№22/248464-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно)!
Автор (ініціатор): Дідик Наталія Миколаївна
Дата оприлюднення: 16 червня 2025
Шановний пане Президенте!
Я донька, військовослужбовця, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно)моєму батькові військовослужбовцю ЗСУ, гранатометнику 1-го механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини А4639 Дідику Миколі Івановичу. Микола Іванович був призваний на строкову службу і доля розпорядилась так, що вже вісімнадцятирічним юнаком він отримав досвід учасника бойових дій: його армійська служба відбувалася на території республіки Афганіста.
У 2015-му році Микола Дідик став до лав учасників АТО/ООС: адже, якщо не я, то хто? – Така була позиція мого тата. У складі 25-ї десантно-штурмової бригади його підрозділ брав участь у найгарячіших точках бойових дій, серед яких Мар’їнка та інші.
Участь у повномасштабній війні з російським агресором Микола Іванович сприйняв як безумовну свою задачу, не дивлячись ні на вік, ні на стан здоров’я, він 24 лютого 2022-го року став до лав спочатку 135-ї бригади ТРО, потім, з 2024-го року – до 250-ї. Служив чесно та відповідально. Знову, як і під час служби в АТО/ООС, у гарячих точках. Мав подяки від командування, був неодноразово нагороджений, серед нагород медаль «За оборону рідної держави», «Золотий Хрест» головнокомандувача Збройних Сил України. Дідик Микола Іванович, гранатометник 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу механізованої роти на позивний «Дід» загинув 6-го травня 2024-го року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області.
Микола Іванович до останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі. Він віддав своє життя за вільну Україну та мир. Мій тато Дідик Микола Іванович справжній Герой, який заслуговує на найвищу нагороду - Герой України(посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна і світла пам'ять. Слава Україні!
Я донька, військовослужбовця, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно)моєму батькові військовослужбовцю ЗСУ, гранатометнику 1-го механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини А4639 Дідику Миколі Івановичу. Микола Іванович був призваний на строкову службу і доля розпорядилась так, що вже вісімнадцятирічним юнаком він отримав досвід учасника бойових дій: його армійська служба відбувалася на території республіки Афганіста.
У 2015-му році Микола Дідик став до лав учасників АТО/ООС: адже, якщо не я, то хто? – Така була позиція мого тата. У складі 25-ї десантно-штурмової бригади його підрозділ брав участь у найгарячіших точках бойових дій, серед яких Мар’їнка та інші.
Участь у повномасштабній війні з російським агресором Микола Іванович сприйняв як безумовну свою задачу, не дивлячись ні на вік, ні на стан здоров’я, він 24 лютого 2022-го року став до лав спочатку 135-ї бригади ТРО, потім, з 2024-го року – до 250-ї. Служив чесно та відповідально. Знову, як і під час служби в АТО/ООС, у гарячих точках. Мав подяки від командування, був неодноразово нагороджений, серед нагород медаль «За оборону рідної держави», «Золотий Хрест» головнокомандувача Збройних Сил України. Дідик Микола Іванович, гранатометник 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу механізованої роти на позивний «Дід» загинув 6-го травня 2024-го року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області.
Микола Іванович до останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі. Він віддав своє життя за вільну Україну та мир. Мій тато Дідик Микола Іванович справжній Герой, який заслуговує на найвищу нагороду - Герой України(посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна і світла пам'ять. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Єрьомін Владислав Олександрович
19 червня 2025
2.
Лущ Лариса Володимирівна
19 червня 2025
3.
Могильник Володимир Анатолійович
19 червня 2025
4.
Марчук Ольга Михайлівна
19 червня 2025
5.
Федорищак Іван Васильович
19 червня 2025
6.
Романенко Людмила Володимирівна
19 червня 2025
7.
Шабалтас Олександр Миколайович
19 червня 2025
8.
Форисюк Оксана Олександрівна
19 червня 2025
9.
Дячок Ірина Григорівна
19 червня 2025
10.
Линів Марія Михайлівна
19 червня 2025
11.
Чапля Соломія Степанівна
19 червня 2025
12.
Коробчинська Олександра Володимирівна
19 червня 2025
13.
Бецель Жанна Петрівна
19 червня 2025
14.
Поломарчук Віталій Григорович
19 червня 2025
15.
Петрик Людмила Федорівна
19 червня 2025
16.
Дубей Яна Іванівна
19 червня 2025
17.
Шибко Марія Володимирівна
19 червня 2025
18.
Алєкса Андрій Петрович
19 червня 2025
19.
Гінчер Павло Олександрович
19 червня 2025
20.
Білостоцька Галина Павлівна
19 червня 2025
21.
Балас Ірина Анатоліївна
19 червня 2025
22.
Химчак Роман Іванович
19 червня 2025
23.
Богомол Марія Іванівна
19 червня 2025
24.
Гладких Світлана Валеріївна
19 червня 2025
25.
Сипко Інеса Павлівна
19 червня 2025
26.
Прудка Олена Миколаївна
19 червня 2025
27.
Семененко Сергій Анатолійович
19 червня 2025
28.
Чаплінський Олександр Миколайович
19 червня 2025
29.
Мазуренок Надія Іванівна
19 червня 2025
30.
Грек Наталія Петрівна
19 червня 2025
1989
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 90 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.