Пане Президенте, ми просимо Вас вшанувати подвиг старшого солдата Мінакова Вадима Миколайовича, присвоївши йому звання «Герой України» ( посмертно).
5 травня 2022року. Вадим вступив до лав ЗСУ щоб захищати свою Батьківщину,в/ч А4583,а 8 травня 2022року
Вадим був переведений в 72 ОМБР,2 СТРІЛЕЦЬКИЙ БАТАЛЬЙОН , в/ч А2167.Після боїв за Вугледар,був переведений 10.10.2024 у В/Ч В 4955,ВОС143533А,мінометного взводу роти вогневої підтримки.
Вадим народився 28 березня 1993 року у м.Бориспіль, Бориспільського району, Київської області . В цивільному житті він був щирою, чесною, відкритою, відповідальною людиною, відповідальним сином,люблячим дядьком, надійним другом,побратимом і товаришем.
Ми памʼятаємо його як людину, готову прийти на допомогу в складних життєвих і бойових обставинах у будь-який час.
Перебуваючи в зоні активних бойових дій, Вадим ніколи не скаржився, що йому важко, переконував усіх, що все добре, завжди підтримував усіх і посмішка не сходила з його обличчя.
На жаль Вадим загинув під час виконання бойового завдання та безпосередньо беручи участь у бойових діях пов'язаних у захистом Батьківщини,стримуванням та відсіччю збройної агресії з боку російської федерації проти України,загинув приблизно о 16:50 11 червня 2025 року після детонації боєкомплекту біля околиць населеного пункту Клапая, Херсонського району,Херсонської області.
Вадим був людиною з великим серцем та незламною волею.
Відданість військовій присязі, щире прагнення справедливості та незламна віра в перемогу зробили Вадима Мінакова гідним громадянином та справжнім Героєм для своєї Батьківщини.
Вадим був справжнім воїном , зразком незламності і мужності духу. Був відданий службі. Мріяв про життя із своєю родиною у мирній , незалежній , незламній Україні . Хотів щасливого,мирного життя зі своєю сім'єю.
У вічній скорботі з болем у серці залишилися його мама,сестра та батько.
Ми всі пишаємось Вадимом Мінаковим за його мужність та незламність, за його відданість і хоробрість! Таким він назавжди залишиться в наших серцях! Найкращий син для своїх батьків та найкращий брат для своєї сестри.
Нашому Герою назавжди 32!
Пане Президент, від імені сестри та рідних людей просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) старшому солдату Вадиму Мінакову! Ця петиція – найменше що можна зробити для вшанування його пам’яті! Він віддав найцінніше за нас із вами – своє життя! Вічна Слава Герою!
Присвоєння Вадиму Мінакову звання Героя України (посмертно) — це визнання його мужності, відданості, героїзму та самопожертви.
Сподіваємось на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану воїну, який загинув за нас з Вами, за вільну та мирну Україну.
З глибокою повагою та вірою в справедливість.
Сестра Місійко Юлія.