№22/250034-еп
Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Полюшко Андрію Юрійовичу
Автор (ініціатор): Полюшко Катерина Миколаївна
Дата оприлюднення: 17 липня 2025
Шановний пане Президенте України!
Мене звати Полюшко Катерина, я дружина загиблого захисника України, військовослужбовця Національної гвардії України, штаб-сержанта Полюшко Андрія Юрійовича.
З глибоким болем і водночас з гордістю я звертаюся до Вас з проханням присвоїти моєму чоловіку звання Героя України (посмертно) за його незламну відвагу, героїзм і самопожертву, яку він проявив, захищаючи нашу рідну землю від агресора.
Андрій народився 7 листопада 1988 року в селі Полюшкине Новгород-Сіверського району Чернігівської області. У 2010 році він завершив строкову службу, а вже в листопаді 2011 року підписав контракт і став військовослужбовцем Національної гвардії України. За сумлінну службу, відданість військовій присязі та народу України був нагороджений медаллю «10 років сумлінної служби» . З початком повномасштабного вторгнення він не вагаючись став на захист Батьківщини. Андрій обіймав посаду командира відділення розвідувальних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення роти спеціального призначення військової частини 3022 Східного ОТО НГУ.
З самого початку повномасштабного вторгнення Андрій захищав кордони Сумщини, наближені до агресора, не шкодуючи сил і здоров’я. Він був справжнім професіоналом своєї справи, неодноразово доводив свою майстерність у роботі з безпілотними літальними апаратами, ставши незамінним членом команди. Як командир, він користувався глибоким авторитетом серед своїх побратимів і командування, був надійним і відданим другом, люблячим чоловіком та батьком.
24 квітня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Васильцівка Куп’янського району Харківської області, Андрій загинув від удару ворожого FPV-дрона. Йому було всього 36 років.
Андрій залишив після себе дві маленькі донечки, які навічно пам’ятатимуть свого тата як справжнього героя, що віддав своє життя за їхнє майбутнє, за нашу свободу. Це звання стало б для них символом його нескінченної любові та відваги.
З повагою та гіркотою в серці, я прошу Вас,пане Президенте, присвоїти Андрію Юрійовичу Полюшко звання Героя України (посмертно) за його подвиг і героїзм у боротьбі з ворогом, що надихає нас на подальшу боротьбу за нашу незалежність.
Слава Україні!
Героям слава!
Мене звати Полюшко Катерина, я дружина загиблого захисника України, військовослужбовця Національної гвардії України, штаб-сержанта Полюшко Андрія Юрійовича.
З глибоким болем і водночас з гордістю я звертаюся до Вас з проханням присвоїти моєму чоловіку звання Героя України (посмертно) за його незламну відвагу, героїзм і самопожертву, яку він проявив, захищаючи нашу рідну землю від агресора.
Андрій народився 7 листопада 1988 року в селі Полюшкине Новгород-Сіверського району Чернігівської області. У 2010 році він завершив строкову службу, а вже в листопаді 2011 року підписав контракт і став військовослужбовцем Національної гвардії України. За сумлінну службу, відданість військовій присязі та народу України був нагороджений медаллю «10 років сумлінної служби» . З початком повномасштабного вторгнення він не вагаючись став на захист Батьківщини. Андрій обіймав посаду командира відділення розвідувальних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення роти спеціального призначення військової частини 3022 Східного ОТО НГУ.
З самого початку повномасштабного вторгнення Андрій захищав кордони Сумщини, наближені до агресора, не шкодуючи сил і здоров’я. Він був справжнім професіоналом своєї справи, неодноразово доводив свою майстерність у роботі з безпілотними літальними апаратами, ставши незамінним членом команди. Як командир, він користувався глибоким авторитетом серед своїх побратимів і командування, був надійним і відданим другом, люблячим чоловіком та батьком.
24 квітня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Васильцівка Куп’янського району Харківської області, Андрій загинув від удару ворожого FPV-дрона. Йому було всього 36 років.
Андрій залишив після себе дві маленькі донечки, які навічно пам’ятатимуть свого тата як справжнього героя, що віддав своє життя за їхнє майбутнє, за нашу свободу. Це звання стало б для них символом його нескінченної любові та відваги.
З повагою та гіркотою в серці, я прошу Вас,пане Президенте, присвоїти Андрію Юрійовичу Полюшко звання Героя України (посмертно) за його подвиг і героїзм у боротьбі з ворогом, що надихає нас на подальшу боротьбу за нашу незалежність.
Слава Україні!
Героям слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Безкоровайний Вячеслав Ігорович
08 серпня 2025
2.
Шумм Ніна Василівна
08 серпня 2025
3.
Верхола Аліна Русланівна
08 серпня 2025
4.
Рибак Світлана Миколаївна
08 серпня 2025
5.
Серга Марія Геннадіївна
08 серпня 2025
6.
Снігур Анастасія Олександрівна
08 серпня 2025
7.
Ільченко Тетяна Василівна
08 серпня 2025
8.
Крашанова Тетяна Миколаївна
08 серпня 2025
9.
Скляр Ольга Ігорівна
08 серпня 2025
10.
Сметаненко Михайло Михайлович
08 серпня 2025
11.
Безкровна Наталія Миколаївна
08 серпня 2025
12.
Волошина Юлія Анатоліївна
07 серпня 2025
13.
Григореско Людмила Павлівна
07 серпня 2025
14.
Гаврутенко Яна Миколаївна
07 серпня 2025
15.
Цабан Романна Юріївна
07 серпня 2025
16.
Максимович Олена Анатоліївна
07 серпня 2025
17.
Сергієнко Ніна Сергіївна
07 серпня 2025
18.
Кремницька Ольга Вікторівна
07 серпня 2025
19.
Федорчак Христина Василівна
07 серпня 2025
20.
Бриковська Любов Омелянівна
07 серпня 2025
21.
Римар Вікторія Олегівна
07 серпня 2025
22.
Сікорська Олена Борисівна
07 серпня 2025
23.
Оробей Олександра Володимирівна
07 серпня 2025
24.
Саніна Віта Володимирівна
07 серпня 2025
25.
Лукаш Катерина Дмитрівна
07 серпня 2025
26.
Лукаш Наталія Яківна
07 серпня 2025
27.
Семенюк Олександр Олександрович
07 серпня 2025
28.
Питлюк Надія Михайлівна
07 серпня 2025
29.
Баранова Віра Миколаївна
07 серпня 2025
30.
Середіна Лариса Іванівна
07 серпня 2025
5083
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 70 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.