№22/248180-еп

Про присвоєння найвищої державної нагороди – звання Герой України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота зірка» лейтенанту ЗСУ, журналісту, науковцю Володимиру Сергійовичу Мукану (11.07.1987 – 29.04.2023).

Автор (ініціатор): Калиновська Тетяна Станіславівна
Дата оприлюднення: 10 червня 2025
Шановний пане Президенте України! З глибокою повагою звертаюся до Вас із ініціативою щодо присвоєння звання Герой України (посмертно) лейтенанту ЗСУ, журналісту, науковцю Володимиру Сергійовичу Мукану, який, не шкодуючи життя, здійснив подвиг у боротьбі за суверенітет України.
Володимир Сергійович Мукан, позивний «Блискавка» – воїн, «журналіст у формі», який став символом стійкості, незламності та жертовності. Він був талановитим журналістом: у мирному житті боровся за правду, а коли країна постала перед загрозою, без вагань став на її захист. Із 25 лютого 2022 року Володимир Мукан безперервно перебував у зоні бойових дій. Виконував надважливі завдання на передовій. Із 05 квітня 2023 року професійно, сміливо та рішуче виконував бойові завдання у складі сил і засобів тактичної групи «Адам» оперативно-тактичного угрупування «Соледар» на посаді заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення стрілецької роти 156-го окремого батальйону територіальної оборони ЗСУ, переданого 3-му окремому штурмовому батальйону 5-ої окремої штурмової бригади.
Маючи великий практичний досвід роботи, рішуче впроваджував у життя вимоги Міністра оборони України, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, командувача Сил територіальної оборони ЗС України з питань збереження життя і здоров’я особового складу. Вмів правильно визначити головний напрям під час вирішення поставлених завдань. Мав добре розвинуті організаторські здібності та вольові якості, під час вирішення службових питань проявляв наполегливість, принциповість.
Володимир Мукан, як професійний медійник і воїн, документував війну безпосередньо з бойових позицій. У липні 2022 року він отримав пропозицію від керівника об’єднаного пресцентру сил оборони Таврійського напрямку полковника Олексія Дмитрашківського стати командиром першого в історії ТрО ЗСУ позаштатного експериментального передового інформаційного загону для служби в зоні бойових дій (Харківська область). Під час цієї відповідальної місії Володимир зібрав сотні матеріалів про життя і побут військових для майбутнього літопису російсько-української війни. Розроблені Володимиром журналістські методи роботи в екстремальних умовах війни стали зразковими для його колег. Як першопроходець у надважливій справі безпосереднього документування життя українських військових на фронті, Володимир Мукан з огляду на свій професійний досвід за короткий час побудував чіткий алгоритм виконання амбітного завдання від вищого командування ТрО Медіа. А саме – зберегти для нащадків пам’ять про співвітчизників, які, опинившись на полі бою, стали героями для своєї країни.
29 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання в бою проти російських окупантів поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області, у ході виконання бойового завдання, Володимир Мукан проявив зразковий героїзм. У екстремальній ситуації за власною ініціативою очолив зведений штурмовий підрозділ та особисто керував атакою на ворожі позиції КАЗКА-2. Завдяки його впевненим, професійним, героїчним діям підрозділ відбив позиції противника, знищивши чотирьох окупантів. Закріпившись на місцевості, Володимир відразу розпочав облаштування оборонних рубежів, щоб утримати здобуті позиції. Російські війська здійснили контратаку, обстрілюючи українських захисників мінометним вогнем. Під час цього бою Володимир Мукан зазнав важкого поранення, проте до останнього моменту залишався в строю, продовжував координувати дії підлеглих та забезпечувати їхній моральний дух. Не зважаючи на зусилля медиків, від отриманих ран він помер у госпіталі, віддавши своє життя за Україну.
Володимир Мукан був непересічною особистістю. Народився в місті Черкаси. З дитинства був залюблений у все українське: цікавився історією, досліджував літературу, мріяв стати одним із інтелектуальних рушіїв нової генерації українців, для яких захист української мови і розвиток престижу України завжди буде на першому місці. Закінчив із золотою медаллю Черкаську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №34. Входив до когорти обдарованої учнівської молоді як на рівні міста, так і країни. Про це свідчать дипломи й відзнаки міського голови Черкас, Голови Верховної Ради України. Навчався в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобув науковий ступінь кандидата філологічних наук.
За коротке 35-річне життя встиг розкрити себе як професійний науковець, талановитий журналіст і фотограф, успішний підприємець. Був активним учасником Мовного майдану 2012 року, де протестував проти двох державних мов в Україні, Євромайдану 2013 року та Революції Гідності 2014 року. Із 2007 року працював журналістом і редактором (керівником відділів) у різних ЗМІ: портал Znaj.ua, «Автопогляд», газета «Мейнстрім», «Студент Плюс», журнал «Кампус», «Газета по-українськи», портал Gazeta.ua, журнал «Країна» тощо; піарником компанії «Екокарз», керівником PR-відділу мережі автосалонів «Електрокарз»; фахівцем зі зв’язків із громадськістю в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Автор понад 5000 журналістських матеріалів. Одночасно з основним місцем роботи викладав на посаді доцента в Університеті державної фіскальної служби України у місті Ірпінь Київської області. До повномасштабної війни був піар-менеджером у міжнародній страховій компанії «ПЗУ Україна» та власником агенції комунікацій «МВ», що проводить брифінги, прес-конференції, забезпечує співпрацю зі ЗМІ для різних проєктів. Двічі на рік організовував із однодумцями найбільший технічний фестиваль України «Олдкарленд». Володимир доклав чимало зусиль, щоб українізувати й внести патріотичний дух у захід такого масштабу. Був активним членом Федерації автомобілістів України; співзасновником та ідейним натхненником столичного музею ретротехніки «Колеса історії». Створив один із перших в Україні автомобільний ютуб-канал українською мовою «5 передача. Володимир Мукан про авто».
Героїзм Володимира Мукана відзначений нагородами: орденом Богдана Хмельницького III ступеня; Почесною відзнакою Черкаської міської ради «Захисник України – Герой Черкас», нагрудним знаком «За мужність і героїзм» виконавчого комітету Черкаської міської ради (2023 р.), медаллю «За жертовність і любов до України» Православної церкви України.
Земляки гідно шанують подвиг Володимира Мукана. Вулицю Сурікова в місті Черкаси перейменовано на вулицю Лейтенанта Мукана (рішення Черкаської міської ради від 23.11.2023 №48-30). У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, де здобував освіту та працював Володимир, один із підрозділів перейменований на відділ зв’язків із громадськістю імені Володимира Мукана Навчально-наукового інституту філології (наказ Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 06.07.2023 №543-32 «Про перейменування відділу в ННІ філології»). Важливим вшануванням пам’яті Володимира є документальна стрічка «Журналіст у формі», створена ТРО Медіа.
З таким безцінним життєвим і професійним досвідом Володимир мав стати одним із тих, хто відбудовуватиме Україну після війни, примножуючи її славу й добробут. У нього було не просто бажання розвитку України, а чіткий план дій захисту й відродження своєї країни, якою б могли пишатися наступні покоління. Однак потужне відчуття обов’язку й синівська любов до Батьківщини не залишили йому вибору: Володимир добровольцем пішов захищати свою країну, народ, кожного з нас. Він казав: «Я завжди відстоював своє право на українську мову та справжню незалежність нашої держави від російського впливу. І зараз ми захищаємо не просто свою територію, а філософію українського життя». Володимир до кінця залишався вірним своїм принципам – справедливості, високої моральності, патріотизму. І хоча йому було що втрачати – батьків, дружину й двох маленьких синів, сестру та племінниць, улюблену справу, перспективну роботу, він, не вагаючись ані хвилини, прийняв бій.
Загибель Володимира Мукана – це не просто втрата. Це – біль, який назавжди залишиться в серцях колег, побратимів, родини та всієї України. Водночас, це – приклад незламності українського духу, взірець воїна, який своїм життям довів, що для нього не існувало нічого важливішого за свободу України.
Враховуючи видатний героїзм, стратегічний внесок у оборону України, особисту мужність у бою, прошу розглянути питання про присвоєння лейтенанту Володимиру Сергійовичу Мукану найвищої державної нагороди – звання «Герой України» (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота зірка».
Вічна пам’ять, честь і шана захиснику України Володимиру Мукану!
Слава Герою! Слава Україні!
З повагою, голова правління Черкаської обласної організації спілки журналістів Тетяна Калиновська
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Дуванова Ірина Іванівна
13 червня 2025
2.
Таранюк Наталія Андріївна
13 червня 2025
3.
Яблокова Ганна Борисівна
13 червня 2025
4.
Дерев'янко Ольга Анатоліївна
13 червня 2025
5.
Ман Наталія Миколаївна
13 червня 2025
6.
Ісаєв Сергій Сергійович
13 червня 2025
7.
Ковальчук Катерина Володимирівна
13 червня 2025
8.
Максименко Катерина Володимирівна
13 червня 2025
9.
Бугаєць Інна Володимирівна
13 червня 2025
10.
Гульок Сергій Анатолійович
13 червня 2025
11.
Саакян Давид Олександрович
13 червня 2025
12.
Шинкаренко Наталія Михайлівна
13 червня 2025
13.
Лесів Віта Іванівна
13 червня 2025
14.
Щербина Олена Євгеніївна
13 червня 2025
15.
Делік Оксана Сергіївна
13 червня 2025
16.
Кінах Любов Андріївна
13 червня 2025
17.
Машков Андрій Валентинович
13 червня 2025
18.
Цюпак Тетяна Леонідівна
13 червня 2025
19.
Арбузова Аріна Андріївна
13 червня 2025
20.
Ланова-Голойда Тетяна В'ячеславівна
13 червня 2025
21.
Білик Людмила Анатоліївна
13 червня 2025
22.
Гавриленко Діана Вікторівна
13 червня 2025
23.
Ткаченко Юлія Олександрівна
13 червня 2025
24.
Мартиновська Анна Юріївна
13 червня 2025
25.
Герасименко Інна Володимирівна
13 червня 2025
26.
Зозуля Лілія Олександрівна
13 червня 2025
27.
Круць Світлана Володимирівна
13 червня 2025
28.
Дідик Зоряна Орестівна
12 червня 2025
29.
Цісарук Ольга Юріївна
12 червня 2025
30.
Паранька Оксана Василівна
12 червня 2025
2050
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 90 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.