Шановний пане Президент!
Звертаюсь до вас, як дівчина загиблого військовослужбовця, з проханням присвоїти звання « Герой України» (посмертно) хороброму і мужньому захистнику нашої Незалежної України та чудовому сину, брату, хлопцю,другу - гранатометнику 3 парашутно-десантної роти, 1 парашутно-десантного батальйону військової частини А1126 Старшому солдату - СИТНИКУ ВОЛОДИМИРУ СЕРГІЙОВИЧУ (24.08.1999р.н)
Володимир народився 24 серпня 1999р. у місті Покров ( Орджонікідзе) Дніпропетровської області. Навчаючись у Чортомлицький школі проявляв себе доброю, дружелюбною, чуткою та спокійною дитиною. Закінчивши школу пішов по стопам батька - теж військовослужбовця ,навчатися у Нікопольський професійний ліцей за фахом - електрогазозварник. Закінчивши навчання пішов працювати за фахом в автотранспортний цех АТ «Покровський ГЗК» Захоплювався мотоциклами та Marvel studios.
У 2018 році , за прикладом батька пішов служити за контрактом у 40-у окрему артилерійську бригаду імені Великого князя Вітовта, дивізіон артилерійської розвідки на посаду - навідник гармати. Брав участь у бойових діях АТО , в Донецькій та Луганській областях. По закінченню контракту, у листопаді 2021 року Володимир повернувся додому. Пішов працювати у трубокатний цех «Інтерпайп Нікотьюб» був учнем стропольщика.
З початку повномасштабного вторгнення 26 лютого 2022 року відмовився від броні , пішов сам у військомат, і за принципом став на захист Батьківщини. Служив Володимир на посаді - гранатометника у 3 парашутно-десантній роті, 1 парашутно-десантного батальйону, військової частини А1126 , 25-ої окремої повітряно-десантної бригади. Йому було присвоєне звання «Старший солдат»
За гідну службу і вірність своїй Батьківщині Володимира нагородили нагрудними знаками : « За службу державі» , « Участник бойових дій» , « Ветеран війни» , а посмертно відзначили орденом « За мужність» ||| ступеня. Посмертно надали звання « Почесний громадянин міста Покров» та нагородили відзнакою « За заслуги перед містом»
Загинув Ситник Володимир Сергійович у віці 23 років - 24 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Терни , Донецької області.
Володимир відважно виконував свій обовʼязок громадянина України. До останнього подиху був вірний своїм принципам та державі , бажаючи миру , перемоги та процвітання нашій Вільній та Незалежній Україні.
Володимир був найхоробрішою людиною , яку я знала. За 23 роки жодного разу не показував , що він хоч чогось боявся. Він вмів берегти чужі таємниці. Вова був людиною з великим і добрим серцем, ніколи не залишав нікого у біді. Завжди посміхався і жартував , іноді було важко зрозуміти , він серйозно говорить чи жартує. Ніколи не казав, що йому важко , тим паче , не говорив про війну.
Від всієї нашої родини , прошу відзначити нашого Володимира цим званням, бо зі своїх 19 років він захищав нашу країну, присвятив свою молодість нашій армії. Я вважаю , що Ситник Володимир Сергійович справжній Герой , який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України ( посмертно)
У Ситника Володимира Сергійовича залишилися мама Олена , тато Сергій , старша сестра Наталя та дівчина Катерина.
УКЛІН ТА ШАНА ГЕРОЮ! ВІЧНА СЛАВА! СЛАВА УКРАЇНІ !!