Пане Президенте України, Володимире Олександровичу!
Ми, рідні та друзі полеглого Героя, щиро просимо Вас розглянути питання присвоєння почесного звання "Герой України" (посмертно) Халімончуку Миколі Анатолійовичу — мужньому захиснику нашої держави, старшому солдату Збройних Сил України, який до останнього подиху виконував свій військовий обов’язок і віддав життя за свободу і незалежність України.
Халімончук Микола Анатолійович народився 9 травня 1978 року в селі Андріївка Черняхівського району Житомирської області. Після здобуття середньої освіти та професії слюсаря-ремонтника й електрогазозварювальника працював у рідному селі. Був працьовитим, щирим, доброзичливим і відповідальним чоловіком, турботливим сином, люблячим братом і вірним другом.
20 березня 2022 року Микола добровільно став до лав Збройних Сил України, щоби захищати рідну землю. Проходив службу у складі військової частини А4007, на посаді старшого механіка ремонтного відділення гусеничної техніки. Разом із побратимами виконував бойові завдання на передовій, зокрема в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області. Майже весь час перебував у зоні активних бойових дій, де проявив неабияку мужність, витривалість та самовідданість.
Микола був справжнім воїном. Він не мав позивного, але серед побратимів був знаним і шанованим як Коля, Колян, Колянчик — людина честі, відповідальності, дружби та підтримки.
За час служби був відзначений низкою нагород:
Подяка від старости Новоекономічного старостинського округу Гродівської селищної ради;
Відзнака Президента України «За оборону України»;
Відзнака Міністра оборони України «Захиснику України»;
Медаль «За участь у бою»;
Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест».
З 20 січня 2024 року з Миколою зник зв’язок. Більше року його вважали зниклим безвісти. Рідні ж жили надією й вірою. Та після проведення ДНК-експертизи підтверджено: старший солдат Халімончук Микола Анатолійович загинув 20 січня 2024 року в місті Авдіївка Покровського району Донецької області від множинних ушкоджень тіла внаслідок дій вибухів та осколків.
Микола Анатолійович — один із тих Героїв, які ціною власного життя захищали нас усіх і право України на свободу. Його подвиг — це вияв найвищої громадянської доблесті, військової відданості та людської гідності.
Віримо, що вшанування пам’яті Миколи Халімончука високим державним званням стане прикладом для нинішніх і прийдешніх поколінь українців.
Просимо Вас, пане Президенте, присвоїти Халімончуку Миколі Анатолійовичу звання Героя України (посмертно).
З вдячністю, сім'я Миколи.