№22/249604-еп
Прошу вас надати звання Герой України "посмертно" Титюк Віктор Анатолійович, солдат 4-ї бригади оперативного реагування Національної Гвардії України. Який загинув обороняючи Україну та тереторіальну цілісність України,на Покровському напрямку Донецької області.
Автор (ініціатор): Титюк Вадим Вікторович
Дата оприлюднення: 11 липня 2025
Жорстока війна знову принесла біль і втрату у наш дім. Під час виконання бойових завдань, захищаючи рідну землю від ворога, 5 липня 2025 року загинув наш земляк — Титюк Віктор Анатолійович, 1976 року народження.
Йому б ще жити, будувати плани, обіймати рідних, але доля розпорядилася інакше… Життєвий шлях Віктора Анатолійовича був непростим, сповненим випробувань і переїздів, однак у кожному місці, де він опинявся, залишав по собі добру пам’ять.
До Чорнобильської катастрофи Віктор навчався в школі м. Прип’ять, далі родина була змушена переїхати до Кузнецовська (нині Вараш) Рівненської області, а навчання в 9 –10 класах він завершував у селі Норинці Народицького району. Згодом сім'я оселилися в Овручі.
Віктор не цурався жодної тяжкої праці — працював у дорожній службі, в колгоспі та комунальному підприємстві.
Останні роки разом із родиною проживав у селищі Бородянка. З перших днів повномасштабного вторгнення, навіть перебуваючи в окупації, він не залишався осторонь. Разом із друзями виготовляв коктейлі Молотова, які передавали нашим захисникам. Це була його перша лінія боротьби — тихий, але рішучий спротив.
У 2023 році за покликом серця став на захист рідної країни. Він не вагався — обрав шлях справжнього чоловіка, воїна, захисника.
Його побратими згадують Віктора як турботливого, доброзичливого та справедливого. До його думки дослухалися, його поважали. Він завжди знаходив слово підтримки, завжди був поруч, коли було важко.
У його серці завжди жила любов до України та тривога за майбутнє своїх дітей.
Овруцький міський голова Іван Коруд, колектив міської ради та жителі громади висловлюють щирі слова співчуття матері Ользі Іванівні, батьку Анатолію Миколайовичу, дружині Олені Іванівні, сину Вадиму, доньці Вероніці, сестрам Марині та Катерині, брату Івану, який теж пройшов пекло війни: пережив Іловайськмий котел, перебуваючи, свого часу, на службі в зоні АТО/ООС. У цей невимовно важкий час – ми розділяємо ваш біль і разом з вами оплакуємо непоправну втрату.
Світла пам’ять Герою.
Про час зустрічі Героя на Щиті та чин поховання повідомимо додатково.
Йому б ще жити, будувати плани, обіймати рідних, але доля розпорядилася інакше… Життєвий шлях Віктора Анатолійовича був непростим, сповненим випробувань і переїздів, однак у кожному місці, де він опинявся, залишав по собі добру пам’ять.
До Чорнобильської катастрофи Віктор навчався в школі м. Прип’ять, далі родина була змушена переїхати до Кузнецовська (нині Вараш) Рівненської області, а навчання в 9 –10 класах він завершував у селі Норинці Народицького району. Згодом сім'я оселилися в Овручі.
Віктор не цурався жодної тяжкої праці — працював у дорожній службі, в колгоспі та комунальному підприємстві.
Останні роки разом із родиною проживав у селищі Бородянка. З перших днів повномасштабного вторгнення, навіть перебуваючи в окупації, він не залишався осторонь. Разом із друзями виготовляв коктейлі Молотова, які передавали нашим захисникам. Це була його перша лінія боротьби — тихий, але рішучий спротив.
У 2023 році за покликом серця став на захист рідної країни. Він не вагався — обрав шлях справжнього чоловіка, воїна, захисника.
Його побратими згадують Віктора як турботливого, доброзичливого та справедливого. До його думки дослухалися, його поважали. Він завжди знаходив слово підтримки, завжди був поруч, коли було важко.
У його серці завжди жила любов до України та тривога за майбутнє своїх дітей.
Овруцький міський голова Іван Коруд, колектив міської ради та жителі громади висловлюють щирі слова співчуття матері Ользі Іванівні, батьку Анатолію Миколайовичу, дружині Олені Іванівні, сину Вадиму, доньці Вероніці, сестрам Марині та Катерині, брату Івану, який теж пройшов пекло війни: пережив Іловайськмий котел, перебуваючи, свого часу, на службі в зоні АТО/ООС. У цей невимовно важкий час – ми розділяємо ваш біль і разом з вами оплакуємо непоправну втрату.
Світла пам’ять Герою.
Про час зустрічі Героя на Щиті та чин поховання повідомимо додатково.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Шолодько Михайло Ігорович
15 липня 2025
2.
Капущак Христина Василівна
15 липня 2025
3.
Капій Катерина Русланівна
14 липня 2025
4.
Ганич Ірина Олександрівна
14 липня 2025
5.
Чемерис Наталя Миколаївна
14 липня 2025
6.
Струк Христина Володимирівна
14 липня 2025
7.
Дворська Віта Борисівна
14 липня 2025
8.
Круліковська Анастасія Олексіївна
14 липня 2025
9.
Водзянська Олена Андріївна
14 липня 2025
10.
Ломович Микола Васильович
14 липня 2025
11.
Гудзь Тетяна Григорівна
14 липня 2025
12.
Білий Максим Володимирович
14 липня 2025
13.
Ольховенко Катерина Василівна
14 липня 2025
14.
Петровська Вікторія Вікторівна
14 липня 2025
15.
Левчишина Лілія Іванівна
14 липня 2025
16.
Депутат Христина Василівна
14 липня 2025
17.
Ефа Світлана Миколаївна
14 липня 2025
18.
Кравченко Наталія Дмитрівна
14 липня 2025
19.
Косик Ярослава Андріївна
14 липня 2025
20.
Чирва Віктор Олександрович
14 липня 2025
21.
Чифліклій Олександра Олександрівна
14 липня 2025
22.
Кухар Наталія Романівна
14 липня 2025
23.
Масловська Світлана Вікторівна
14 липня 2025
24.
Галкіна Тетяна Іванівна
14 липня 2025
25.
Масло Віктор Іванович
14 липня 2025
26.
Клепацька Віра Михайлівна
14 липня 2025
27.
Хомік Ірина Ярославівна
14 липня 2025
28.
Грициєнко Юлія Андріївна
14 липня 2025
29.
Лихошапко Ольга Адамівна
14 липня 2025
30.
Хруслов Іван Валерійович
14 липня 2025
780
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 89 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.