Шановний пане Президенте України!
Прошу Вас вшанувати пам’ять військовослужбовця Збройних Сил України — Савченка Віталія Юрійовича, 11 березня 2003 року народження, шляхом присвоєння йому найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно).
З дитинства Віталій був активним, чесним, справедливим і рішучим. Він мав чітке почуття відповідальності та гідності. У підлітковому віці професійно займався змішаними бойовими мистецтвами (ММА), демонструючи силу волі, дисципліну й витримку. Був сильним не лише фізично, а й морально.
Мріючи зробити свій внесок у розвиток держави, навчався в Одеському юридичному навчальному закладі, здобуваючи освіту у сфері права. Він прагнув справедливості не лише в бою, а й у мирному житті.
З початком повномасштабної війни Віталій не залишився осторонь. Він добровільно підписав контракт із Збройними Силами України та служив у лавах військової частини А4638, обіймаючи посаду стрільця-снайпера третього штурмового відділення, штурмового взводу, 2-ї штурмової роти, 2-го штурмового батальйону.
У червні 2025 року, під час бойових дій поблизу села Греківка Луганської області, Віталій виконав свій військовий обов’язок, проявивши мужність і самовідданість, які заслуговують на найвищу оцінку. Він віддав своє життя заради побратимів та України.
Йому було лише 22 роки.
Прошу Вас вшанувати його пам’ять і подвиг, присвоївши Савченку Віталію Юрійовичу звання Героя України (посмертно) — найвищу державну нагороду, що стане гідним визнанням його мужності, самовідданості та патріотизму.
Цей крок підкреслить важливість кожного воїна, який стоїть на захисті нашої держави, та збереже пам’ять про тих, хто віддав життя за незалежність і свободу України.
З повагою і надією,
Сніжана
Сестра Савченка Віталія Юрійовича