№22/249604-еп
Прошу вас надати звання Герой України "посмертно" Титюк Віктор Анатолійович, солдат 4-ї бригади оперативного реагування Національної Гвардії України. Який загинув обороняючи Україну та тереторіальну цілісність України,на Покровському напрямку Донецької області.
Автор (ініціатор): Титюк Вадим Вікторович
Дата оприлюднення: 11 липня 2025
Жорстока війна знову принесла біль і втрату у наш дім. Під час виконання бойових завдань, захищаючи рідну землю від ворога, 5 липня 2025 року загинув наш земляк — Титюк Віктор Анатолійович, 1976 року народження.
Йому б ще жити, будувати плани, обіймати рідних, але доля розпорядилася інакше… Життєвий шлях Віктора Анатолійовича був непростим, сповненим випробувань і переїздів, однак у кожному місці, де він опинявся, залишав по собі добру пам’ять.
До Чорнобильської катастрофи Віктор навчався в школі м. Прип’ять, далі родина була змушена переїхати до Кузнецовська (нині Вараш) Рівненської області, а навчання в 9 –10 класах він завершував у селі Норинці Народицького району. Згодом сім'я оселилися в Овручі.
Віктор не цурався жодної тяжкої праці — працював у дорожній службі, в колгоспі та комунальному підприємстві.
Останні роки разом із родиною проживав у селищі Бородянка. З перших днів повномасштабного вторгнення, навіть перебуваючи в окупації, він не залишався осторонь. Разом із друзями виготовляв коктейлі Молотова, які передавали нашим захисникам. Це була його перша лінія боротьби — тихий, але рішучий спротив.
У 2023 році за покликом серця став на захист рідної країни. Він не вагався — обрав шлях справжнього чоловіка, воїна, захисника.
Його побратими згадують Віктора як турботливого, доброзичливого та справедливого. До його думки дослухалися, його поважали. Він завжди знаходив слово підтримки, завжди був поруч, коли було важко.
У його серці завжди жила любов до України та тривога за майбутнє своїх дітей.
Овруцький міський голова Іван Коруд, колектив міської ради та жителі громади висловлюють щирі слова співчуття матері Ользі Іванівні, батьку Анатолію Миколайовичу, дружині Олені Іванівні, сину Вадиму, доньці Вероніці, сестрам Марині та Катерині, брату Івану, який теж пройшов пекло війни: пережив Іловайськмий котел, перебуваючи, свого часу, на службі в зоні АТО/ООС. У цей невимовно важкий час – ми розділяємо ваш біль і разом з вами оплакуємо непоправну втрату.
Світла пам’ять Герою.
Про час зустрічі Героя на Щиті та чин поховання повідомимо додатково.
Йому б ще жити, будувати плани, обіймати рідних, але доля розпорядилася інакше… Життєвий шлях Віктора Анатолійовича був непростим, сповненим випробувань і переїздів, однак у кожному місці, де він опинявся, залишав по собі добру пам’ять.
До Чорнобильської катастрофи Віктор навчався в школі м. Прип’ять, далі родина була змушена переїхати до Кузнецовська (нині Вараш) Рівненської області, а навчання в 9 –10 класах він завершував у селі Норинці Народицького району. Згодом сім'я оселилися в Овручі.
Віктор не цурався жодної тяжкої праці — працював у дорожній службі, в колгоспі та комунальному підприємстві.
Останні роки разом із родиною проживав у селищі Бородянка. З перших днів повномасштабного вторгнення, навіть перебуваючи в окупації, він не залишався осторонь. Разом із друзями виготовляв коктейлі Молотова, які передавали нашим захисникам. Це була його перша лінія боротьби — тихий, але рішучий спротив.
У 2023 році за покликом серця став на захист рідної країни. Він не вагався — обрав шлях справжнього чоловіка, воїна, захисника.
Його побратими згадують Віктора як турботливого, доброзичливого та справедливого. До його думки дослухалися, його поважали. Він завжди знаходив слово підтримки, завжди був поруч, коли було важко.
У його серці завжди жила любов до України та тривога за майбутнє своїх дітей.
Овруцький міський голова Іван Коруд, колектив міської ради та жителі громади висловлюють щирі слова співчуття матері Ользі Іванівні, батьку Анатолію Миколайовичу, дружині Олені Іванівні, сину Вадиму, доньці Вероніці, сестрам Марині та Катерині, брату Івану, який теж пройшов пекло війни: пережив Іловайськмий котел, перебуваючи, свого часу, на службі в зоні АТО/ООС. У цей невимовно важкий час – ми розділяємо ваш біль і разом з вами оплакуємо непоправну втрату.
Світла пам’ять Герою.
Про час зустрічі Героя на Щиті та чин поховання повідомимо додатково.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Перепелиця Оксана Богданівна
29 серпня 2025
2.
Ситар Яніна Богданівна
29 серпня 2025
3.
Прокоф'єва Сніжана Валеріївна
29 серпня 2025
4.
Шабельнюк Данило Андрійович
29 серпня 2025
5.
Малащук Оксана Василівна
29 серпня 2025
6.
Ігнатов Анатолій Михайлович
29 серпня 2025
7.
Кунець Марта Богданівна
29 серпня 2025
8.
Плотнік Яна Василівна
29 серпня 2025
9.
Волошен Наталія Тимофіївна
29 серпня 2025
10.
Калушка Максим Богданович
29 серпня 2025
11.
Вараница Ольга Ростиславівна
28 серпня 2025
12.
Семенова Олена Львівна
28 серпня 2025
13.
Карічковська Ірина Володимирівна
28 серпня 2025
14.
Ратушна Юлія Святославівна
28 серпня 2025
15.
Руда Лілія Михайлівна
28 серпня 2025
16.
Рябій Аліна Олександрівна
27 серпня 2025
17.
Янісєвич Анжела Юріївна
27 серпня 2025
18.
Варол Ніна Олександрівна
27 серпня 2025
19.
Руденко Анастасія Ігорівна
27 серпня 2025
20.
Володимир Уляна Олегівна
27 серпня 2025
21.
Поліщук Тетяна Володимирівна
27 серпня 2025
22.
Таргонська Ірина Григорівна
27 серпня 2025
23.
Свіргун Вікторія Сергіївна
27 серпня 2025
24.
Хуторна Світлана Володимирівна
26 серпня 2025
25.
Муцин Галина Ігорівна
26 серпня 2025
26.
Косорукова Тетяна Володимирівна
26 серпня 2025
27.
Дехтяренко Тетяна Миколаївна
26 серпня 2025
28.
Шептур Віра Григорівна
26 серпня 2025
29.
Дакус Мар'яна Костянтинівна
26 серпня 2025
30.
Бубирь Тетяна Дмитрівна
25 серпня 2025
1700
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 43 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.