Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) капітану Збройних Сил України КОЛОСНІЦИНУ Ігорю Генадійовичу.

З 10 серпня 2022 року капітан КОЛОСНІЦИН І.Г. вступив до лав Збройних Сил України, пройшов підготовку та був призначений командиром інженерно-саперного підрозділу в 96 піхотному батальоні 60 окремої піхотної бригади і виконував бойові завдання на Херсонському напрямку, розміновуючи шляхи для безпечного пересування вперед наших військ. Брав участь в боях на півночі Херсонської області в районах населених пунктів Ольгине, звільненні Високопілля, Архангельського, Великої та Малої Олександрівки, Трифонівки, Дудчан, Зміївки, Давидіва Броду та інших населених пунктів області.
Під час розмінування замінованої противником цивільної інфраструктури в населеному пункті Заможне Бериславського району Херсонської області отримав вогнепальне поранення. Після звільнення правобережжя Херсонщини в складі 96 механізованої бригади вирушив на схід України і з 06 грудня 2022 року по 15 січня 2023 року в районі населених пунктів Кліщіївка та Андріївка Бахмутського району Донецької області виконував обов’язки заступника командира роти і особисто керував ротним опорним пунктом, стримуючи безперервні атаки найманців ЧВК «Вагнер» під масованим артилерійським і мінометним вогнем противника.
19 квітня 2023 року капітан КОЛОСНІЦИН І.Г. був переміщений для подальшого проходження військової служби до військовій частини А4635 і призначений командиром десантно-штурмової роти, а згодом – начальником інженерної служби – начальником групи сил підтримки.
З травня 2023 року приймав участь в бойових діях в районі населеного пункту Новодонецьке Донецької області, де власноруч здійснював мінування відвойованих у противника позицій для успішного закріплення наших військ та відбиття штурмових дій ворога.
В червні 2023 року капітан КОЛОСНІЦИН І.Г. був призначений ТВО командира роти вогневої підтримки. Приймав участь в бойових діях поблизу населених пунктів Рівнопіль, Новодонецьк, Урожайне. Не зважаючи на небезпеку і ризик, особисто заводив особовий склад на позиції, організовував вогневі позиції на місцях, керував діями розрахунків для підтримки наступальних дій суміжних підрозділів. Це сприяло значному зменшенню втрат в роті та в сусідніх підрозділах, які мали завдання просуватись вперед.
01 грудня 2023 року капітан КОЛОСНІЦИН І.Г. був призначений на посаду командира роти вогневої підтримки батальйону. А вже зранку 03 грудня 2023 року о 04.15 капітан КОЛОСНІЦИН І.Г. на човні відійшов з правого берега Дніпра поблизу населеного пункту Тягинка на лівий берег до населеного пункту Кринки, де безпосередньо брав участь в запеклих боях та командував ротою вогневої підтримки. Завданням роти було підсилення підрозділів наших військ на лівому березі р. Дніпро та ведення боїв в районі виконання завдань біля населеного пункту Кринки, де офіцер здійснював командування підлеглими, управління вогнем та безпосередньо брав участь в стрілецьких боях, зупиняючи і знищуючи штурмові групи противника. За час участі в бойових діях під Кринками ротою під його керівництвом та за його участю було відбито всі штурми позицій, які утримувала рота. Кількість знищених військових противника не облікована, але є значною, зважаючи на те, що позиції були втримані, а штурми відбувались цілодобово.
Під час бою 17 грудня отримав ще одне поранення - множинні осколкові поранення нижніх кінцівок і закритий перелом лівої гомілки внаслідок скиду з БПЛА.
Після лікування та відновлення повернувся до свого підрозділу та продовжив командувати ротою вогневої підтримки в ході оборонних дій в районі населеного пункту Берислав Херсонської області. В квітні 2024 року брав участь в керуванні бойовими діями підрозділів батальйона з КСП під час боїв в населеному пункті Кринки.
З травня 2024 року керував діями підлеглих на ротному опорному пункті між населеними пунктами Новоберислав та Зміївка.
В подальшому, з 11 жовтня 2024 року по 31 січня 2025 року, підрозділ, яким командував капітан КОЛОСНІЦИН І.Г., був перекинутий та приймав участь в обороні населених пунктів Богоявленка, Трудове, Янтарне Донецької області. В ході боїв на цих напрямках капітан Ігор КОЛОСНІЦИН неодноразово особисто очолював виїзд колісних танків АМХ-10RC на вогневі позиції, які вели прицільний вогонь по противнику, знищуючи живу силу і техніку, залишаючись при цьому неушкодженими. В цей же час в районі населеного пункту Трудове в одному з боїв проти наступаючого групами противника капітан КОЛОСНІЦИН І.Г, знаходячись поруч з гранатометом МК-19, власноруч розпочав вогонь і знищив щільним влучним вогнем до 10 осіб противника. В цьому бою було загалом винищено підлеглими капітана КОЛОСНІЦИНА І.Г. ще до 40 осіб, завдяки чому ротний опорний пункт було втримано і ворожі атаки на деякий час припинились.
З квітня 2025 року капітан КОЛОСНІЦИН І.Г. командував ротою вогневої підтримки в оборонних діях в районі населених пунктів Ольгівка, Бургунка, Миколаївка Херсонської області.
10 квітня 2025 року поблизу населеного пункту Бургунка танк АМХ-10RC з роти вогневої підтримки капітана КОЛОСНІЦИНА І.Г. був підбитий ворожими дронами. Два члени екіпажа зазнали поранень (один з них перебував у важкому стані). Знаходячись в цей час за 1 км від поранених, командир роти вирушив особисто до танка і евакуював поранених до стабілізаційного пункту, не зважаючи на загрозу та небезпеку з неба від ворожих дронів.
Наступного дня командир роти капітан КОЛОСНІЦИН І.Г. після аналізу результатів попередніх бойових дій, які вела його рота, дав команду виставити на цю позицію гранатомет СПГ-9. Цим рішенням було перекрито великий сектор на місцевості, що повністю завадило групам противника до будь-якого маневру чи прихованого пересування. Далі розрахунком цього гранатомету було знищено 5 ворожих хованок та 10 осіб штурмової піхоти противника.
17 квітня 2025 року, в ході виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Львове Херсонської області раптово зник зв’язок з одним з підпорядкованих підрозділів. Капітан КОЛОСНІЦИН І.Г. прийняв рішення особисто виїхати на ББМ «Мастиф» для з’ясування причин зникнення зв’язку та, при необхідності, вступити в бій з противником. Після перевірки особового складу, позиції, зброї та відновлення зв’язку ББМ рушила в зворотному напрямку. Під час повернення в районі населеного пункту Львове, бронеавтомобіль, в якому знаходився капітан КОЛОСНІЦИН І. Г., було атаковано ворожим FPV-дроном. Вибух прийшовся на верхню площину корпуса машини. Офіцер з побратимами зазнали поранень. Але саме капітан КОЛОСНІЦИН І.Г. отримав поранення, які виявились не сумісними з життям. Так загинув капітан КОЛОСНІЦИН І.Г., командир роти вогневої підтримки.
Офіцер був взірцем військової доблесті, честі та вірив в Перемогу України і, як міг, наближав її. Командири відмічали його як мужню і відважну людину, здатну виконати наказ, не зважаючи на ризик для життя. В бою офіцер проявляв рішучість, впевненість, настирливість, яка переростала у впертість, стійкість. При цьому він був бадьорим, не цурався гумору, підбадьорював підлеглих і словом і власним прикладом.
Свідоцтво про смерть серії І-МІ №297840 від 22 квітня 2025 року, видане Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

У зв’язку з вищезазначеним, просимо Президента України присвоїти капітану КОЛОСНІЦИНУ Ігорю Генадійовичу звання Героя України (посмертно) - за виняткову мужність, самопожертву, вірність військовій присязі та українському народу, проявлені у боротьбі за незалежність і свободу України.