Присвоєння звання почесного звання "Герой України" (посмертно) Задорожному Андрію Івановичу, який загинув 20 квітня 2025 року.

Шановний пане Президенте!

Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Андрію Задорожному, старшому лейтенанту Батальйону безпілотних систем 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади (в/ч А1556), справжньому воїну й герою, котрий віддав життя за Україну в розквіті сил – 35 років.

Андрій Задорожний народився в Ужгороді в 1989 році, закінчив школу в Мукачеві, відтак здобув вищу освіту в Києві – в Інституті аерокосмічних систем. Саме там, пройшовши курси на військовій кафедрі, отримав звання лейтенанта ЗСУ. Після закінчення інституту Андрій працював у галузі ІТ-технологій у Києві, займав відповідальні посади, дуже пристойно заробляв. Однак щойно розпочалася повномасштабна війна, разом зі своєю нареченою повернувся в Мукачево й 27 лютого, на третій день російського вторгнення, сам пішов у ТЦК й мобілізувався в 128 ОГШБр. Він не мав досвіду строкової служби, але був дуже відповідальним, ідейним, свідомим, патріотичним, тому не міг зробити інакше.

Практично безперервно Андрій у складі бригади перебував у зоні бойових дій на різних напрямках – Запорізькому, Херсонському, Донецькому.

Коли влітку 2023р. в 128 ОГШБр створювали окрему роту ударних безпілотних авіаційних комплексів, Андрій став заступником командира і з перших днів долучився до її формування. Особисто підбирав бійців, проводив із ними співбесіди, інструктажі, допомагав увійти в колектив і стати єдиною командою. Саме він впроваджував у роті використання великих дронів-бомберів. А паралельно, підключивши своїх знайомих із цивільного життя, допомагав із волонтерськими дронами, в яких бійці відчували гостру нестачу.

Підрозділ безпілотників – один із найкращих у 128 ОГШБр, одна з його особливостей, що тут немає недоречної статутщини й «радянської армії». Бійці дуже ефективно виконують завдання й живуть, наче великою родиною із взаємною довірою й підтримкою. І в тому, що вдалося вибудувати такі стосунки, є велика заслуга Андрія як одного з командирів.

Після реорганізації роти в Батальйон безпілотних систем Андрій Задорожний став начальником пункту управління підрозділу. Однак він регулярно їздив зі своїми бійцями на бойові позиції. Незважаючи на небезпеку, вивчав використання дронів у бойовій обстановці, а далі давав рекомендації щодо збільшення дальності польотів, вантажопідйомності та стійкості перед ворожими засобами РЕБ. Завдяки цим рекомендаціям результативність роботи дронів-бомберів відчутно зросла – про це свідчить статистика системи підрахунку «Army of Drones», а головне – це відчули бійці гірсько-штурмових піхотних підрозділів, котрих прикривав Батальйон безпілотних систем.

16 квітня 2025 року, за кілька днів до своєї загибелі, Андрій Задорожний взяв безпосередню участь у відбитті масованого російського штурму з використанням 40 одиниць важкої броньованої техніки (танки, БТР, БМП), а також автомобілів, квадроциклів та понад трьох сотень штурмовиків. Завдяки професіоналізму Андрія, котрий координував бойову роботу дронів, вдалося знищити 29 одиниць техніки й близько 140 ворожих піхотинців. У результаті російський штурм захлинувся, бригада зберегла всі позиції.

І під час виконання бойових завдань, і поза ними Андрій Задорожний користувався великим авторитетом серед своїх товаришів, його дуже любили й поважали. Був достойною Людиною, яка могла ще так багато прекрасного принести своїй країні й сім’ї.

Кожну відпустку офіцер намагався отримати дозвіл на виїзд за кордон і разом зі своєю нареченою їхав відпочити в якусь європейську країну. Вони дуже любили подорожувати. А минулої весни одружилися…

На жаль, 20 квітня 2025 року, на самий Великдень, під час виконання службових обов’язків начальник пункту управління Батальйону безпілотних систем 128 ОГШБр старший лейтенант Андрій Задорожний загинув. Це величезна втрата для нас всіх.

Пане Президенте! Від імені 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, всіх побратимів, із котрими служив цей відважний офіцер, дружини, батьків та друзів просимо підтримати петицію й присвоїти Андрію Задорожному почесне звання «Герой України» (посмертно).