Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові — Ганичу Даніїлу Олеговичу, молодшому сержанту Збройних Сил України, військовослужбовцю 33 окремого інженерного батальйону, військова частина А4733, який загинув 28 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Білоусівка, Сумської області.
Даніїл був учасником АТО — ще з 2016 року захищав Україну на сході. За свою службу в той період був нагороджений відзнакою Президента України “За участь в антитерористичній операції”. З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року він добровільно повернувся до лав Збройних Сил України. Впродовж понад трьох років безперервної служби Даніїл виконував бойові завдання на різних напрямках фронту, включно з найскладнішими.
Під час проходження військової служби Даніїл Олегович неодноразово зазнавав поранень. Після лікування щоразу повертався до строю та продовжував виконання бойових завдань, демонструючи стійкість, мужність та вірність військовій присязі.
Останнім часом він проходив службу на Курському напрямку, де брав участь у виконанні бойових завдань підвищеної складності. 28 травня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі села Білоусівка, Даніїл загинув смертю Героя.
Посмертно він був нагороджений відзнакою командира 33 окремого інженерного батальйону, що є свідченням визнання його мужності, професіоналізму та незламного бойового духу.
Даніїлу Ганичу назавжди 30 років.
У нього залишилися мати, молодша сестра, дружина та маленький син, якому на момент загибелі батька було лише півтора року. Даніїл був люблячим сином та чоловіком, турботливим батьком і справжнім патріотом, який поклав життя заради свободи, майбутнього України і кожного з нас.
Прошу вшанувати його подвиг і присвоїти почесне звання “Герой України” (посмертно) як знак найвищого державного визнання його самопожертви, доблесті та вірності військовій присязі.
З повагою, дружина загиблого військовослужбовця Ганич Ірина Олександрівна.