Про присвоєння звання «Герой України» (посмертно) Володимиру ЗГУРСЬКОМУ

Шановний Пане Президенте!

Ми, родина, друзі та побратими, звертаємося до Вас із щирим проханням — посмертно присвоїти найвищу державну нагороду України — звання Героя України — нашому рідному, справжньому патріоту, захиснику, військовослужбовцю ЗГУРСЬКОМУ Володимиру Михайловичу!
Просимо Вас, Володимире Олександровичу, вшанувати його пам’ять і подвиг, як знак вдячності українського народу за його безцінний внесок у нашу спільну боротьбу за волю та гідність.

ЗГУРСЬКИЙ Володимир Михайлович, оператор відділення бойового управління радіотехнічної батареї 5404 зенітно-ракетного дивізіону військової частини А4623, загинув 20 травня 2025 року внаслідок ворожого мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Павлівка Сумського району Сумської області під час виконання бойового завдання.

Народився 25 червня 1993 року в селі Станин Радехівського району Львівської області. До повномасштабного вторгнення вів приватну масажну практику у власній студії, де здобув репутацію висококваліфікованого професіонала та чуйної людини, яка повертала людям здоров’я і віру в себе.

З початком війни Володимир не залишився осторонь. У 2023 році, сповнений патріотизму та почуття обов’язку, він відмовився від перспективної цивільної кар’єри та свідомо обрав шлях військового, демонструючи мужність, відданість і справжню громадянську позицію. Під час служби зарекомендував себе як професійний, відповідальний і рішучий воїн. Саме за це був нагороджений Грамотою за самовіддане служіння українському народові, сумлінне і бездоганне виконання службового обов'язку під час захисту суверенітету і територіальної цілісності України.

За життя Володимир був взірцем для побратимів, щирим другом і гідним сином свого народу. Його бойові товариші відзначають не лише його високий фаховий рівень, а й надзвичайну силу волі, велику любов до життя.

20 травня він віддав своє життя у бою, до останнього подиху залишаючись вірним Присязі й обов’язку перед державою та народом.
Йому був лише 31 рік… Він не встиг створити сім’ю, не зазнав радості батьківства, не дожив до мирного завтра. Та він устиг зробити найважливіше — захистити Україну ціною власного життя.
Його руки в мирному житті дарували людям здоров’я, а на війні — рятували життя, тримаючи небо над Україною.

Загибель Володимира стала глибокою трагедією для нас — його рідних, побратимів, друзів і всіх, хто мав честь знати його особисто.
Присвоєння звання Героя України (посмертно) ЗГУРСЬКОМУ Володимиру Михайловичу стане гідним вшануванням його героїзму, безмежної відданості українській державі та проявом вдячності від усього українського народу. Адже у нас є можливість жити, тому маємо з гідністю берегти його ім’я та передавати пам’ять про нього далі — як про справжнього Героя України!

З повагою і вірою у справедливість
сестра Ольга