№22/249604-еп
Прошу вас надати звання Герой України "посмертно" Титюк Віктор Анатолійович, солдат 4-ї бригади оперативного реагування Національної Гвардії України. Який загинув обороняючи Україну та тереторіальну цілісність України,на Покровському напрямку Донецької області.
Автор (ініціатор): Титюк Вадим Вікторович
Дата оприлюднення: 11 липня 2025
Жорстока війна знову принесла біль і втрату у наш дім. Під час виконання бойових завдань, захищаючи рідну землю від ворога, 5 липня 2025 року загинув наш земляк — Титюк Віктор Анатолійович, 1976 року народження.
Йому б ще жити, будувати плани, обіймати рідних, але доля розпорядилася інакше… Життєвий шлях Віктора Анатолійовича був непростим, сповненим випробувань і переїздів, однак у кожному місці, де він опинявся, залишав по собі добру пам’ять.
До Чорнобильської катастрофи Віктор навчався в школі м. Прип’ять, далі родина була змушена переїхати до Кузнецовська (нині Вараш) Рівненської області, а навчання в 9 –10 класах він завершував у селі Норинці Народицького району. Згодом сім'я оселилися в Овручі.
Віктор не цурався жодної тяжкої праці — працював у дорожній службі, в колгоспі та комунальному підприємстві.
Останні роки разом із родиною проживав у селищі Бородянка. З перших днів повномасштабного вторгнення, навіть перебуваючи в окупації, він не залишався осторонь. Разом із друзями виготовляв коктейлі Молотова, які передавали нашим захисникам. Це була його перша лінія боротьби — тихий, але рішучий спротив.
У 2023 році за покликом серця став на захист рідної країни. Він не вагався — обрав шлях справжнього чоловіка, воїна, захисника.
Його побратими згадують Віктора як турботливого, доброзичливого та справедливого. До його думки дослухалися, його поважали. Він завжди знаходив слово підтримки, завжди був поруч, коли було важко.
У його серці завжди жила любов до України та тривога за майбутнє своїх дітей.
Овруцький міський голова Іван Коруд, колектив міської ради та жителі громади висловлюють щирі слова співчуття матері Ользі Іванівні, батьку Анатолію Миколайовичу, дружині Олені Іванівні, сину Вадиму, доньці Вероніці, сестрам Марині та Катерині, брату Івану, який теж пройшов пекло війни: пережив Іловайськмий котел, перебуваючи, свого часу, на службі в зоні АТО/ООС. У цей невимовно важкий час – ми розділяємо ваш біль і разом з вами оплакуємо непоправну втрату.
Світла пам’ять Герою.
Про час зустрічі Героя на Щиті та чин поховання повідомимо додатково.
Йому б ще жити, будувати плани, обіймати рідних, але доля розпорядилася інакше… Життєвий шлях Віктора Анатолійовича був непростим, сповненим випробувань і переїздів, однак у кожному місці, де він опинявся, залишав по собі добру пам’ять.
До Чорнобильської катастрофи Віктор навчався в школі м. Прип’ять, далі родина була змушена переїхати до Кузнецовська (нині Вараш) Рівненської області, а навчання в 9 –10 класах він завершував у селі Норинці Народицького району. Згодом сім'я оселилися в Овручі.
Віктор не цурався жодної тяжкої праці — працював у дорожній службі, в колгоспі та комунальному підприємстві.
Останні роки разом із родиною проживав у селищі Бородянка. З перших днів повномасштабного вторгнення, навіть перебуваючи в окупації, він не залишався осторонь. Разом із друзями виготовляв коктейлі Молотова, які передавали нашим захисникам. Це була його перша лінія боротьби — тихий, але рішучий спротив.
У 2023 році за покликом серця став на захист рідної країни. Він не вагався — обрав шлях справжнього чоловіка, воїна, захисника.
Його побратими згадують Віктора як турботливого, доброзичливого та справедливого. До його думки дослухалися, його поважали. Він завжди знаходив слово підтримки, завжди був поруч, коли було важко.
У його серці завжди жила любов до України та тривога за майбутнє своїх дітей.
Овруцький міський голова Іван Коруд, колектив міської ради та жителі громади висловлюють щирі слова співчуття матері Ользі Іванівні, батьку Анатолію Миколайовичу, дружині Олені Іванівні, сину Вадиму, доньці Вероніці, сестрам Марині та Катерині, брату Івану, який теж пройшов пекло війни: пережив Іловайськмий котел, перебуваючи, свого часу, на службі в зоні АТО/ООС. У цей невимовно важкий час – ми розділяємо ваш біль і разом з вами оплакуємо непоправну втрату.
Світла пам’ять Герою.
Про час зустрічі Героя на Щиті та чин поховання повідомимо додатково.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Сейко Анастасія-Марія Андріївна
11 жовтня 2025
2.
Кузбакова Анастасія Джамбулівна
11 жовтня 2025
3.
Черкова Тетяна Миколаївна
11 жовтня 2025
4.
Кобець Ніна Вікторівна
11 жовтня 2025
5.
Коновальчук Вікторія Валеріївна
11 жовтня 2025
6.
Лучечко-Жеребецька Христина Ярославівна
11 жовтня 2025
7.
Циганчук Яна Миколаївна
11 жовтня 2025
8.
Сидорчук Петро Олександрович
11 жовтня 2025
9.
Степюк Вікторія Михайлівна
11 жовтня 2025
10.
Лісько Єлизавета Русланівна
11 жовтня 2025
11.
Бахур Мар'яна Василівна
11 жовтня 2025
12.
Дремух Наталія Василівна
11 жовтня 2025
13.
Дунаєвська Оксана Феліксівна
11 жовтня 2025
14.
Гордій Наталія Володимирівна
11 жовтня 2025
15.
Парфенюк Людмила Ростиславівна
11 жовтня 2025
16.
Прокопчук Марія Зеновіївна
11 жовтня 2025
17.
Моісеєнко Яна Олександрівна
11 жовтня 2025
18.
Ляшкевич Ольга Ігорівна
11 жовтня 2025
19.
Романко Оксана Мар'янівна
11 жовтня 2025
20.
Бикалович Марта Юріївна
11 жовтня 2025
21.
Петрушкова Марина Анатоліївна
11 жовтня 2025
22.
Канарьова Ольга Анатоліївна
11 жовтня 2025
23.
Самаріна Галина Дмитрівна
11 жовтня 2025
24.
Пантєєва Тетяна Олексіївна
10 жовтня 2025
25.
Диндин Марія Володимирівна
10 жовтня 2025
26.
Бентковська Марія Олегівна
10 жовтня 2025
27.
Гринчук Дмитро Олександрович
10 жовтня 2025
28.
Максимчук Наталія Андріївна
10 жовтня 2025
29.
Корольова Людмила Миколаївна
10 жовтня 2025
30.
Мельник Оксана Михайлівна
10 жовтня 2025