№22/248952-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) ГОЛОДНОМУ ВАДИМУ ГРИГОРОВИЧУ
Автор (ініціатор): Голодна Владислава Вадимівна
Дата оприлюднення: 25 червня 2025
Шановний пане Президенте!
Проcимо Вас присвоїти почесного звання Героя України (посмертно) Голодному Вадиму Григоровичу — військовослужбовцю Збройних Сил України, який героїчно загинув 30 травня 2025 року під час виконання бойового (спеціального) завдання на Сумському напрямку, в районі населеного пункту Бояро-Лежачі Конотопського району, рятуючи життя своїх побратимів ціною власного. Служив солдатом, водієм 2-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти військової частини А4945.
Вадим Голодний народився 7 травня 1972 року в селі Ставниця Летичівського району Хмельницької області. Все своє життя прожив у смт. Стара Синява Хмельницької області , де навчався, працював, створив родину та був глибоко пов’язаний із громадою. Вадим Григорович був добропорядним громадянином, щирим патріотом , активним учасником громадсько-політичного життя, а з 2014 року – волонтером. Протягом життя працював, виховував двох доньок та був опорою для своєї родини. У травні 2022 року добровольцем став до лав Збройних Сил України, щоб захищати Батьківщину, свій дім, свою сім’ю. Брав участь у бойових діях на найгарячіших ділянках фронту: Донецькому (зокрема під Бахмутом), Херсонському, Запорізькому, Харківському напрямках. Після поранень неодноразово повертався на передову. На Сумщині прийняв свій останній бій.
У день загибелі очолював групу бійців, яка виконувала спецоперацію в тилу ворога. Після потрапляння під важкий обстріл усі бійці були поранені. Усвідомлюючи небезпеку, Вадим Григорович — найстарший у групі — прийняв рішення прикрити відхід побратимів. Він залишився на позиції з кулеметом, утримував вогонь до останнього подиху. Завдяки його мужності вдалося врятувати інших воїнів. Він загинув, не відпускаючи курок зброї.
У 2023 році був нагороджений Орденом “За мужність” III ступеня, а також медаллю «Ветеран війни».
Голодний Вадим Григорович був справжнім прикладом хоробрості, гідності та відданості Україні. Його вчинок є символом найвищого прояву самопожертви в ім’я Батьківщини та заслуговує на найвище державне визнання.
Від імені родини загиблого, звертаюся до Вас, пане Президенте, з щирим проханням гідно вшанувати його подвиг , мужність і самопожертву. Прошу присвоїти Голодному Вадиму Григоровичу найвище звання - Героя України (посмертно). Він був і назавжди залишиться справжнім сином України, прикладом сили , честі та любові до Батьківщини.
Вічна пам’ять Герою України!
З глибокою повагою та вірою у справедливість
Донька загиблого Героя Голодна Владислава.
Проcимо Вас присвоїти почесного звання Героя України (посмертно) Голодному Вадиму Григоровичу — військовослужбовцю Збройних Сил України, який героїчно загинув 30 травня 2025 року під час виконання бойового (спеціального) завдання на Сумському напрямку, в районі населеного пункту Бояро-Лежачі Конотопського району, рятуючи життя своїх побратимів ціною власного. Служив солдатом, водієм 2-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти військової частини А4945.
Вадим Голодний народився 7 травня 1972 року в селі Ставниця Летичівського району Хмельницької області. Все своє життя прожив у смт. Стара Синява Хмельницької області , де навчався, працював, створив родину та був глибоко пов’язаний із громадою. Вадим Григорович був добропорядним громадянином, щирим патріотом , активним учасником громадсько-політичного життя, а з 2014 року – волонтером. Протягом життя працював, виховував двох доньок та був опорою для своєї родини. У травні 2022 року добровольцем став до лав Збройних Сил України, щоб захищати Батьківщину, свій дім, свою сім’ю. Брав участь у бойових діях на найгарячіших ділянках фронту: Донецькому (зокрема під Бахмутом), Херсонському, Запорізькому, Харківському напрямках. Після поранень неодноразово повертався на передову. На Сумщині прийняв свій останній бій.
У день загибелі очолював групу бійців, яка виконувала спецоперацію в тилу ворога. Після потрапляння під важкий обстріл усі бійці були поранені. Усвідомлюючи небезпеку, Вадим Григорович — найстарший у групі — прийняв рішення прикрити відхід побратимів. Він залишився на позиції з кулеметом, утримував вогонь до останнього подиху. Завдяки його мужності вдалося врятувати інших воїнів. Він загинув, не відпускаючи курок зброї.
У 2023 році був нагороджений Орденом “За мужність” III ступеня, а також медаллю «Ветеран війни».
Голодний Вадим Григорович був справжнім прикладом хоробрості, гідності та відданості Україні. Його вчинок є символом найвищого прояву самопожертви в ім’я Батьківщини та заслуговує на найвище державне визнання.
Від імені родини загиблого, звертаюся до Вас, пане Президенте, з щирим проханням гідно вшанувати його подвиг , мужність і самопожертву. Прошу присвоїти Голодному Вадиму Григоровичу найвище звання - Героя України (посмертно). Він був і назавжди залишиться справжнім сином України, прикладом сили , честі та любові до Батьківщини.
Вічна пам’ять Герою України!
З глибокою повагою та вірою у справедливість
Донька загиблого Героя Голодна Владислава.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Лека Дар'я Олегівна
14 липня 2025
2.
Борисюк Наталія Павлівна
14 липня 2025
3.
Левченко Альона Олександрівна
14 липня 2025
4.
Горбатюк Віталій Анатолійович
14 липня 2025
5.
Стасюк Василь Володимирович
14 липня 2025
6.
Ярош Ірина Миколаївна
14 липня 2025
7.
Янчук Тетяна Яківна
14 липня 2025
8.
Орловська Олександра Максимівна
14 липня 2025
9.
Відюков Юрій Олегович
14 липня 2025
10.
Яремцьо Михайло Зореславович
14 липня 2025
11.
Закарян Арсен Жирайрович
14 липня 2025
12.
Лащ Євгенія Вікторовна
14 липня 2025
13.
Сенькова-Комісарчук Олена Леонідівна
14 липня 2025
14.
Микитенко Оксана Олексіївна
14 липня 2025
15.
Івахів Оксана Ігорівна
14 липня 2025
16.
Прохніцька Юлія Сергіївна
14 липня 2025
17.
Бомок Марія Ігорівна
14 липня 2025
18.
Кошеля Іванна Василівна
14 липня 2025
19.
Савенко Наталія Олександрівна
14 липня 2025
20.
Ребко Сніжанна Ігорівна
14 липня 2025
21.
Макаренко Тетяна Олександрівна
14 липня 2025
22.
Ромаскевич Ольга Георгіївна
14 липня 2025
23.
Салій Олег Володимирович
14 липня 2025
24.
Власова Дар'я Олександрівна
14 липня 2025
25.
Корунець Ганна Анатоліївна
14 липня 2025
26.
Цай Віра Миколаївна
14 липня 2025
27.
Довганюк Тетяна Ігорівна
14 липня 2025
28.
Лесик Віталій Юрійович
14 липня 2025
29.
Дєдюх Діана Андріївна
14 липня 2025
30.
Шемраєв Денис Володимирович
14 липня 2025
7214
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 74 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.