Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) солдату-оператору БПЛА взводу безпілотних авіаційних комплексів 2-відділення, 3-батайону оперативного призначення, моєму синові, Малецькому Андрію Романовичу (позивний «Каратель»), 12.12.2002 року народження, який проживав у с.Звенигород Львівської області, Львівського району.
З 20.11.2021 року мій син проходив строкову службу у Національній Гвардії України в місті Павлоград Дніпропетровської області. На початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, а саме - 15.03.2022 року, Андрій був переведений до 2- мінометного взводу, 9-роти оперативного призначення, 3- батальйону в/ч 3024 НГУ. З 20.03.2023 року продовжив свою службу дешифрувальником розвідувальних матеріалів з безпілотних авіаційних комплексів 2 - відділення, оперативного призначення ч 3018 НГУ; 3 - батальйону «Свобода» бригади наступу НГУ Рубіж. Мій син мав великі успіхи на службі. Попри свій юний вік він успішно виконував усі поставлені завдання та провів багато розвідувальних заходів в зоні бойових дій. Його поважало керівництво та бойові побратими.
За віддану службу народові України, Андрія неодноразово приставляли до нагород: 18.01.2024 року нагороджений памʼятною медаллю «Честь. Слава. Держава»; 9.10 2024 року - нагрудним знаком «За доблесну службу».
Андрій був мужнім сином своєї Батьківщини, який захищав цілісність кордонів нашої держави та відчайдушно боровся за волю України.
На своє останнє бойове завдання Андрій вийшов 22.10.2024 року. В районі населеного пункту с.Спірне Бахмутського району Донецької області він потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Був уражений вибуховою хвилею, отримав поранення ноги, від якого стік кров’ю і помер.
За місць до смерті, Андрій одружився. На жаль, він уже ніколи не побачить і не обійме свою дружину, та не візьме на руки синочка, який народився після його загибелі. Він завжди сильно любив свою родину, віддаючи їм всю свою теплоту та турботу.
Назавжди 21…Наш герой любив життя, мріяв, будував плани, але віддав найдорожче - своє життя, заради нашого майбутнього, заради України. Вважаю, що мій син заслуговує найвищої державної нагороди - звання «Герой України» (посмертно).
Вічна і світла памʼять. Шана і вдячність назавжди.
Слава Україні! Героям Слава