Шановний Пане Президенте!
Прошу присвоїти Почесне звання Героя України (посмертно)
моєму татові механіку-водію 1 танкового взводу 2 танкової роти 32 танкового батальйону військової частини A4784, солдату Пироженку Олександру Віталійовичу, який
народився 10 серпня 1983 року. Ще з 2014 року, з самого
початку війни, Олександр став на захист Батьківщини. Він отримав статус Учасника бойових дій, нагрудні знаки, повернувся до цивільного життя — але коли країна знову потребувала, він знову був у строю. Без вагань пішов на війну — бо не міг інакше. Він знав, що мусить.
Відданий Військовий присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обовʼязок, в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув на полі бою 05 березня 2025 року в районі населеного пункту Піщане, Покровського району, Донецької області. Отримавши поранення не сумісне з життям: Ворожий дрон зробив скид прямо в тіло мого тата.
На нього вдома чекали: дві донечки, дружина, мати та
сестра.
Я хочу, щоб подвиг мого тата не був забутий, щоб його
знали та памʼятали, бо гідний цього звання.
Слава Україні!