№22/248072-еп
Петиція щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) солдату Кудрінському Олександру Петровичу — за мужність та героїзм під час захисту своєї Батьківщини.
Автор (ініціатор): Сергієнко Людмила Олександрівна
Дата оприлюднення: 09 червня 2025
Звертаюся до Президента України з проханням присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) солдату Кудрінському Олександру Петровичу — захиснику, який у найважчі часи для нашої держави залишався світлим прикладом сили духу, вірності присязі, любові до України й до тих, кого він оберігав.
Олександр народився 9 червня 2002 року в місті Бахмут Донецької області. Військову службу розпочав 5 жовтня 2020 року, спочатку в селі Гранітне Волноваського району. Із початком повномасштабного вторгнення Росії він без вагань прийняв удар на себе разом із побратимами.
Його перший бій відбувся в районі Новотроїцького, Донецької області. Далі Олександр героїчно тримав позиції та брав участь у важких боях за Волноваху, Вугледар та Бахмут. Згодом його підрозділ був перекинутий на Сумський напрямок, потім на Покровський напрямок, і зрештою — на Луганський, де він прийняв свій останній бій.
Олександр служив у 53-й окремій механізованій бригаді, військова частина А0536, на посаді розвідника-далекомірника 2-ї мінометної батареї 1-го механізованого батальйону. Та його роль на передовій була значно ширшою: він працював із засобами зв’язку, ретрансляторами, РЕБ, проводив світло, лагодив техніку, допомагав усім, хто цього потребував. Його поважали не лише як фахівця, а як людину, яка завжди знаходила вихід, завжди щось придумувала, завжди була поруч.
Його побратими знали його під позивним «Фіксик» — і це було не просто прізвисько, а влучне уособлення його характеру. Він завжди знаходив вихід,
Саша ніколи не тікав від небезпеки. Він не шукав легких шляхів і не полишав позиції. Він не зрадив присязі, не залишив побратимів — навіть тоді, коли міг не повертатися на небезпечну позицію. 7 жовтня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Григорівка Бахмутського району, Олександр загинув. Назавжди залишився там, де його серце билося сильніше за страх, де його душа тримала оборону до останнього подиху.
Його життя — це приклад справжнього героя. Його серце — нескорене. Його шлях — гідний найвищої державної відзнаки. Своїм подвигом він не просто захищав — він надихав, об'єднував, давав надію. І тепер ми, живі, маємо пам’ятати його ім’я з честю та передавати пам’ять про нього далі — як про Героя України.
З глибокою вдячністю та повагою — його наречена, Людмила
Контактний номер телефону: +380 95 546 13 50
Дата: 07.06.2025
Олександр народився 9 червня 2002 року в місті Бахмут Донецької області. Військову службу розпочав 5 жовтня 2020 року, спочатку в селі Гранітне Волноваського району. Із початком повномасштабного вторгнення Росії він без вагань прийняв удар на себе разом із побратимами.
Його перший бій відбувся в районі Новотроїцького, Донецької області. Далі Олександр героїчно тримав позиції та брав участь у важких боях за Волноваху, Вугледар та Бахмут. Згодом його підрозділ був перекинутий на Сумський напрямок, потім на Покровський напрямок, і зрештою — на Луганський, де він прийняв свій останній бій.
Олександр служив у 53-й окремій механізованій бригаді, військова частина А0536, на посаді розвідника-далекомірника 2-ї мінометної батареї 1-го механізованого батальйону. Та його роль на передовій була значно ширшою: він працював із засобами зв’язку, ретрансляторами, РЕБ, проводив світло, лагодив техніку, допомагав усім, хто цього потребував. Його поважали не лише як фахівця, а як людину, яка завжди знаходила вихід, завжди щось придумувала, завжди була поруч.
Його побратими знали його під позивним «Фіксик» — і це було не просто прізвисько, а влучне уособлення його характеру. Він завжди знаходив вихід,
Саша ніколи не тікав від небезпеки. Він не шукав легких шляхів і не полишав позиції. Він не зрадив присязі, не залишив побратимів — навіть тоді, коли міг не повертатися на небезпечну позицію. 7 жовтня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Григорівка Бахмутського району, Олександр загинув. Назавжди залишився там, де його серце билося сильніше за страх, де його душа тримала оборону до останнього подиху.
Його життя — це приклад справжнього героя. Його серце — нескорене. Його шлях — гідний найвищої державної відзнаки. Своїм подвигом він не просто захищав — він надихав, об'єднував, давав надію. І тепер ми, живі, маємо пам’ятати його ім’я з честю та передавати пам’ять про нього далі — як про Героя України.
З глибокою вдячністю та повагою — його наречена, Людмила
Контактний номер телефону: +380 95 546 13 50
Дата: 07.06.2025
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Скаскевич Сергій Федорович
10 червня 2025
2.
Жарська Юлія Сергіївна
10 червня 2025
3.
Бирка Ольга Володимирівна
10 червня 2025
4.
Ліщинська Ольга Олександрівна
10 червня 2025
5.
Пагер Сергій Іванович
10 червня 2025
6.
Волкова Ольга Василівна
10 червня 2025
7.
Калінова Марина Валеріївна
10 червня 2025
8.
Лобик Кристіна Петрівна
10 червня 2025
9.
Пелих Зоряна Ігорівна
10 червня 2025
10.
Кедрич Лілія Володимирівна
10 червня 2025
11.
Кащук Лілія Романівна
10 червня 2025
12.
Гайдайчук-Козікова Анна Владиславівна
10 червня 2025
13.
Федорчук Антоніна Миколаївна
10 червня 2025
14.
Бойко Віта Валеріївна
10 червня 2025
15.
Юркевич Лілія Леонідівна
10 червня 2025
16.
Романюк Богдана Вадимівна
10 червня 2025
17.
Онащенко Вікторія Вікторівна
10 червня 2025
18.
Юрченко Наталія Юріївна
10 червня 2025
19.
Шепельська Аліна Едуардівна
10 червня 2025
20.
Скрипник Лілія Вадимівна
10 червня 2025
21.
Турцев Олександр Сергійович
10 червня 2025
22.
Шрамко Олена Григорівна
10 червня 2025
23.
Макорта Ірина Юріївна
10 червня 2025
24.
Антоненко Ганна Сергіївна
10 червня 2025
25.
Павлова Оксана Ігорівна
10 червня 2025
26.
Базарнова Аліна Володимирівна
10 червня 2025
27.
Могила Тетяна Григорівна
10 червня 2025
28.
Кропачева Світлана Яківна
10 червня 2025
29.
Хопта Любов Іванівна
10 червня 2025
30.
Іфрім Вікторія Сергіївна
10 червня 2025
439
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 92 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.