Пане президент!
Я, Кругляк Ірина, прошу присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму брату, вірному сину своєї Батьківщини, хороброму воїну, командиру 3-го розвідувального відділення, розвідувального взводу військової частини А7074, Савчік Віктору Анатолійовичу 24.09.1988 року народження.
З перших днів повномасштабного вторгнення він повернувся з-за кордону і добровільно став на захист України. Ставши до лав ЗСУ, воюючи в 103 окремій бригаді ТРО їм. Андрея Шептицького, він героїчно виборював нашу незалежність і мирне життя. Пройшов найгарячіші напрямки війни. Був на Донеччині, захищаючи рубежі Сіверського Дінця, тримав оборону на Купʼянському напрямку, звільняв Діброву під час Харківського контрнаступу, наступав під час Курської операції і до останнього подиху боронив рідну Сумщину.
Віктор сміливо стояв на на своїх позиціях, ніколи не скаржився, що йому погано, або щось не так. Він був сміливим, впертим, рішучим, мужнім, справжнім Воїном. Завжди йшов на допомогу, не хвилюючись за своє життя, ніколи не залишав бойових товаришів на полі бою.
24.04.25 року мій брат загинув. Він успішно виконав поставлене завдання і вийшов зі своєї позиції, але в біді залишилися його побратими, Віктор міг би не йти за товаришами, але це не про нього. Він пішов рятувати хлопців і попав під артелерійсько-мінометний обстріл. Мій брат своїми вчинками заслуговує на те, щоб його памʼятали і на найвищу державну нагороду Герой України( посмертно)!