Шановний Президенте, звертаємося з проханням до Вас: присвоїти (посмертно) звання Героя України, вірному солдату держави. ІГОР ЖИНКО загинув під час боїв, отримавши поранення несумісне з життям 25.03.2025 поблизу с. Діброва Донецької області при виконанні бойового завдання.
Він став добровільно на захист Батьківщини, суверенітету України, на захист територій, людей, дітей, своєї сім'ї та всіх співвітчизників зі серпня 2024 року. Після проходження військових навчань у Черкасах виконував бойові завдання на межі Донецької та Луганської області, неодноразово проявивши свою мужність та відвагу. Ігор Жинко був справжнім прикладом героя, був сильний, наче лев, і захищав неньку Україну та побратимів до останнього подиху.
Народився у м. Львові, був люблячим сином, батьком і братом: чесний, надійний, відданий, турботливий, принциповий, сміливий та надзвичайно гордий бути українцем. Ігор був надзвичайно охайною, доброю та пунктуальною людиною, був здатний брати на себе відповідальність і вести за собою людей. Із початком повномасштабного вторгнення займався волонтерською діяльністю для забезпечення потреб Збройних Сил України. Після завершення навчань виконував бойові завдання із оборони суверенітету та територіальної цілісності держави у лавах 63-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ у частині А3719. Був водієм та швидко реагував на будь-які перешкоди, допомагав із забезпеченням та транспортуванням на передовій лінії фронту. На період загибелі освоював керування дронами, був оператором 232-РС з грудня 2024 року. Був неодноразово відзначений військовим командуванням та користувався неабияким авторитетом серед своїх побратимів. Нагороджений грамотою на знак глибокої вдячності за жертовне служіння у лавах Збройних Сил України.
Маємо щиру надію, що буде вшановано і визнано його мужність, героїзм та самопожертву, його безцінний і найдорожчий скарб - його життя, що віддав ІГОР ЖИНКО задля збереження і досягнення миру на Батьківщині.
СЛАВА УКРАЇНІ!
З повагою, Галина Жинко