№22/247996-еп
Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому лейтенанту Дармограю Миколі Миколайовичу
Автор (ініціатор): Вігор Ліліанна Леонідівна
Дата оприлюднення: 06 червня 2025
Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому лейтенанту Дармограю Миколі Миколайовичу
1 червня 2025 року, захищаючи Україну, її свободу, незалежність і територіальну цілісність у бою зі збройними силами російської федерації східніше населеного пункту Олешня Курської області, героїчно загинув командир 2 групи 7 роти спеціального призначення 3 загону спеціальних операцій, 6 окремого полку «Рейнджер», старший лейтенант Збройних Сил України Дармограй Микола Миколайович. Отримавши поранення, несумісні з життям, він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та Українському народові.
Дармограй Микола Миколайович народився 23 вересня 2000 року в селі Заставля Хмельницької області в родині, де панували любов, турбота й повага до людей, праці та Батьківщини. Закінчив загальноосвітні школи №1 та №3 міста Дунаївці. Здобув вищу освіту на факультеті прокуратури та слідства Національного університету «Одеська юридична академія». Під час навчання в академії проходив військову підготовку у Військовій академії м. Одеса, готуючи себе до служби в лавах Збройних Сил України.
У 2023 році, відмовившись від перспективної цивільної кар’єри, Микола свідомо обрав шлях захисника - вступив до лав ЗСУ. 2024 році - став офіцером підрозділу спеціального призначення. Він відзначався високою відповідальністю, хоробрістю, патріотизмом і глибоким усвідомленням свого обов’язку перед державою.
Незважаючи на отримане поранення в руку на початку лютого 2025 року та поранення осколком у ногу в березні того ж року, Микола не зійшов із обраного шляху. Він не дозволив болю зламати свою волю - продовжив служити, очолювати бойові виходи, підтримувати побратимів і захищати рідну землю. Його мужність була не просто прикладом - вона стала легендою. І 1 червня він поліг у бою, до останнього подиху виконуючи свій обов’язок перед державою та народом.
За життя Микола був взірцем для побратимів, щирим другом, гідним сином свого народу. Його героїзм, незламність і жертовність заслуговують на найвищу державну відзнаку.
Йому було лише 24 роки… Він не встиг створити сім’ю, не пізнав радості батьківства, не встиг насолодитися мирним життям. Але встиг зробити найголовніше - захистити нас усіх.
У зв’язку з вищезазначеним, просимо Президента України присвоїти старшому лейтенанту Дармограю Миколі Миколайовичу звання Героя України (посмертно) - за виняткову мужність, самопожертву, вірність військовій присязі та українському народу, проявлені у боротьбі за незалежність і свободу України.
Слава Україні!
Героям слава!
1 червня 2025 року, захищаючи Україну, її свободу, незалежність і територіальну цілісність у бою зі збройними силами російської федерації східніше населеного пункту Олешня Курської області, героїчно загинув командир 2 групи 7 роти спеціального призначення 3 загону спеціальних операцій, 6 окремого полку «Рейнджер», старший лейтенант Збройних Сил України Дармограй Микола Миколайович. Отримавши поранення, несумісні з життям, він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та Українському народові.
Дармограй Микола Миколайович народився 23 вересня 2000 року в селі Заставля Хмельницької області в родині, де панували любов, турбота й повага до людей, праці та Батьківщини. Закінчив загальноосвітні школи №1 та №3 міста Дунаївці. Здобув вищу освіту на факультеті прокуратури та слідства Національного університету «Одеська юридична академія». Під час навчання в академії проходив військову підготовку у Військовій академії м. Одеса, готуючи себе до служби в лавах Збройних Сил України.
У 2023 році, відмовившись від перспективної цивільної кар’єри, Микола свідомо обрав шлях захисника - вступив до лав ЗСУ. 2024 році - став офіцером підрозділу спеціального призначення. Він відзначався високою відповідальністю, хоробрістю, патріотизмом і глибоким усвідомленням свого обов’язку перед державою.
Незважаючи на отримане поранення в руку на початку лютого 2025 року та поранення осколком у ногу в березні того ж року, Микола не зійшов із обраного шляху. Він не дозволив болю зламати свою волю - продовжив служити, очолювати бойові виходи, підтримувати побратимів і захищати рідну землю. Його мужність була не просто прикладом - вона стала легендою. І 1 червня він поліг у бою, до останнього подиху виконуючи свій обов’язок перед державою та народом.
За життя Микола був взірцем для побратимів, щирим другом, гідним сином свого народу. Його героїзм, незламність і жертовність заслуговують на найвищу державну відзнаку.
Йому було лише 24 роки… Він не встиг створити сім’ю, не пізнав радості батьківства, не встиг насолодитися мирним життям. Але встиг зробити найголовніше - захистити нас усіх.
У зв’язку з вищезазначеним, просимо Президента України присвоїти старшому лейтенанту Дармограю Миколі Миколайовичу звання Героя України (посмертно) - за виняткову мужність, самопожертву, вірність військовій присязі та українському народу, проявлені у боротьбі за незалежність і свободу України.
Слава Україні!
Героям слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Деркач Олександра Юріївна
08 червня 2025
2.
Кухтенко Оксана Вікторівна
08 червня 2025
3.
Грешко Софія Ігорівна
08 червня 2025
4.
Тимофієв Ілля Олегович
08 червня 2025
5.
Ковальчук Михайло Петрович
08 червня 2025
6.
Єсип Оксана Миколаївна
08 червня 2025
7.
Усенко Ірина Борисівна
08 червня 2025
8.
Голиньков Олександр Борисович
08 червня 2025
9.
Прокопів Наталія Василівна
08 червня 2025
10.
Пучковська Наталія Володимирівна
08 червня 2025
11.
Дубенюк Сергій Сергійович
08 червня 2025
12.
Гончаренко Людмила Володимирівна
08 червня 2025
13.
Лебіч Олена Михайлівна
08 червня 2025
14.
Баліцька Людмила Миколаївна
08 червня 2025
15.
Кучерява Надія Олександрівна
08 червня 2025
16.
Демедюк Христина Вікторівна
08 червня 2025
17.
Міроненко Наталя Володимирівна
08 червня 2025
18.
Мостіпан Ліана Олександрівна
08 червня 2025
19.
Гадомська Вікторія Олександрівна
08 червня 2025
20.
Биндю Лілія Георгіївна
08 червня 2025
21.
Ластовський Іван Володимирович
08 червня 2025
22.
Ясінський Антон Валерійович
08 червня 2025
23.
Варма Катерина Володимирівна
08 червня 2025
24.
Коренчук Марія Русланівна
08 червня 2025
25.
Цілінська Інна Миколаївна
08 червня 2025
26.
Битківська Зоряна Миколаївна
08 червня 2025
27.
Пилипчук Ангеліна Григорівна
08 червня 2025
28.
Бичок Вікторія Валеріївна
08 червня 2025
29.
Рубан Дар'я Миколаївна
08 червня 2025
30.
Нєжинська Марія Іванівна
08 червня 2025
1764
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.