Прошу присвоїти посмертно звання Героя України водію саперу 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини А 7320 Тимошенко Євгенію Сергійовичу 1998р.н.Позивний ,,Їжак".Без сина та батька залишились тато,мама та донечка 7 років.

Вітаю,Пане Президенте!
Я,мама загиблого Героя,звертаюся до Вас від імені нашої сім'ї, батьків,донечки,рідних та близьких, друзів загиблого.
Прошу присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) хороброму та вірному захиснику Батьківщини Тимошенко Євгенію Сергійовичу 15.09.1998року народження,який героїчно загинув 07.03.2025р.від отриманих травм несумісних з життям,під час безпосередньої участі у оборонних діях по обороні Державного кордону України в районі н.п.Попівка Охтирського району Сумської області,пов'язаних із захистом Батьківщини.
Народився та виріс в с.Попівка. після школи вступив до Охтирського центр ПТО, де здобув спеціальність слюсар з ремонту с/г машин та устаткування. Строкову службу проходив у лавах ЗСУ. Служба в армії була його покликанням,після армії Євгеній працював у колгоспі,,Україна ''трактористом погружчиком.15 березня 2023 року був мобілізований. Євгеній як справжній патріот змінив своє зручне взуття на берці. Свій бойовий шлях проходив в 117 ОБр ТРо водієм-сапером,він зарекомендував себе людиною розсудливою,дисциплінованою,добивався своєї мети,був відданим та мужнім воїном.Брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони кордону України,а саме Курський напрямок.За час проходження військової служби Євгеній завжди був готовий до виконання поставлених завдань.
Справедливість -це було не просто слово для Євгенія,а сенс його життя.При цьому надзвичайно людяний, відповідний,надій,добрий та щирий. Його побратими згадують,як надзвичайно розумну та позитивно налаштовану людину.Він міг підтримати товаришів у найскладніші моменти.
У свої 26 років мріяв про майбутнє мирне життя у вільній Україні.Мріяв створити сім'ю,ростити донечку Аріну,якій на теперішній час 7 років, допомагати своїм батькам,які залишилися без власного житла.
Але нажаль мрії так і не здійснились.
Нехай пам'ять про Євгенія назавжди залишиться світлою в наших серцях,як символ відваги,героїзму та безмежної любові до України.
Вічна пам'ять Герою!
Слава Україні

Враховуючи його визначний внесок у захист нашої держави прошу присвоїти воді-саперу Тимошенко Євгенію Сергійовичу, звання Героя України (посмертно).Це стане гідним вшануванням пам'яті Героя та підтримкою його родини.
Йому назавжди 26...
рошу присвоїти посмертно звання Героя України водію саперу 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини А 7320 Тимошенко Євгенію Сергійовичу 1998 р.н..Позивний ,,Їжак".Без сина та батька залишились тато,мама та донечка 7 років.

Вітаю,Пане Президенте!
Я,мама загиблого Героя,звертаюся до Вас від імені нашої сім'ї, батьків,донечки,рідних та близьких, друзів загиблого.
Прошу присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) хороброму та вірному захиснику Батьківщини Тимошенко Євгенію Сергійовичу 15.09.1998року народження,який героїчно загинув 07.03.2025р.від отриманих травм несумісних з життям від мінно-вибухової хвилі,під час безпосередньої участі у оборонних діях по обороні Державного кордону України в районі н.п.Попівка Охтирського району Сумської області,пов'язаних із захистом Батьківщини.
Народився та виріс в с.Попівка. після школи вступив до Охтирського центр ПТО, де здобув спеціальність слюсар з ремонту с/г машин та устаткування. Строкову службу проходив у лавах ЗСУ,128 окрема гірсько-штурмова бригада, служба в армії була його покликанням.
15 березня 2023 року був мобілізований Євгеній як справжній патріот змінив своє зручне взуття на берці. Свій бойовий шлях проходив в 117 ОБр ТРо водієм-сапером,він зарекомендував себе людиною розсудливою,дисциплінованою,добивався своєї мети,був відданим та мужнім воїном.Брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони кордону України,а саме виконував бойові завдання в Курській області Має відзнаку ,,Учасник бойових дій'',та нагорода,,Ветеран війни''.За час проходження військової служби Євгеній завжди був готовий до виконання поставлених завдань.
Справедливість -це було не просто слово для Євгенія,а сенс його життя.При цьому надзвичайно людяний, відповідний,надій,добрий та щирий. Його побратими згадують,як надзвичайно розумну та позитивно налаштовану людину.Він міг підтримати товаришів у найскладніші моменти.
У свої 26 років мріяв про майбутнє мирне життя у вільній Україні.Мріяв створити сім'ю,ростити донечку Аріну,якій на теперішній час 7 років, допомагати своїм батькам,які залишилися без власного житла.
Але нажаль мрії так і не здійснились.
Нехай пам'ять про Євгенія назавжди залишиться світлою в наших серцях,як символ відваги,героїзму та безмежної любові до України.
Вічна пам'ять Герою!
Слава Україні

Враховуючи його визначний внесок у захист нашої держави просимо присвоїти водію-саперу Тимошенко Євгенію Сергійовичу, звання Героя України (посмертно).Це стане гідним вшануванням пам'яті Героя та підтримкою його родини.
Йому назавжди 26