№22/248720-еп
СУТЬ ЗВЕРНЕННЯ: Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Ослюку Максиму Ігоровичу
Автор (ініціатор): Ослюк Вадим Ігорович
Дата оприлюднення: 20 червня 2025
Шановний Пане Президенте!
Звертаємося з проханням ініціювати присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) —
Ослюку Максиму Ігоровичу, молодшому сержанту, командиру 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини А7400 (225 ОШП).
Ослюк Максим Ігорович,
народжений 11 червня 1999 року,
ще з 2019 року був захисником України, проходив службу за контрактом, був учасником АТО, брав участь в антитерористичній операції у складі Збройних сил України, має статус учасника бойових дій.
По закінченню контракту, впевнено та добровільно продовжив службу, довівши вірність військовій присязі.
Під час служби отримав два поранення: у зоні проведення АТО та під час повномасштабного вторгнення у 2024 році. Але цілеспрямовано повернувся до строю, адже працював за покликанням. Сам обрав шлях військової служби, аби стати на захист України.
З початку повномасштабної агресії РФ Максим брав участь у найважливіших операціях на ключових напрямках фронту:
• операції на Часовому Яру (героїчно вистояв оточення понад два тижні);
• оборона та стримування ворога на Донеччині;
• Курської операції на території ворога.
За свої бойові заслуги він був нагороджений відзнаками.
10 листопада 2024 року, виконуючи бойове завдання в районі н. п. Новоіванівка Курської області рф, Максим загинув унаслідок мінометного обстрілу позицій. Отримав поранення, несумісні з життям. Тривалий час вважався безвісти зниклим. Тіло Героя було опізнане за результатами ДНК-експертизи через довгих 7 місяців.
Він залишив по собі батьків, брата та сестру. Життя Максима - це приклад справжньої відданості, мужності та великої любові до рідної землі.
Його шлях — це про честь, про сміливість і про те, як сильно можна любити Батьківщину.
Ми звертаємося з проханням гідно вшанувати пам’ять Ослюка Максима Ігоровича та присвоїти йому звання Героя України (посмертно) — як знак глибокої вдячності від народу та держави, за які він віддав найцінніше — власне життя. Йому назавжди 25…
З повагою, рідний брат Ослюк Вадим Ігорович
Звертаємося з проханням ініціювати присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) —
Ослюку Максиму Ігоровичу, молодшому сержанту, командиру 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини А7400 (225 ОШП).
Ослюк Максим Ігорович,
народжений 11 червня 1999 року,
ще з 2019 року був захисником України, проходив службу за контрактом, був учасником АТО, брав участь в антитерористичній операції у складі Збройних сил України, має статус учасника бойових дій.
По закінченню контракту, впевнено та добровільно продовжив службу, довівши вірність військовій присязі.
Під час служби отримав два поранення: у зоні проведення АТО та під час повномасштабного вторгнення у 2024 році. Але цілеспрямовано повернувся до строю, адже працював за покликанням. Сам обрав шлях військової служби, аби стати на захист України.
З початку повномасштабної агресії РФ Максим брав участь у найважливіших операціях на ключових напрямках фронту:
• операції на Часовому Яру (героїчно вистояв оточення понад два тижні);
• оборона та стримування ворога на Донеччині;
• Курської операції на території ворога.
За свої бойові заслуги він був нагороджений відзнаками.
10 листопада 2024 року, виконуючи бойове завдання в районі н. п. Новоіванівка Курської області рф, Максим загинув унаслідок мінометного обстрілу позицій. Отримав поранення, несумісні з життям. Тривалий час вважався безвісти зниклим. Тіло Героя було опізнане за результатами ДНК-експертизи через довгих 7 місяців.
Він залишив по собі батьків, брата та сестру. Життя Максима - це приклад справжньої відданості, мужності та великої любові до рідної землі.
Його шлях — це про честь, про сміливість і про те, як сильно можна любити Батьківщину.
Ми звертаємося з проханням гідно вшанувати пам’ять Ослюка Максима Ігоровича та присвоїти йому звання Героя України (посмертно) — як знак глибокої вдячності від народу та держави, за які він віддав найцінніше — власне життя. Йому назавжди 25…
З повагою, рідний брат Ослюк Вадим Ігорович
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Лігавий Дмитро Сергійович
12 серпня 2025
2.
Харко Галина Миронівна
12 серпня 2025
3.
Іваненко Марія Василівна
12 серпня 2025
4.
Безпалько Катерина Володимирівна
12 серпня 2025
5.
Вашечкіна Анна Юріївна
12 серпня 2025
6.
Хлопова Ганна Василівна
11 серпня 2025
7.
Комар Владислава Миколаївна
11 серпня 2025
8.
Василишин Марія Ярославівна
11 серпня 2025
9.
Болотова Наталія Вікторівна
11 серпня 2025
10.
Волошенюк Наталія Володимирівна
11 серпня 2025
11.
Вівтюк Руслана Юріївна
11 серпня 2025
12.
Ткачук Тамара Володимирівна
11 серпня 2025
13.
Сахаревич Світлана Петрівна
11 серпня 2025
14.
Поліщук Марина Олександрівна
11 серпня 2025
15.
Вітвіцька Світлана Вікторівна
11 серпня 2025
16.
Ізмайлов Максим Сергійович
11 серпня 2025
17.
Ізмайлова Ольга Віталіївна
11 серпня 2025
18.
Пазиченко Світлана Михайлівна
11 серпня 2025
19.
Нетичук Володимир Віталійович
11 серпня 2025
20.
Зінчук Каріна Василівна
11 серпня 2025
21.
Одноріг Юлія Юріївна
11 серпня 2025
22.
Сокол Інна Мирославівна
11 серпня 2025
23.
Чекановський Валерій Анатолійович
11 серпня 2025
24.
Пономарьова Валентина Василівна
11 серпня 2025
25.
Шевчук Ольга Миколаївна
11 серпня 2025
26.
Манжай Тетяна Григорівна
11 серпня 2025
27.
Бодачевська Дар'я Геннадіївна
11 серпня 2025
28.
Шульга Алла Леонідівна
11 серпня 2025
29.
Ковальчук Дмитро Олексійович
11 серпня 2025
30.
Шолотюк Аліна Миколаївна
11 серпня 2025
12485
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 40 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.