№22/248464-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно)!
Автор (ініціатор): Дідик Наталія Миколаївна
Дата оприлюднення: 16 червня 2025
Шановний пане Президенте!
Я донька, військовослужбовця, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно)моєму батькові військовослужбовцю ЗСУ, гранатометнику 1-го механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини А4639 Дідику Миколі Івановичу. Микола Іванович був призваний на строкову службу і доля розпорядилась так, що вже вісімнадцятирічним юнаком він отримав досвід учасника бойових дій: його армійська служба відбувалася на території республіки Афганіста.
У 2015-му році Микола Дідик став до лав учасників АТО/ООС: адже, якщо не я, то хто? – Така була позиція мого тата. У складі 25-ї десантно-штурмової бригади його підрозділ брав участь у найгарячіших точках бойових дій, серед яких Мар’їнка та інші.
Участь у повномасштабній війні з російським агресором Микола Іванович сприйняв як безумовну свою задачу, не дивлячись ні на вік, ні на стан здоров’я, він 24 лютого 2022-го року став до лав спочатку 135-ї бригади ТРО, потім, з 2024-го року – до 250-ї. Служив чесно та відповідально. Знову, як і під час служби в АТО/ООС, у гарячих точках. Мав подяки від командування, був неодноразово нагороджений, серед нагород медаль «За оборону рідної держави», «Золотий Хрест» головнокомандувача Збройних Сил України. Дідик Микола Іванович, гранатометник 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу механізованої роти на позивний «Дід» загинув 6-го травня 2024-го року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області.
Микола Іванович до останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі. Він віддав своє життя за вільну Україну та мир. Мій тато Дідик Микола Іванович справжній Герой, який заслуговує на найвищу нагороду - Герой України(посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна і світла пам'ять. Слава Україні!
Я донька, військовослужбовця, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно)моєму батькові військовослужбовцю ЗСУ, гранатометнику 1-го механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини А4639 Дідику Миколі Івановичу. Микола Іванович був призваний на строкову службу і доля розпорядилась так, що вже вісімнадцятирічним юнаком він отримав досвід учасника бойових дій: його армійська служба відбувалася на території республіки Афганіста.
У 2015-му році Микола Дідик став до лав учасників АТО/ООС: адже, якщо не я, то хто? – Така була позиція мого тата. У складі 25-ї десантно-штурмової бригади його підрозділ брав участь у найгарячіших точках бойових дій, серед яких Мар’їнка та інші.
Участь у повномасштабній війні з російським агресором Микола Іванович сприйняв як безумовну свою задачу, не дивлячись ні на вік, ні на стан здоров’я, він 24 лютого 2022-го року став до лав спочатку 135-ї бригади ТРО, потім, з 2024-го року – до 250-ї. Служив чесно та відповідально. Знову, як і під час служби в АТО/ООС, у гарячих точках. Мав подяки від командування, був неодноразово нагороджений, серед нагород медаль «За оборону рідної держави», «Золотий Хрест» головнокомандувача Збройних Сил України. Дідик Микола Іванович, гранатометник 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу механізованої роти на позивний «Дід» загинув 6-го травня 2024-го року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області.
Микола Іванович до останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі. Він віддав своє життя за вільну Україну та мир. Мій тато Дідик Микола Іванович справжній Герой, який заслуговує на найвищу нагороду - Герой України(посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна і світла пам'ять. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кириленко Інна Олександрівна
11 липня 2025
2.
Дворецький Олександр Володимирович
11 липня 2025
3.
Гузій Ірина Борисівна
11 липня 2025
4.
Григор'єва Олена Миколаївна
11 липня 2025
5.
Томашевська Ольга Миколаївна
11 липня 2025
6.
Овсієнко Наталія Олександрівна
11 липня 2025
7.
Троценко Олена Михайлівна
11 липня 2025
8.
Онуфрійчук Катерина Михайлівна
11 липня 2025
9.
Дмитрієва Ганна Олександрівна
11 липня 2025
10.
Мойсюк Ірина Леонідівна
11 липня 2025
11.
Теребейчик Ірина Миколаївна
11 липня 2025
12.
Василенко Ірина Петрівна
11 липня 2025
13.
Борейко Тетяна Анатоліївна
11 липня 2025
14.
Ковальська Оксана Віталіївна
11 липня 2025
15.
Павловська Галина Петрівна
11 липня 2025
16.
Дацькова Світлана В'ячеславівна
11 липня 2025
17.
Ломакіна Вікторія Валеріївна
11 липня 2025
18.
Іщенко Ніна Миколаївна
11 липня 2025
19.
Гнилицька Тетяна Вікторівна
11 липня 2025
20.
Ковальчук Катерина Олегівна
11 липня 2025
21.
Забур'янова Людмила Леонтіївна
11 липня 2025
22.
Острась Каріна Валеріївна
11 липня 2025
23.
Шевченко Ірина Юріївна
11 липня 2025
24.
Котвіцька Наталія Іванівна
11 липня 2025
25.
Семенюк Наталя Петрівна
11 липня 2025
26.
Жихарєв Вячеслав Анатолійович
11 липня 2025
27.
Красюк Ганна Іванівна
11 липня 2025
28.
Мельник Ольга Олександрівна
11 липня 2025
29.
Крюкова Наталія Олександрівна
11 липня 2025
30.
Лялько Катерина Михайлівна
11 липня 2025
8050
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 67 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.