№22/248366-еп
Прошу Президента України присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) сержанту Михайлу Лецюку, який добровільно став до лав ЗСУ у 2022 році та був закріплений за військовою частиною А7046.Далі переведений до військової частини А7326. Загинув у бою на Донеччині 7 червня 2025 року, відзначений рядом бойових нагород і віддав життя за свободу України. Героїзм Михайла заслуговує на найвище державне визнання.
Автор (ініціатор): Гаврилко Ірина Володимирівна
Дата оприлюднення: 16 червня 2025
Петиція до Президента України
щодо присвоєння посмертного звання «Герой України» сержанту Михайлу Лецюку. Військова частина А7326.
Шановний пане Президенте!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти високе звання Героя України (посмертно) сержанту, гранатометнику Лецюку Михайлу Івановичу — мужньому воїну, патріоту, захиснику Батьківщини, який загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Шевченко, Донецької області, 7 червня 2025 року.
Михайло Лецюк народився 30 вересня 1983 року в місті Стрий Львівської області, де проживав з родиною. Навчався у Стрийській гімназії імені Івана Баранича та Стрийському ВПТУ №34.
У травні 2022 року добровільно став до лав Збройних Сил України, щоб боронити незалежність і свободу рідної держави. Був зарахований до військової частини А 7046, де на протязі трьох років забезпечував захист від ударів противника з повітря..
25.03.2025р. був переведений до військової частини А7326 на посаду Стрільця, I Стрілецького відділення, I Стрілецького взводу, 3 Стрілецької роти.
За час військової служби неодноразово проявляв мужність, відданість та професіоналізм. За героїзм був відзначений бойовими нагородами:
Відзнака Головнокомандувача ЗСУ «Хрест Військова честь» (генерал Валерій Залужний),
Нагрудний знак командувача ОС ЗСУ «За службу та звитягу» ІІІ ступеня,
Відзнака Міністра оборони України «За зразкову службу».
Михайло залишив по собі глибокий слід — не лише в серцях побратимів, з якими ділив окопи та бойові завдання, а й у серці своєї доньки — Анни-Валерії, якій лише 13 років. Вона ростиме з усвідомленням, що її батько — герой, який віддав своє життя заради миру в Україні.
Михайло — приклад незламного духу та жертовної любові до своєї землі. Його життя — це історія справжньої відданості, його загибель — непоправна втрата для родини, друзів і всієї України.
Просимо Вас, пане Президенте, вшанувати пам’ять сержанта Михайла Лецюка на найвищому державному рівні, присвоївши йому почесне звання «Герой України» (посмертно).
Вічна пам’ять і вічна слава Герою!
щодо присвоєння посмертного звання «Герой України» сержанту Михайлу Лецюку. Військова частина А7326.
Шановний пане Президенте!
Звертаємося до Вас із проханням присвоїти високе звання Героя України (посмертно) сержанту, гранатометнику Лецюку Михайлу Івановичу — мужньому воїну, патріоту, захиснику Батьківщини, який загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Шевченко, Донецької області, 7 червня 2025 року.
Михайло Лецюк народився 30 вересня 1983 року в місті Стрий Львівської області, де проживав з родиною. Навчався у Стрийській гімназії імені Івана Баранича та Стрийському ВПТУ №34.
У травні 2022 року добровільно став до лав Збройних Сил України, щоб боронити незалежність і свободу рідної держави. Був зарахований до військової частини А 7046, де на протязі трьох років забезпечував захист від ударів противника з повітря..
25.03.2025р. був переведений до військової частини А7326 на посаду Стрільця, I Стрілецького відділення, I Стрілецького взводу, 3 Стрілецької роти.
За час військової служби неодноразово проявляв мужність, відданість та професіоналізм. За героїзм був відзначений бойовими нагородами:
Відзнака Головнокомандувача ЗСУ «Хрест Військова честь» (генерал Валерій Залужний),
Нагрудний знак командувача ОС ЗСУ «За службу та звитягу» ІІІ ступеня,
Відзнака Міністра оборони України «За зразкову службу».
Михайло залишив по собі глибокий слід — не лише в серцях побратимів, з якими ділив окопи та бойові завдання, а й у серці своєї доньки — Анни-Валерії, якій лише 13 років. Вона ростиме з усвідомленням, що її батько — герой, який віддав своє життя заради миру в Україні.
Михайло — приклад незламного духу та жертовної любові до своєї землі. Його життя — це історія справжньої відданості, його загибель — непоправна втрата для родини, друзів і всієї України.
Просимо Вас, пане Президенте, вшанувати пам’ять сержанта Михайла Лецюка на найвищому державному рівні, присвоївши йому почесне звання «Герой України» (посмертно).
Вічна пам’ять і вічна слава Герою!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Єрьоменко Світлана Анатоліївна
16 вересня 2025
2.
Куденчук Ольга Борисівна
16 вересня 2025
3.
Максимова Ганна Олексіївна
16 вересня 2025
4.
Євчук Аліна Михайлівна
16 вересня 2025
5.
Нестеренко Ганна Миколаївна
16 вересня 2025
6.
Грошовик Галина Богданівна
16 вересня 2025
7.
Гадуп'як Олена Йосипівна
16 вересня 2025
8.
Бунда Юлія Русланівна
16 вересня 2025
9.
Єгунова Ольга Миколаївна
16 вересня 2025
10.
Бідун Орися Степанівна
16 вересня 2025
11.
Пушкіна Ольга Юріївна
16 вересня 2025
12.
Верес Марія Ігорівна
16 вересня 2025
13.
Мудра Віталія Ігорівна
16 вересня 2025
14.
Васильченко Надія Вікторівна
16 вересня 2025
15.
Прокопенко Анна Олександрівна
16 вересня 2025
16.
Кудренко Тетяна Петрівна
16 вересня 2025
17.
Ковальчук Ольга Миколаївна
16 вересня 2025
18.
Мелих Неля Дмитрівна
16 вересня 2025
19.
Брижан Анна Олександрівна
16 вересня 2025
20.
Фарбітна Ніна Петрівна
16 вересня 2025
21.
Майоха Софія Василівна
16 вересня 2025
22.
Ткаченко Юлія Миколаївна
16 вересня 2025
23.
Березовська Світлана Миколаївна
15 вересня 2025
24.
Ільченко Юлія Сергіївна
15 вересня 2025
25.
Зіпа Юлія Дмитрівна
15 вересня 2025
26.
Радюк Ольга Олександрівна
15 вересня 2025
27.
Андрійчук Юлія Василівна
15 вересня 2025
28.
Ваніна Людмила Святославівна
15 вересня 2025
29.
Заікіна Анжела Іванівна
15 вересня 2025
30.
Январьова Анна Іванівна
15 вересня 2025