№22/250034-еп
Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Полюшко Андрію Юрійовичу
Автор (ініціатор): Полюшко Катерина Миколаївна
Дата оприлюднення: 17 липня 2025
Шановний пане Президенте України!
Мене звати Полюшко Катерина, я дружина загиблого захисника України, військовослужбовця Національної гвардії України, штаб-сержанта Полюшко Андрія Юрійовича.
З глибоким болем і водночас з гордістю я звертаюся до Вас з проханням присвоїти моєму чоловіку звання Героя України (посмертно) за його незламну відвагу, героїзм і самопожертву, яку він проявив, захищаючи нашу рідну землю від агресора.
Андрій народився 7 листопада 1988 року в селі Полюшкине Новгород-Сіверського району Чернігівської області. У 2010 році він завершив строкову службу, а вже в листопаді 2011 року підписав контракт і став військовослужбовцем Національної гвардії України. За сумлінну службу, відданість військовій присязі та народу України був нагороджений медаллю «10 років сумлінної служби» . З початком повномасштабного вторгнення він не вагаючись став на захист Батьківщини. Андрій обіймав посаду командира відділення розвідувальних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення роти спеціального призначення військової частини 3022 Східного ОТО НГУ.
З самого початку повномасштабного вторгнення Андрій захищав кордони Сумщини, наближені до агресора, не шкодуючи сил і здоров’я. Він був справжнім професіоналом своєї справи, неодноразово доводив свою майстерність у роботі з безпілотними літальними апаратами, ставши незамінним членом команди. Як командир, він користувався глибоким авторитетом серед своїх побратимів і командування, був надійним і відданим другом, люблячим чоловіком та батьком.
24 квітня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Васильцівка Куп’янського району Харківської області, Андрій загинув від удару ворожого FPV-дрона. Йому було всього 36 років.
Андрій залишив після себе дві маленькі донечки, які навічно пам’ятатимуть свого тата як справжнього героя, що віддав своє життя за їхнє майбутнє, за нашу свободу. Це звання стало б для них символом його нескінченної любові та відваги.
З повагою та гіркотою в серці, я прошу Вас,пане Президенте, присвоїти Андрію Юрійовичу Полюшко звання Героя України (посмертно) за його подвиг і героїзм у боротьбі з ворогом, що надихає нас на подальшу боротьбу за нашу незалежність.
Слава Україні!
Героям слава!
Мене звати Полюшко Катерина, я дружина загиблого захисника України, військовослужбовця Національної гвардії України, штаб-сержанта Полюшко Андрія Юрійовича.
З глибоким болем і водночас з гордістю я звертаюся до Вас з проханням присвоїти моєму чоловіку звання Героя України (посмертно) за його незламну відвагу, героїзм і самопожертву, яку він проявив, захищаючи нашу рідну землю від агресора.
Андрій народився 7 листопада 1988 року в селі Полюшкине Новгород-Сіверського району Чернігівської області. У 2010 році він завершив строкову службу, а вже в листопаді 2011 року підписав контракт і став військовослужбовцем Національної гвардії України. За сумлінну службу, відданість військовій присязі та народу України був нагороджений медаллю «10 років сумлінної служби» . З початком повномасштабного вторгнення він не вагаючись став на захист Батьківщини. Андрій обіймав посаду командира відділення розвідувальних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення роти спеціального призначення військової частини 3022 Східного ОТО НГУ.
З самого початку повномасштабного вторгнення Андрій захищав кордони Сумщини, наближені до агресора, не шкодуючи сил і здоров’я. Він був справжнім професіоналом своєї справи, неодноразово доводив свою майстерність у роботі з безпілотними літальними апаратами, ставши незамінним членом команди. Як командир, він користувався глибоким авторитетом серед своїх побратимів і командування, був надійним і відданим другом, люблячим чоловіком та батьком.
24 квітня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Васильцівка Куп’янського району Харківської області, Андрій загинув від удару ворожого FPV-дрона. Йому було всього 36 років.
Андрій залишив після себе дві маленькі донечки, які навічно пам’ятатимуть свого тата як справжнього героя, що віддав своє життя за їхнє майбутнє, за нашу свободу. Це звання стало б для них символом його нескінченної любові та відваги.
З повагою та гіркотою в серці, я прошу Вас,пане Президенте, присвоїти Андрію Юрійовичу Полюшко звання Героя України (посмертно) за його подвиг і героїзм у боротьбі з ворогом, що надихає нас на подальшу боротьбу за нашу незалежність.
Слава Україні!
Героям слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Позднякова Любов Анатоліївна
14 вересня 2025
2.
Федорчук Леся Андріївна
14 вересня 2025
3.
Чупряк Людмила Анатоліївна
13 вересня 2025
4.
Стріха Яна Русланівна
13 вересня 2025
5.
Думанська Лілія Миколаївна
13 вересня 2025
6.
Щербина Дар'я Миколаївна
12 вересня 2025
7.
Руда Лілія Михайлівна
12 вересня 2025
8.
Опанасенко Альона Миколаївна
12 вересня 2025
9.
Тюхай Оксана Олександрівна
12 вересня 2025
10.
Фірманюк Лілія Олегівна
12 вересня 2025
11.
Кізюк Діана Володимирівна
12 вересня 2025
12.
Бутрик Назар Олександрович
11 вересня 2025
13.
Машталер Світлана Миколаївна
11 вересня 2025
14.
Велігіна Дарина Олександрівна
11 вересня 2025
15.
Щекалюк Галина Анатоліївна
11 вересня 2025
16.
Мельник Катерина Сергіївна
11 вересня 2025
17.
Гончарук Віра Володимирівна
11 вересня 2025
18.
Михайляк Галина Василівна
11 вересня 2025
19.
Дмитерчук Інна Юріївна
11 вересня 2025
20.
Дворецький Віктор Іванович
11 вересня 2025
21.
Василишин Оксана Іванівна
11 вересня 2025
22.
Андрусюк Олег Олексійович
10 вересня 2025
23.
Болоховська Наталія Іванівна
10 вересня 2025
24.
Трохименко Тетяна Вікторівна
10 вересня 2025
25.
Іванченко Юлія Олександрівна
10 вересня 2025
26.
Вараница Ольга Ростиславівна
10 вересня 2025
27.
Мельник Любов Мирославівна
10 вересня 2025
28.
Гайдаш Сергій Вікторович
10 вересня 2025
29.
Щавлінська Ганна Сергіївна
10 вересня 2025
30.
Іваніцька Тетяна Володимирівна
10 вересня 2025
5520
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 34 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.