№22/250008-еп
Шановний Президенте! Прошу Вас присвоїти найвищу державну нагороду — почесне звання Героя України (посмертно) та орден «Золота Зірка» моєму синові Савчуку Івану Васильовичу (позивний — «СПАС»), військовослужбовцю в/ч А8412, 82-ї окремої десантно-штурмової бригади. Який народився 18 серпня 1994 року в селі Коти Яворівського району Львівської області. Загинув 19 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.
Автор (ініціатор): Савчук Наталія Романівна
Дата оприлюднення: 17 липня 2025
Зі шкільних років Іванові довелося подорослішати в одну мить. У ранньому віці, коли йому було лише 11 років, він разом із братами та сестрою залишився без батька — батько помер. Іван узяв на себе велику відповідальність, як старший син і брат у багатодітній родині, де виховувалося шестеро дітей.
Закінчивши школу в селищі Шкло, він продовжив здобувати освіту в Новояворівському ліцеї, де здобув професію столяра.
У 2012–2013 роках мій син проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України.
У 2017 році разом із дружиною Мирославою стали батьками донечки Марти, яку Іван безмежно любив. Щоб його дитина ніколи не побачила жахіть війни, він вирішив стати на захист своєї родини та держави. Завжди повторював: «Діти — це наше майбутнє!»
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, його брат Ігор та вітчим Роман (якого Іван з любов’ю називав батьком) були серед перших, кого призвали до лав ЗСУ. Тоді Іван сказав:
«Чим я гірший від тата і брата? Я теж іду! Коли прийдуть і скажуть "Здрасті" — буде пізно. А зрештою, мамо, хто, як не ми, або такі, як я!»
У січні 2023 року Іван долучився до лав Збройних Сил України. Спочатку служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді, згодом був переведений до 82-ї ОДШБр.
Попри нелегке дитинство, Іван ніколи не скаржився на труднощі чи втому. Він завжди залишався цілеспрямованим, сильним духом, казав: «Мамо, ми впораємося, ми сильні!»
Був життєрадісним, умів підтримати й розрадити. Завжди стояв горою за своїх молодших братів і сестру. Таким самим залишився і серед побратимів — усміхненим, надійним. Особливо любив риболовлю.
У найважчі миті бойових дій говорив:
«Ми все здолаємо. Ми тут, щоб захистити найдорожчих і не дозволити ворогу топтати наші золоті лани, нашу землю, нашу неньку Україну!»
19 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, мій син загинув. Він з честю виконав свій обов’язок, обороняючи державу, і до останнього залишився їй вірним.
Вічна пам’ять і шана всім Героям — тим, хто віддав життя за наше вільне майбутнє.
Слава Україні! — Героям слава!
Закінчивши школу в селищі Шкло, він продовжив здобувати освіту в Новояворівському ліцеї, де здобув професію столяра.
У 2012–2013 роках мій син проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України.
У 2017 році разом із дружиною Мирославою стали батьками донечки Марти, яку Іван безмежно любив. Щоб його дитина ніколи не побачила жахіть війни, він вирішив стати на захист своєї родини та держави. Завжди повторював: «Діти — це наше майбутнє!»
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, його брат Ігор та вітчим Роман (якого Іван з любов’ю називав батьком) були серед перших, кого призвали до лав ЗСУ. Тоді Іван сказав:
«Чим я гірший від тата і брата? Я теж іду! Коли прийдуть і скажуть "Здрасті" — буде пізно. А зрештою, мамо, хто, як не ми, або такі, як я!»
У січні 2023 року Іван долучився до лав Збройних Сил України. Спочатку служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді, згодом був переведений до 82-ї ОДШБр.
Попри нелегке дитинство, Іван ніколи не скаржився на труднощі чи втому. Він завжди залишався цілеспрямованим, сильним духом, казав: «Мамо, ми впораємося, ми сильні!»
Був життєрадісним, умів підтримати й розрадити. Завжди стояв горою за своїх молодших братів і сестру. Таким самим залишився і серед побратимів — усміхненим, надійним. Особливо любив риболовлю.
У найважчі миті бойових дій говорив:
«Ми все здолаємо. Ми тут, щоб захистити найдорожчих і не дозволити ворогу топтати наші золоті лани, нашу землю, нашу неньку Україну!»
19 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, мій син загинув. Він з честю виконав свій обов’язок, обороняючи державу, і до останнього залишився їй вірним.
Вічна пам’ять і шана всім Героям — тим, хто віддав життя за наше вільне майбутнє.
Слава Україні! — Героям слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Пацай Яна Олександрівна
19 липня 2025
2.
Ткач Ірина Олександрівна
19 липня 2025
3.
Волошин Ірина Леонідівна
19 липня 2025
4.
Ставицький Антон Васильович
19 липня 2025
5.
Гуменюк Валентина Сергіївна
19 липня 2025
6.
Лущинський Петро Васильович
19 липня 2025
7.
Скалозуб Валентина Пилипівна
19 липня 2025
8.
Слободян Галина Володимирівна
19 липня 2025
9.
Вовк Марія Валеріївна
19 липня 2025
10.
Гатченко Ірина Володимирівна
19 липня 2025
11.
Романчук Мар'яна Юріївна
19 липня 2025
12.
Шахов Ігор Олександрович
19 липня 2025
13.
Терзі Ганна Євгенівна
19 липня 2025
14.
Гнилюх Марія Петрівна
19 липня 2025
15.
Бескієру Ольга Василівна
19 липня 2025
16.
Кулик Ірина Борисівна
19 липня 2025
17.
Конкіна Карина Сергіївна
19 липня 2025
18.
Лисогір Іванна Іванівна
19 липня 2025
19.
Світлик Іван Михайлович
19 липня 2025
20.
Пономарьова Надія Дмитрівна
19 липня 2025
21.
Левчук Наталія Павлівна
19 липня 2025
22.
Скобяк Вікторія Русланівна
19 липня 2025
23.
Шевчук Анастасія Віталіївна
19 липня 2025
24.
Молчанова Світлана Михайлівна
19 липня 2025
25.
Гречух Віталій Іванович
19 липня 2025
26.
Лотоцька Лариса Володимирівна
19 липня 2025
27.
Федоричка Ірина Петрівна
19 липня 2025
28.
Аврахова Наталія Олександрівна
19 липня 2025
29.
Березова Оксана Ігорівна
19 липня 2025
30.
Каращук Катерина Ігорівна
19 липня 2025
871
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 91 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.