницький.
Ми, громадяни України, звертаємось із проханням гідно вшанувати пам’ять солдата Максимчука Євгена Сергійовича — воїна 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади, який віддав своє життя в боротьбі за свободу та незалежність України.
Євген служив як зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів
у 1 відділенні ударних безпілотних авіаційних комплексів,
2 взводі ударних безпілотних авіаційних комплексів,
роти ударних безпілотних авіаційних комплексів,
1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284.
У серпні 2024 року він добровільно виявив бажання стати до лав Збройних Сил України, однак через стан здоров’я був тимчасово не придатний. У вересні 2024 року був мобілізований. З перших днів проявив мужність, витримку та неймовірну відданість справі.
Його бойовий позивний був "Black", який він отримав від побратимів через любов до енергетичних напоїв. Цей позивний став символом його витривалості, рішучості й сили духу.
Євген був щирим, товариським, поетичним, веселим, відкритим до життя. Любив спорт, тварин, музику та мав сильне бажання створити сім’ю і власну справу. Під час служби ділився мріями про майбутнє. Під час короткої відпустки планував одружитися — але не встиг...
17.04.2025 року Мужньо виконавши військовий обовʼязок, в бою за Україну і її свободу та незалежність .Максимчук Євген Сергійович загинув поблизу населеного пункту Садки, Сумського району, Сумської області.
Ми впевнені, що ім’я Євгена заслуговує бути закарбованим у нашій пам’яті, як приклад патріотизму, гідності й незламної сили українського духу.
Слава Героям! Слава Україні!