Шановний пане Президенте!
Я, Томчук Ольга Андріївна, звертаюся до Вас з глибокою повагою та щирим проханням про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) моєму батькові, Фешу Андрію Васильовичу, який віддав своє життя, гідно виконуючи свій військовий обов’язок у боротьбі за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Феш Андрій Васильович загинув 19 липня 2024 року в населеному пункті Залізне Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання у складі 53-ї окремої механізованої бригади (в/ч А0536), маючи звання солдата.
З початком повномасштабного вторгнення батько перебував у Чехії на заробітках. Дізнавшись, що його родина опинилася в окупації, він, не задумуючись, залишив роботу і повернувся в Україну, щоби убезпечити своїх рідних.
Після визволення Херсона, отримавши повістку, відразу пройшов військово-лікарську комісію і без вагань вирушив на фронт, залишивши найдорожче — сім’ю. Ризикуючи власним життям, він став на захист своєї країни, залишивши вдома сина інваліда , доньку та маленького онука.
Його вчинок — це приклад непохитної мужності, любові до Батьківщини, самопожертви та високої людяності. Його бойові побратими пам’ятають його як вірного, відповідального та відданого справі воїна.
Та не лише як воїна пам’ятають його рідні й громада. Мій тато був чесною, порядною людиною, добрим сусідом і вірним другом, турботливим батьком і дідусем. Людиною, на яку завжди можна було покластися. Трудолюбивий, скромний і щирий, він користувався повагою і любов’ю всіх, хто його знав.
Прошу Вас, пане Президенте, вшанувати пам’ять мого батька та визнати його подвиг, присвоївши йому звання Героя України (посмертно).
Це буде не лише справедливим рішенням, а й гідною даниною пам’яті всім, хто віддав своє життя за нашу свободу і майбутнє України.
З повагою,
Томчук Ольга Андріївна
донька загиблого воїна
+380990133284
tomchukolya25.05.19@gmail.com