№22/249918-еп
Присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) старшому солдату Старовєру Давиду Олександровичу
Автор (ініціатор): Старовєр Вікторія Вікторівна
Дата оприлюднення: 15 липня 2025
Шановний Пане Президенте!
Я, Старовєр Вікторія Вікторівна, звертаюся до Вас як мати, з проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму сину, старшому солдату Старовєру Давиду Олександровичу, 11.07.2000 р.н. ,молодому, хороброму і мужньому захиснику України.
Після 7 класу мій син вступив до Київського військового ліцею ім.І.Богуна, який закінчив у 2018 році. Після закінчення ліцею продовжив навчання на юридичному факультеті вишу, але війна не дала можливості отримати вищу освіту.
З березня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України прийняв участь у підтримці особового складу в/ч-А2556, за що отримав подяку від командира цієї частини. Не зважаючи на свій вік – 22 роки, продовжив і далі допомагати збройним силам України нищити ворога - у січні 2023 року добровольцем став на захист держави.
Пройшовши підготовку у Великій Британії був направлений до в/ч-2980 у Донецьку область, де проходив службу. 24.10.2023 р. виконував бойове завдання під Авдіївкою та був поранений ,але повернувся у стрій. За час служби був відзначений медалями «За заслуги», «За відвагу». Паралельно з проходженням служби у в/ч-А2980 Давид пройшов професійний відбір для подальшого проходження служби в ГУР МОУ. 14.04.2024 р. під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії загинув поблизу н.п. Нетайлове, Донецької області, прикриваючи своїх побратимів при наступі ворожої дрг.
Вісім місяців вважався безвісти зниклим. Довгих вісім місяців пошуків, надій, очікувань та віри…
Мій син віддав найцінніше, що в нього було – своє молоде життя за нашу незалежність, за мир, за наше майбутнє і майбутнє нашої держави. Для нашої родини – це найбільше горе, яке могло статися, війна забрала у нас сина, брата,онука… Забрала наші мрії, надії, сподівання, залишивши біль, смуток і горе у житті.
Присвоєння Старовєру Давиду Олександровичу, старшому солдату, найвищої державної нагороди – звання Героя України (посмертно) – стане виявом глибокої шани від держави до його подвигу і засвідчить, що Україна пам’ятає та гідно вшановує пам'ять своїх захисників.
Слава Україні!
Героям Слава!
Я, Старовєр Вікторія Вікторівна, звертаюся до Вас як мати, з проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму сину, старшому солдату Старовєру Давиду Олександровичу, 11.07.2000 р.н. ,молодому, хороброму і мужньому захиснику України.
Після 7 класу мій син вступив до Київського військового ліцею ім.І.Богуна, який закінчив у 2018 році. Після закінчення ліцею продовжив навчання на юридичному факультеті вишу, але війна не дала можливості отримати вищу освіту.
З березня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України прийняв участь у підтримці особового складу в/ч-А2556, за що отримав подяку від командира цієї частини. Не зважаючи на свій вік – 22 роки, продовжив і далі допомагати збройним силам України нищити ворога - у січні 2023 року добровольцем став на захист держави.
Пройшовши підготовку у Великій Британії був направлений до в/ч-2980 у Донецьку область, де проходив службу. 24.10.2023 р. виконував бойове завдання під Авдіївкою та був поранений ,але повернувся у стрій. За час служби був відзначений медалями «За заслуги», «За відвагу». Паралельно з проходженням служби у в/ч-А2980 Давид пройшов професійний відбір для подальшого проходження служби в ГУР МОУ. 14.04.2024 р. під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії загинув поблизу н.п. Нетайлове, Донецької області, прикриваючи своїх побратимів при наступі ворожої дрг.
Вісім місяців вважався безвісти зниклим. Довгих вісім місяців пошуків, надій, очікувань та віри…
Мій син віддав найцінніше, що в нього було – своє молоде життя за нашу незалежність, за мир, за наше майбутнє і майбутнє нашої держави. Для нашої родини – це найбільше горе, яке могло статися, війна забрала у нас сина, брата,онука… Забрала наші мрії, надії, сподівання, залишивши біль, смуток і горе у житті.
Присвоєння Старовєру Давиду Олександровичу, старшому солдату, найвищої державної нагороди – звання Героя України (посмертно) – стане виявом глибокої шани від держави до його подвигу і засвідчить, що Україна пам’ятає та гідно вшановує пам'ять своїх захисників.
Слава Україні!
Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Романюк Євгенія Вікторівна
15 жовтня 2025
2.
Семеріжна Світлана Петрівна
15 жовтня 2025
3.
Усачова Анастасія Віталіївна
15 жовтня 2025
4.
Руднєва Юлія Артемівна
15 жовтня 2025
5.
Панасюк Ірина Миколаївна
15 жовтня 2025
6.
Квач Наталія Михайлівна
15 жовтня 2025
7.
Дуць Анна Віталіївна
15 жовтня 2025
8.
Рибачук Ілона Сергіївна
15 жовтня 2025
9.
Таран Світлана Миколаївна
15 жовтня 2025
10.
Радухівська Ніна Василівна
15 жовтня 2025
11.
Мартинюк Оксана Леонідівна
15 жовтня 2025
12.
Карбівнича Ірина Валентинівна
15 жовтня 2025
13.
Стахів Іван Євгенович
15 жовтня 2025
14.
Вдовіченко Віталій Анатолійович
15 жовтня 2025
15.
Вожик Світлана Валеріївна
15 жовтня 2025
16.
Жемелко Світлана Ярославівна
15 жовтня 2025
17.
Рибіна Олена Іванівна
15 жовтня 2025
18.
Ульгурська Анна Іванівна
15 жовтня 2025
19.
Левицька Оксана Степанівна
15 жовтня 2025
20.
Бабак Марія Степанівна
15 жовтня 2025
21.
Циганюк Віра Степанівна
15 жовтня 2025
22.
Сагайдак Маргарита Володимирівна
15 жовтня 2025
23.
Станкевич Наталія Левківна
15 жовтня 2025
24.
Полєйко Тетяна Олександрівна
15 жовтня 2025
25.
Мельничук Катерина Василівна
15 жовтня 2025
26.
Хилюк Оксана Олександрівна
15 жовтня 2025
27.
Стьопіна Олена Едуардівна
15 жовтня 2025
28.
Семенюк Оксана Сергіївна
15 жовтня 2025
29.
Кашира Вікторія Анатоліївна
15 жовтня 2025
30.
Михайлишин Тетяна Сергіївна
15 жовтня 2025