№22/248720-еп
СУТЬ ЗВЕРНЕННЯ: Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Ослюку Максиму Ігоровичу
Автор (ініціатор): Ослюк Вадим Ігорович
Дата оприлюднення: 20 червня 2025
Шановний Пане Президенте!
Звертаємося з проханням ініціювати присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) —
Ослюку Максиму Ігоровичу, молодшому сержанту, командиру 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини А7400 (225 ОШП).
Ослюк Максим Ігорович,
народжений 11 червня 1999 року,
ще з 2019 року був захисником України, проходив службу за контрактом, був учасником АТО, брав участь в антитерористичній операції у складі Збройних сил України, має статус учасника бойових дій.
По закінченню контракту, впевнено та добровільно продовжив службу, довівши вірність військовій присязі.
Під час служби отримав два поранення: у зоні проведення АТО та під час повномасштабного вторгнення у 2024 році. Але цілеспрямовано повернувся до строю, адже працював за покликанням. Сам обрав шлях військової служби, аби стати на захист України.
З початку повномасштабної агресії РФ Максим брав участь у найважливіших операціях на ключових напрямках фронту:
• операції на Часовому Яру (героїчно вистояв оточення понад два тижні);
• оборона та стримування ворога на Донеччині;
• Курської операції на території ворога.
За свої бойові заслуги він був нагороджений відзнаками.
10 листопада 2024 року, виконуючи бойове завдання в районі н. п. Новоіванівка Курської області рф, Максим загинув унаслідок мінометного обстрілу позицій. Отримав поранення, несумісні з життям. Тривалий час вважався безвісти зниклим. Тіло Героя було опізнане за результатами ДНК-експертизи через довгих 7 місяців.
Він залишив по собі батьків, брата та сестру. Життя Максима - це приклад справжньої відданості, мужності та великої любові до рідної землі.
Його шлях — це про честь, про сміливість і про те, як сильно можна любити Батьківщину.
Ми звертаємося з проханням гідно вшанувати пам’ять Ослюка Максима Ігоровича та присвоїти йому звання Героя України (посмертно) — як знак глибокої вдячності від народу та держави, за які він віддав найцінніше — власне життя. Йому назавжди 25…
З повагою, рідний брат Ослюк Вадим Ігорович
Звертаємося з проханням ініціювати присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) —
Ослюку Максиму Ігоровичу, молодшому сержанту, командиру 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини А7400 (225 ОШП).
Ослюк Максим Ігорович,
народжений 11 червня 1999 року,
ще з 2019 року був захисником України, проходив службу за контрактом, був учасником АТО, брав участь в антитерористичній операції у складі Збройних сил України, має статус учасника бойових дій.
По закінченню контракту, впевнено та добровільно продовжив службу, довівши вірність військовій присязі.
Під час служби отримав два поранення: у зоні проведення АТО та під час повномасштабного вторгнення у 2024 році. Але цілеспрямовано повернувся до строю, адже працював за покликанням. Сам обрав шлях військової служби, аби стати на захист України.
З початку повномасштабної агресії РФ Максим брав участь у найважливіших операціях на ключових напрямках фронту:
• операції на Часовому Яру (героїчно вистояв оточення понад два тижні);
• оборона та стримування ворога на Донеччині;
• Курської операції на території ворога.
За свої бойові заслуги він був нагороджений відзнаками.
10 листопада 2024 року, виконуючи бойове завдання в районі н. п. Новоіванівка Курської області рф, Максим загинув унаслідок мінометного обстрілу позицій. Отримав поранення, несумісні з життям. Тривалий час вважався безвісти зниклим. Тіло Героя було опізнане за результатами ДНК-експертизи через довгих 7 місяців.
Він залишив по собі батьків, брата та сестру. Життя Максима - це приклад справжньої відданості, мужності та великої любові до рідної землі.
Його шлях — це про честь, про сміливість і про те, як сильно можна любити Батьківщину.
Ми звертаємося з проханням гідно вшанувати пам’ять Ослюка Максима Ігоровича та присвоїти йому звання Героя України (посмертно) — як знак глибокої вдячності від народу та держави, за які він віддав найцінніше — власне життя. Йому назавжди 25…
З повагою, рідний брат Ослюк Вадим Ігорович
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Старікова Юлія Олександрівна
07 серпня 2025
2.
Нагорна Ніна Іванівна
07 серпня 2025
3.
Кабанова Світлана Вікторівна
07 серпня 2025
4.
Аляб'єва Галина Володимирівна
07 серпня 2025
5.
Ортинська Марія Зіновіївна
07 серпня 2025
6.
Василець Тетяна Віталіївна
07 серпня 2025
7.
Соляник Наталія Миронівна
07 серпня 2025
8.
Четверикова Тетяна Миколаївна
07 серпня 2025
9.
Казакова Світлана Володимирівна
07 серпня 2025
10.
Пипа Лариса Володимирівна
07 серпня 2025
11.
Питлюк Надія Михайлівна
07 серпня 2025
12.
Журавель Яна Вікторівна
07 серпня 2025
13.
Лавренко Анна Володимирівна
07 серпня 2025
14.
Кавалершина Наталя Іванівна
07 серпня 2025
15.
Новак Валентина Яківна
07 серпня 2025
16.
Коваленко Ірина Леонідівна
07 серпня 2025
17.
Дмитренко Юлія Олександрівна
07 серпня 2025
18.
Домбровська Наталя Валентинівна
07 серпня 2025
19.
Жарська Зоряна Богданівна
07 серпня 2025
20.
Дуброва Алла Миколаївна
07 серпня 2025
21.
Капленко Юлія Миколаївна
07 серпня 2025
22.
Березіна Мирослава Леонідівна
07 серпня 2025
23.
Бабич Надія Василівна
07 серпня 2025
24.
Овсієнко Світлана Миколаївна
07 серпня 2025
25.
Реут Ольга Кирилівна
07 серпня 2025
26.
Ткачук Віталій Михайлович
07 серпня 2025
27.
Єрмолаєва Галина Станіславівна
07 серпня 2025
28.
Шаповал Лариса Василівна
07 серпня 2025
29.
Гриб Лариса Олександрівна
07 серпня 2025
30.
Тарасенко Інна Олексіївна
07 серпня 2025
11577
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 45 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.