Шановний пане Президенте України!
Просимо Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) матросу Козаченко Віталію Сергійовичу, механіку відділення зварювальних робіт взводу спеціальних робіт ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини А1962, за його відданість Батьківщині, неймовірну мужність і самопожертву під час захисту незалежності України.
Віталій Козаченко народився 25 січня 1992 року у селі Богуслав на Дніпропетровщині. Навчався в школі,після закінчення 9 класу пішов навчатись в ліцей м.Тернівки на шахтаря.
З 2016 по 2019 рік перебував на контракті в зоні АТО . З 13 жовтня 2016 року брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей в оперативно-тактичному угрупованні "Маріуполь", у складі військової частини А3821,на посаді
сапер інженерно-саперного
відділення інженерно-саперного взводу .
А після початку повномасштабного вторгнення 28 лютого 2022 року добровільно повернувся до лав Збройних Сил України.
Віталій був не лише мужнім та самовідданим воїном, а й людиною з великим та добрим серцем. Він завжди був готовий прийти на допомогу кожному, хто цього потребував і залишився прикладом людяності навіть у найскладніших умовах. Неодноразово, ризикуючи власним життям, евакуйовував побратимів з поля бою, завжди повертався для виконання надважких завдань, якщо не виходило виконати їх одразу. Був справжнім другом та надійним побратимом.
Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші точки фронту: Херсонщину, Донеччину.
За проявлену мужність і героїзм отримав численні нагороди:
• 16.11.2016- нагороджений грамотою «За проявлення високих моральних якостей,
сумлінне виконання службових обовʼязків, проявлену ініціативу та наполегливість служінню українському народові та з нагоди Дня морської піхоти України» командиром військової частини А-3821
• 17.02.2017 – нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Останній бій Віталія Козаченка відбувся в ніч із 28 на 29 грудня 2022 року біля Курдюмівки, що на Донеччині.
Його особиста мужність, сміливість і відданість Україні стали прикладом для побратимів. Він залишився взірцем справедливості, високого рівня відповідальності, незламності та патріотизму, тому що ніколи не зупинявся перед труднощами, завжди був там, де найбільша небезпека, захищаючи усіх нас.
Віталію назавжди 30 років.
У Віталія залишилась донечка,яка народилась після його загибелі,яку він дуже чекав ,але не судилося її побачити та виховувати.
…
Він поклав своє життя за нашу волю та свободу.
Його загибель - це велика втрата для родини, коханої, друзів, близьких та України.
Найменше, що ми можемо зробити, це удостоїти його героїчний вчинок.
Присвоєння звання Героя України (посмертно) стане гідним вшануванням його подвигу, прикладом для майбутніх поколінь та проявом вдячності від українського народу.
Пане Президенте, просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) матросу Козаченко Віталію Сергійовичу, відданому сину України, за його вагомий внесок у боротьбу за незалежність і територіальну цілісність країни.
Уклін та велика шана нашому Герою та всім Героям України!