Шановний пане Президенте України!
Звертаюся до Вас з проханням про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму брату — Реві Антону Сергійовичу, військовослужбовцю сил спеціального призначення Збройних Сил України.
Я, Рева Аліса, сестра загиблого воїна, звертаюся від імені всієї нашої родини.
Мій брат, Рева Антон Сергійович, народився 15 лютого 2004 року в селі Богуслав Павлоградського району Дніпропетровської області у багатодітній родині. Після закінчення 9 класів Богуславської середньої школи, він вступив до Тернівського гірничого ліцею, після чого працював машиністом підземних установок на шахті.
У 2023 році, коли його друзі пішли на фронт, Антон не зміг залишитися осторонь і добровільно вступив до лав Збройних Сил України, щоб захищати нашу Батьківщину. Він проходив службу у військових частинах А4087, 7124, 5011, де обіймав посаду старшого оператора.
Антон довго обороняв кордони Сумщини. З перших днів служби проявляв мужність, рішучість і дисциплінованість, навіть попри свій молодий вік. Він підтримував бойовий дух побратимів, завжди був першим у найнебезпечніших завданнях. За словами командирів та товаришів по службі, Антон був відважним воїном, який не боявся ворога й завжди ішов у бій.
1 квітня 2025 року його було призначено старшим оператором роти спеціального призначення загону спеціальних операцій.
На жаль, 1 червня 2025 року Антон героїчно загинув у бою поблизу населеного пункту Яблунівка Сумського району Сумської області, виконуючи бойове завдання.
Прошу Вас, пане Президенте, від імені родини, вшанувати пам’ять молодшого сержанта Реви Антона Сергійовича та розглянути можливість присвоєння йому найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно).
Його подвиг заслуговує на вічну пам’ять і державне визнання, а його родина — на шану та підтримку. Антон мав мрії, плани на майбутнє, хотів створити сім’ю — але війна обірвала його життя.
З повагою,
Рева Аліса
сестра загиблого героя