Шановний пане Президенте!
Звертаюсь до Вас з проханням присвоїти Звання «Герой України» (посмертно) Сичевському В’ячеславу Володимировичу.
Сичевський В’ячеслав Володимирович народився 19.06.1986 року в місті Славута, Хмельницької області. У 1991 році разом з родиною переїхав у місто Дніпрорудне, Василівського району, Запорізької області.
У 2003 році закінчив 11 класів загальноосвітньої школи № 3, в місті Днепрорудне. В тому ж році вступив до Запорізького національного університету на історичний факультет. У 2008 році закінчив курс навчання в Запорізькому національному університеті, та здобув кваліфікацію Історик, Викладач Історії, За спеціальністю «Історія».
В лютому 2022 року, коли країна агресор російська федерація, почала повномасштабне вторгнення, В’ячеслав не вагаючись пішов добровольцем на захист нашої Держави та відчайдушно служив у 110 бригаді ТРО, потім згодом перейшов до лав ЗСУ. При виконанні бойових завдань, був неодноразово поранений, мав контузії, втрачено частково слух. Лікування та реабілітацію проходив в Запорізькій клінічній лікарні. Після одужання вирішив вступити до 33 бригади В/Ч А 4447, в котрій отримав звання командира відділення безпілотних авіакомплексів взводу безпілотних авіакомплексів механічного батальйону.
За час служби був нагороджений від Головнокомандувача ЗСУ нагрудним знаком «Золотий Хрест» та отримав звання «Молодший сержант»
З 19 лютого 2025 року вважався зниклим безвісті в районі селища Константинопіль Волновахського (Покровського) району Донецької області. Згодом стало відомо що, В’ячеслав загинув в наслідок ворожого удару FPF дроном по автомобільному транспорту при виконанні бойового завдання з побратимами.
Родина втратила мужнього та відданого захисника не тільки нашої Держави, але й своєї родини. В’ячеслав був гордістю сім’ї, люблячим сином, надійним другом та підтримкою для свого молодшого брата. Був щирим, добрим, світлою людино з великим люблячим серцем. Завжди допоможе мудрою порадою та підтримає морально в тяжкі хвилини. Він любив життя і мав багато планів, котрі мріяв втілювати у життя після перемоги.
Прошу підписати петицію та присвоїти звання «Герой-України»:
Молодшому сержанту, командиру відділення безпілотних авіакомплексів взводу безпілотних авіакомплексів механічного батальйону.
Вічна пам’ять та шана Герою!
Слава Україні! Героям Слава!