№22/249584-еп
Присвоєння почесного звання героя України (посмертно)
Автор (ініціатор): Дидюк Лариса Миколаївна
Дата оприлюднення: 10 липня 2025
Шановний пане Президенте!
Відповідно до статті 106 Конституції України та Закону України «Про державні нагороди України», ми, родина, друзі, побратими та всі небайдужі громадяни, звертаємося до Вас із проханням присвоїти високе звання Героя України (посмертно) Дидюку Вадиму Вікторовичу, який героїчно загинув, виконуючи бойове завдання під час захисту нашої держави.
Дидюк Вадим Вікторович, єдиний син у мами Дидюк Лариси , яка впродовж всіх років виховувала сина одна , народився 9 травня 2000 року в селі Привільне, Дубенського району.
Навчався у Привільненській СЗОШ . Після чого вступив у Мирогощанський аграрний коледж і здобув кваліфікацію «Технік-електрик». Життєрадісний ,добрий , веселий , розумний ,
«майстер на всі руки». Любив машини і все, що з ними повʼязано. Після початку повномасштабного вторгнення , був мобілізований на військову службу до військової частини А 1671 у м. Рівне , як водій роти штабних машин першого батальйону звʼязку 55 окремого полку. 30 жовтня 2024 року, був переведений на війську службу в Донецьку область , у відділення розвідки та корегування взводу безпілотних авіаційних комплексів механізованого батальйону військової частини А4667.
Вадим захищав Україну у найгарячішому напрямку . Виконував надскладні бойові завдання як оператор FPV-дронів, як водій транспорту , забезпечував побратимів необхідними речами . Відзначився мужністю, професіоналізмом та відданістю справі.
25 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Плещіівка Краматорського району Донецької області , його життя обірвалося. Обірвалося раптово, жорстоко, невимовно боляче.
Вадима знали як відважного воїна з позивним «Лютий», який ніколи не відмовляв у допомозі, завжди підтримував побратимів, вирішував найскладніші завдання та боровся до останнього. Він мав золоті руки — він умів усе, завжди знаходив рішення в будь-якій ситуації, і ніколи не стояв осторонь, коли хтось потребував підтримки.
Після себе Вадим залишив маму - одну. Його загибель стала важкою втратою для родини, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Він був не просто воїном — він був людиною з великим серцем, який назавжди залишиться у пам’яті сотень людей як промінь світла в найтемніші часи.
З огляду на виняткові заслуги перед Україною, проявлені мужність і героїзм, ми звертаємося до Вас із проханням:
Присвоїти звання Героя України (посмертно) Дидюку Вадиму Вікторовичу.
Це стане не лише визнанням його подвигу, а й важливим нагадуванням для всіх українців про те, якою ціною виборюється наша свобода.
Відповідно до статті 106 Конституції України та Закону України «Про державні нагороди України», ми, родина, друзі, побратими та всі небайдужі громадяни, звертаємося до Вас із проханням присвоїти високе звання Героя України (посмертно) Дидюку Вадиму Вікторовичу, який героїчно загинув, виконуючи бойове завдання під час захисту нашої держави.
Дидюк Вадим Вікторович, єдиний син у мами Дидюк Лариси , яка впродовж всіх років виховувала сина одна , народився 9 травня 2000 року в селі Привільне, Дубенського району.
Навчався у Привільненській СЗОШ . Після чого вступив у Мирогощанський аграрний коледж і здобув кваліфікацію «Технік-електрик». Життєрадісний ,добрий , веселий , розумний ,
«майстер на всі руки». Любив машини і все, що з ними повʼязано. Після початку повномасштабного вторгнення , був мобілізований на військову службу до військової частини А 1671 у м. Рівне , як водій роти штабних машин першого батальйону звʼязку 55 окремого полку. 30 жовтня 2024 року, був переведений на війську службу в Донецьку область , у відділення розвідки та корегування взводу безпілотних авіаційних комплексів механізованого батальйону військової частини А4667.
Вадим захищав Україну у найгарячішому напрямку . Виконував надскладні бойові завдання як оператор FPV-дронів, як водій транспорту , забезпечував побратимів необхідними речами . Відзначився мужністю, професіоналізмом та відданістю справі.
25 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Плещіівка Краматорського району Донецької області , його життя обірвалося. Обірвалося раптово, жорстоко, невимовно боляче.
Вадима знали як відважного воїна з позивним «Лютий», який ніколи не відмовляв у допомозі, завжди підтримував побратимів, вирішував найскладніші завдання та боровся до останнього. Він мав золоті руки — він умів усе, завжди знаходив рішення в будь-якій ситуації, і ніколи не стояв осторонь, коли хтось потребував підтримки.
Після себе Вадим залишив маму - одну. Його загибель стала важкою втратою для родини, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Він був не просто воїном — він був людиною з великим серцем, який назавжди залишиться у пам’яті сотень людей як промінь світла в найтемніші часи.
З огляду на виняткові заслуги перед Україною, проявлені мужність і героїзм, ми звертаємося до Вас із проханням:
Присвоїти звання Героя України (посмертно) Дидюку Вадиму Вікторовичу.
Це стане не лише визнанням його подвигу, а й важливим нагадуванням для всіх українців про те, якою ціною виборюється наша свобода.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Ситар Яніна Богданівна
29 серпня 2025
2.
Прокоф'єва Сніжана Валеріївна
29 серпня 2025
3.
Шабельнюк Данило Андрійович
29 серпня 2025
4.
Малащук Оксана Василівна
29 серпня 2025
5.
Кунець Марта Богданівна
29 серпня 2025
6.
Плотнік Яна Василівна
29 серпня 2025
7.
Волошен Наталія Тимофіївна
29 серпня 2025
8.
Калушка Максим Богданович
29 серпня 2025
9.
Вараница Ольга Ростиславівна
28 серпня 2025
10.
Карічковська Ірина Володимирівна
28 серпня 2025
11.
Ратушна Юлія Святославівна
28 серпня 2025
12.
Руда Лілія Михайлівна
28 серпня 2025
13.
Рябій Аліна Олександрівна
27 серпня 2025
14.
Янісєвич Анжела Юріївна
27 серпня 2025
15.
Поліщук Тетяна Володимирівна
27 серпня 2025
16.
Таргонська Ірина Григорівна
27 серпня 2025
17.
Штиркун Марина Олегівна
27 серпня 2025
18.
Свіргун Вікторія Сергіївна
27 серпня 2025
19.
Сокот Ольга Валеріївна
27 серпня 2025
20.
Хуторна Світлана Володимирівна
26 серпня 2025
21.
Гейбель Наталія Анатоліївна
26 серпня 2025
22.
Муцин Галина Ігорівна
26 серпня 2025
23.
Косорукова Тетяна Володимирівна
26 серпня 2025
24.
Курило Ніна Василівна
25 серпня 2025
25.
Бубирь Тетяна Дмитрівна
25 серпня 2025
26.
Трішньовська Галина Геннадіївна
24 серпня 2025
27.
Цукренко Дарія Леонідівна
24 серпня 2025
28.
Юрченко Ірина Валентинівна
24 серпня 2025
29.
Двойнішнікова Олена Олександрівна
24 серпня 2025
30.
Красько Зінаїда Володимирівна
24 серпня 2025
1811
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 42 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.