№22/248000-еп
Просимо Президента України поисвоїти звання Героя України (посмертно) Нестеренко Юрію Михайловичу та нагородити його орденом ( Золота зірка ) за виявлений героїзм і самопожертву в боротьбі за свободу України
Автор (ініціатор): Нестеренко Людмила Олексіївна
Дата оприлюднення: 06 червня 2025
Шановний пане Президенте!
Просимо вас присвоїти звання Героя України (посмертно) з врученням ордена (Золота Зірка) Нестеренку Юрію Михайловичу — мужньому воїну, турботливому батькові, гідному синові українського народу.
Наш тато загинув у віці 37 років. Його життя обірвалося від ворожої кулі неподалік населеного пункту Павлівка Волноваського району Донецької області. Він до останнього подиху залишався вірним присязі та Батьківщині.
Юрій Нестеренко — солдат 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини А2167.
Він не був людиною, яка прагнула слави. Просто виконував свій обов’язок — захищав рідну землю, свою родину, майбутнє кожного з нас.
У мирному житті він був люблячим батьком, гарним сім’янином, добрим другом і справжнім чоловіком. Людина з великим серцем, щирою посмішкою, сильною душею. Його поважали всі, хто мав честь знати його особисто.
Він так і не побачив, як ми будемо закінчувати школу, інститут.
Він уже ніколи не зможе потримати на руках своїх онуків, не побачить, як вони зроблять свої перші кроки.
Це біль, який не загоїться ніколи. Але ми тримаємось, бо знаємо: він віддав життя за наше майбутнє.
Для нас тато був, є і буде найкращим татом у світі.
Він не ховався, не тікав, не шукав легких шляхів.
А знаючи, що у нього є троє дітей — він добровільно пішов на фронт, щоб захистити не лише свою родину, а й всю Україну.
На війні він залишався таким самим, як у житті: чесним, мужнім, незламним. До останнього подиху — з гідністю.
Ми просимо не дати згаснути памʼяті про нього. Бо він був не лише нашим батьком — він став прикладом для тисяч. Його подвиг заслуговує на найвище державне визнання.
Просимо вас, пане Президенте, гідно вшанувати Юрія Нестеренка — і присвоїти йому звання Героя України (посмертно) з врученням ордена «Золота Зірка».
Це буде не просто нагорода. Це буде правда. Це буде справедливість.
І це буде вдячність — не лише нашої родини, а всієї нації.
Просимо вас присвоїти звання Героя України (посмертно) з врученням ордена (Золота Зірка) Нестеренку Юрію Михайловичу — мужньому воїну, турботливому батькові, гідному синові українського народу.
Наш тато загинув у віці 37 років. Його життя обірвалося від ворожої кулі неподалік населеного пункту Павлівка Волноваського району Донецької області. Він до останнього подиху залишався вірним присязі та Батьківщині.
Юрій Нестеренко — солдат 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини А2167.
Він не був людиною, яка прагнула слави. Просто виконував свій обов’язок — захищав рідну землю, свою родину, майбутнє кожного з нас.
У мирному житті він був люблячим батьком, гарним сім’янином, добрим другом і справжнім чоловіком. Людина з великим серцем, щирою посмішкою, сильною душею. Його поважали всі, хто мав честь знати його особисто.
Він так і не побачив, як ми будемо закінчувати школу, інститут.
Він уже ніколи не зможе потримати на руках своїх онуків, не побачить, як вони зроблять свої перші кроки.
Це біль, який не загоїться ніколи. Але ми тримаємось, бо знаємо: він віддав життя за наше майбутнє.
Для нас тато був, є і буде найкращим татом у світі.
Він не ховався, не тікав, не шукав легких шляхів.
А знаючи, що у нього є троє дітей — він добровільно пішов на фронт, щоб захистити не лише свою родину, а й всю Україну.
На війні він залишався таким самим, як у житті: чесним, мужнім, незламним. До останнього подиху — з гідністю.
Ми просимо не дати згаснути памʼяті про нього. Бо він був не лише нашим батьком — він став прикладом для тисяч. Його подвиг заслуговує на найвище державне визнання.
Просимо вас, пане Президенте, гідно вшанувати Юрія Нестеренка — і присвоїти йому звання Героя України (посмертно) з врученням ордена «Золота Зірка».
Це буде не просто нагорода. Це буде правда. Це буде справедливість.
І це буде вдячність — не лише нашої родини, а всієї нації.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Сторожук Діна Олександрівна
08 червня 2025
2.
Гой Наталія Сергіївна
08 червня 2025
3.
Кухтенко Оксана Вікторівна
08 червня 2025
4.
Ковальчук Михайло Петрович
08 червня 2025
5.
Єсип Оксана Миколаївна
08 червня 2025
6.
Усенко Ірина Борисівна
08 червня 2025
7.
Голиньков Олександр Борисович
08 червня 2025
8.
Прокопів Наталія Василівна
08 червня 2025
9.
Дубенюк Сергій Сергійович
08 червня 2025
10.
Гончаренко Людмила Володимирівна
08 червня 2025
11.
Лебіч Олена Михайлівна
08 червня 2025
12.
Баліцька Людмила Миколаївна
08 червня 2025
13.
Кучерява Надія Олександрівна
08 червня 2025
14.
Демедюк Христина Вікторівна
08 червня 2025
15.
Міроненко Наталя Володимирівна
08 червня 2025
16.
Мостіпан Ліана Олександрівна
08 червня 2025
17.
Гадомська Вікторія Олександрівна
08 червня 2025
18.
Пилипчук Ангеліна Григорівна
08 червня 2025
19.
Бичок Вікторія Валеріївна
08 червня 2025
20.
Рубан Дар'я Миколаївна
08 червня 2025
21.
Загірняк Валерія Валеріївна
08 червня 2025
22.
Нєжинська Марія Іванівна
08 червня 2025
23.
Довбаш Надія Іванівна
08 червня 2025
24.
Кудря Оксана Іванівна
08 червня 2025
25.
Козьма Оксана Василівна
08 червня 2025
26.
Петраковська Людмила Анатоліївна
08 червня 2025
27.
Ільїна Наталія Анатоліївна
08 червня 2025
28.
Мартинюк Людмила Юріївна
08 червня 2025
29.
Ісаєва Оксана Іванівна
08 червня 2025
30.
Яковенко Аліна Павлівна
08 червня 2025
593
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.