№22/250034-еп
Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Полюшко Андрію Юрійовичу
Автор (ініціатор): Полюшко Катерина Миколаївна
Дата оприлюднення: 17 липня 2025
Шановний пане Президенте України!
Мене звати Полюшко Катерина, я дружина загиблого захисника України, військовослужбовця Національної гвардії України, штаб-сержанта Полюшко Андрія Юрійовича.
З глибоким болем і водночас з гордістю я звертаюся до Вас з проханням присвоїти моєму чоловіку звання Героя України (посмертно) за його незламну відвагу, героїзм і самопожертву, яку він проявив, захищаючи нашу рідну землю від агресора.
Андрій народився 7 листопада 1988 року в селі Полюшкине Новгород-Сіверського району Чернігівської області. У 2010 році він завершив строкову службу, а вже в листопаді 2011 року підписав контракт і став військовослужбовцем Національної гвардії України. За сумлінну службу, відданість військовій присязі та народу України був нагороджений медаллю «10 років сумлінної служби» . З початком повномасштабного вторгнення він не вагаючись став на захист Батьківщини. Андрій обіймав посаду командира відділення розвідувальних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення роти спеціального призначення військової частини 3022 Східного ОТО НГУ.
З самого початку повномасштабного вторгнення Андрій захищав кордони Сумщини, наближені до агресора, не шкодуючи сил і здоров’я. Він був справжнім професіоналом своєї справи, неодноразово доводив свою майстерність у роботі з безпілотними літальними апаратами, ставши незамінним членом команди. Як командир, він користувався глибоким авторитетом серед своїх побратимів і командування, був надійним і відданим другом, люблячим чоловіком та батьком.
24 квітня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Васильцівка Куп’янського району Харківської області, Андрій загинув від удару ворожого FPV-дрона. Йому було всього 36 років.
Андрій залишив після себе дві маленькі донечки, які навічно пам’ятатимуть свого тата як справжнього героя, що віддав своє життя за їхнє майбутнє, за нашу свободу. Це звання стало б для них символом його нескінченної любові та відваги.
З повагою та гіркотою в серці, я прошу Вас,пане Президенте, присвоїти Андрію Юрійовичу Полюшко звання Героя України (посмертно) за його подвиг і героїзм у боротьбі з ворогом, що надихає нас на подальшу боротьбу за нашу незалежність.
Слава Україні!
Героям слава!
Мене звати Полюшко Катерина, я дружина загиблого захисника України, військовослужбовця Національної гвардії України, штаб-сержанта Полюшко Андрія Юрійовича.
З глибоким болем і водночас з гордістю я звертаюся до Вас з проханням присвоїти моєму чоловіку звання Героя України (посмертно) за його незламну відвагу, героїзм і самопожертву, яку він проявив, захищаючи нашу рідну землю від агресора.
Андрій народився 7 листопада 1988 року в селі Полюшкине Новгород-Сіверського району Чернігівської області. У 2010 році він завершив строкову службу, а вже в листопаді 2011 року підписав контракт і став військовослужбовцем Національної гвардії України. За сумлінну службу, відданість військовій присязі та народу України був нагороджений медаллю «10 років сумлінної служби» . З початком повномасштабного вторгнення він не вагаючись став на захист Батьківщини. Андрій обіймав посаду командира відділення розвідувальних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення роти спеціального призначення військової частини 3022 Східного ОТО НГУ.
З самого початку повномасштабного вторгнення Андрій захищав кордони Сумщини, наближені до агресора, не шкодуючи сил і здоров’я. Він був справжнім професіоналом своєї справи, неодноразово доводив свою майстерність у роботі з безпілотними літальними апаратами, ставши незамінним членом команди. Як командир, він користувався глибоким авторитетом серед своїх побратимів і командування, був надійним і відданим другом, люблячим чоловіком та батьком.
24 квітня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Васильцівка Куп’янського району Харківської області, Андрій загинув від удару ворожого FPV-дрона. Йому було всього 36 років.
Андрій залишив після себе дві маленькі донечки, які навічно пам’ятатимуть свого тата як справжнього героя, що віддав своє життя за їхнє майбутнє, за нашу свободу. Це звання стало б для них символом його нескінченної любові та відваги.
З повагою та гіркотою в серці, я прошу Вас,пане Президенте, присвоїти Андрію Юрійовичу Полюшко звання Героя України (посмертно) за його подвиг і героїзм у боротьбі з ворогом, що надихає нас на подальшу боротьбу за нашу незалежність.
Слава Україні!
Героям слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Стаднік Лілія Василівна
17 жовтня 2025
2.
Кобюк Вікторія Олександрівна
17 жовтня 2025
3.
Попова Наталя Федорівна
17 жовтня 2025
4.
Санітарчук Діана Юріївна
17 жовтня 2025
5.
Батченко Роксолана Андріївна
17 жовтня 2025
6.
Гудима Лариса Петрівна
17 жовтня 2025
7.
Шинкарук Петро Миколайович
17 жовтня 2025
8.
Гнатів Надія Василівна
17 жовтня 2025
9.
Стаднік Олександр Ярославович
17 жовтня 2025
10.
Гудима Карина Валеріївна
17 жовтня 2025
11.
Мостиська Леся Юріївна
17 жовтня 2025
12.
Тимко Надія Степанівна
17 жовтня 2025
13.
Могила Альона Нверівна
17 жовтня 2025
14.
Масаликіна Катерина Андріївна
17 жовтня 2025
15.
Яцюк Олександра Сергіївна
17 жовтня 2025
16.
Ситнік Тетяна Василівна
17 жовтня 2025
17.
Беля Юлія Вікторівна
17 жовтня 2025
18.
Касперська Богдана Миколаївна
17 жовтня 2025
19.
Немненко Марина Миколаївна
17 жовтня 2025
20.
Нікула Любов Степанівна
17 жовтня 2025
21.
Калюжнюк Світлана Володимирівна
16 жовтня 2025
22.
Бахур Олена Миколаївна
16 жовтня 2025
23.
Лоневська Олена Тарасівна
16 жовтня 2025
24.
Шульган Наталія Ігорівна
16 жовтня 2025
25.
Бойко Іванна Степанівна
16 жовтня 2025
26.
Барановська Надія Володимирівна
16 жовтня 2025
27.
Величко Олена Володимирівна
16 жовтня 2025
28.
Павленко Ольга Юріївна
16 жовтня 2025
29.
Кот Олена Йосипівна
16 жовтня 2025
30.
Корусь Оксана Миколаївна
16 жовтня 2025