Шановний пане Президенте!
Від імені родини, побратимів та всіх, хто знав і поважав Бунду Олександра Миколайовича, звертаємося до Вас із проханням про присвоєння йому звання Героя України (посмертно).
Бунда Олександр Миколайович народився в Україні та присвятив своє життя служінню Батьківщині.
З 2013 по 2016 рік навчався у Київському електромеханічному коледжі за спеціальністю "Технічне обслуговування, ремонт та експлуатація тягового та рухомого складу". Після завершення навчання вирішив присвятити себе службі в ДСНС України.
З листопада 2016 року по 2022 рік проходив службу за контрактом у Головному управлінні Державної служби надзвичайних ситуацій України на посаді пожежника-рятувальника. Олександр завжди проявляв високу відповідальність, професіоналізм та самопожертву в боротьбі за життя і безпеку громадян України.
У серпні 2024 року Бунда Олександр Миколайович став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил України, де проходив службу в 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді на посаді оператора 1-го відділення взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки (в/ч А-0224).
Під час виконання бойових завдань Олександр проявив незламну мужність, рішучість та професіоналізм.
22 листопада 2024року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Романівка Донецької області, під час активного наступу противника, він мужньо вступив у стрілецький бій, використовуючи всі наявні засоби вогневого ураження. Завдякийого діям було знищено бойову машину піхоти ворога та нейтралізовано значну кількість живої сили противника, щодозволило зберегти стратегічно важливі позиції.
29 листопада 2024 року в тому ж районі під час бою із застосуванням бронетехніки та артилерії противника Олександр, незважаючи на обстріли fpv-дронів і артилерійський вогонь, влучно вразив ворожий танк, що змусило ворога відступити і врятувало життя побратимів.
5 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Ганнівка, Покровського району, Донецької області, Бунда Олександр Миколайович героїчно загинув під час мінометного обстрілу, отримавши поранення, несумісні з життям.
Олександр був справжнім воїном, який до останнього подиху стояв на захисті своєї країни. Він залишив після себе маленьку донечку Софійку, якій всього рік і дев’ять місяців.
Зі слів його побратимів, Олександр є символом мужності, незламності та відданості Україні. Його професіоналізм, рішучістьта здатність до прийняття правильних рішень у найскладніших ситуаціях рятували життя багатьох українських воїнів.
З огляду на його виняткові заслуги перед Україною, проявлену мужність, героїзм та самопожертву у боротьбі за свободу та незалежність нашої держави, ми закликаємо Вас розглянути можливість присвоєння солдату Бунді Олександру Миколайовичу найвищої державної нагороди – звання Героя України (посмертно).