№22/249242-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) Лущику Стасу Миколайовичу
Автор (ініціатор): Лущик Марія Василівна
Дата оприлюднення: 03 липня 2025
Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути можливість присвоєння звання Героя України (посмертно) Лущику Стасу Миколайовичу, 30.12.1998 р.н., який добровільно став на захист нашої держави, вступивши до лав Збройних Сил України 9 березня 2022 року.
Стас служив у складі 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ, мав звання старший солдат, вірно виконував бойові завдання, демонструючи мужність, витримку та вірність присязі.
17 листопада 2023 року під час бойового завдання його розстріляли, після чого тіло було забране ворожою стороною. Лише в жовтні 2024 року тіло Героя було повернуто на Батьківщину, а 15 квітня 2025 року – з почестями поховане.
Разом з ним загинуло багато побратимів. Ті, хто залишилися живими, й досі підтримують зв’язок з родиною, вшановують його пам’ять, розповідаючи про безстрашність і самовідданість Стаса.
У нього залишилися дружина Марія, мама Люба, батько Микола та сестра Катя. Родина втратила сина, чоловіка, брата, а Україна – справжнього Захисника.
Його подвиг — це приклад для майбутніх поколінь. Прошу вшанувати пам’ять Лущика Стаса Миколайовича найвищою державною нагородою — званням Героя України (посмертно).
З повагою та надією на справедливість.
Прошу Вас розглянути можливість присвоєння звання Героя України (посмертно) Лущику Стасу Миколайовичу, 30.12.1998 р.н., який добровільно став на захист нашої держави, вступивши до лав Збройних Сил України 9 березня 2022 року.
Стас служив у складі 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ, мав звання старший солдат, вірно виконував бойові завдання, демонструючи мужність, витримку та вірність присязі.
17 листопада 2023 року під час бойового завдання його розстріляли, після чого тіло було забране ворожою стороною. Лише в жовтні 2024 року тіло Героя було повернуто на Батьківщину, а 15 квітня 2025 року – з почестями поховане.
Разом з ним загинуло багато побратимів. Ті, хто залишилися живими, й досі підтримують зв’язок з родиною, вшановують його пам’ять, розповідаючи про безстрашність і самовідданість Стаса.
У нього залишилися дружина Марія, мама Люба, батько Микола та сестра Катя. Родина втратила сина, чоловіка, брата, а Україна – справжнього Захисника.
Його подвиг — це приклад для майбутніх поколінь. Прошу вшанувати пам’ять Лущика Стаса Миколайовича найвищою державною нагородою — званням Героя України (посмертно).
З повагою та надією на справедливість.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Зелінська Ганна Вікторівна
03 жовтня 2025
2.
Юрчак Олена Валентинівна
03 жовтня 2025
3.
Ярмольчук Тетяна Андріївна
03 жовтня 2025
4.
Лук'яненко Олена Олегівна
03 жовтня 2025
5.
Демчук Ірина Володимирівна
03 жовтня 2025
6.
Чолак Ірина Олександрівна
03 жовтня 2025
7.
Маляр Наталія Миколаївна
03 жовтня 2025
8.
Юрків Анастасія Валеріївна
03 жовтня 2025
9.
Яремчук Ольга Іванівна
03 жовтня 2025
10.
Чайковська Анастасія Богданівна
03 жовтня 2025
11.
Янишенко Орислава Іванівна
03 жовтня 2025
12.
Борин Світлана Ігорівна
03 жовтня 2025
13.
Макогін Оксана Богданівна
03 жовтня 2025
14.
Швед Ірина Леонідівна
03 жовтня 2025
15.
Король-Орел Вікторія Анатоліївна
03 жовтня 2025
16.
Ванат Юлія Йосипівна
03 жовтня 2025
17.
Дяченко Марина Олександрівна
03 жовтня 2025
18.
Пономарьов Олександр Олександрович
03 жовтня 2025
19.
Старосольська Соломія Петрівна
02 жовтня 2025
20.
Марич Христина Степанівна
02 жовтня 2025
21.
Шелест Олена Борисівна
02 жовтня 2025
22.
Білінська Лариса Володимирівна
02 жовтня 2025
23.
Осиповська Юлія Володимирівна
02 жовтня 2025
24.
Мисюра Оксана Василівна
02 жовтня 2025
25.
Степень Тетяна Олександрівна
02 жовтня 2025
26.
Фреїв Христина Ігорівна
02 жовтня 2025
27.
Желєзняк Марія Олександрівна
02 жовтня 2025
28.
Шкреба Анна Вікторівна
02 жовтня 2025
29.
Зрум Дарина Олександрівна
02 жовтня 2025
30.
Верещинська Леся Романівна
02 жовтня 2025