Шановний пане Президенте України! Звертаюсь до Вас з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) відважному захиснику нашої держави, військовослужбовцю Збройних Сил України, моєму чоловіку Квасному Дмитру Володимировичу.
Народився Дмитро 7 листопада 1987 року в селі Комарів, Сокальського району, Львівської області. Навчався в місцевій початковій школі. Згодом закінчив Волицьку школу. Працював в приватній агрофірмі Білий Стік.
24 лютого 2022 року Дмитро був призваний до лав Збройних Сил України. Служив кулеметником 2 штурмового відділення 3 штурмової роти військової частини А 4640. Брав безпосередньу участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російського окупанта проти України, перебуваючи в Донецькій області на Авдіївському та Покровському напрямках.
Дмитро неодноразово отримував вогнепальні, уламкові поранення під час ворожих артобстрілів КАБами, мінометами. Перебував на коксохімічному заводі, де отримав травми хребта та контузію. Вірний присязі та державі Україна, до останнього стояв у строю, захищаючи рідну землю від ворога.
Дмитро зарекомендував себе як надійний побратим, добрий друг, сміливий воїн. Як на війні так і в мирному житі - був добрим чоловіком, людиною з великим серцем, щирим душею. Дмитра поважали всі, хто мав честь знати його особисто.
1 березня 2024 року, перебуваючи в лікарні після важкого поранення, Дмитро був нагороджений посвідченням та медаллю "Незламним Героям російсько-українсьої війни» від ВО «Країна».
З червня 2024 року Дмитро вважався безвісти зниклим. Ми усі мали велику надію почути будь яку звістку від Дмитра. Проте дива не сталося - 6 червня 2024 року Дмитро загинув в ході бойових дій в районі населеного пункту Новопокровське, Покровського району, Донецької області, під час виконання бойових завдань, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, захисту Батьківщини.
Вважаємо, що присвоєння звання Героя України (посмертно) Квасному Дмитру Володимировичу буде гідним визнанням його подвигу і знаком вдячності всього народу за його жертовність, а також символом єдності та підтримки для всіх тих, які захищають нашу Батьківщину.
Висловлюємо щире прохання підтримати петицію. Це найменше, що можна зробити на знак подяки Героям за наше життя!
Вічна слава Героям України!